Борис Тихонович Антоненко – почесний працівник прокуратури України

Борис Тихонович Антоненко – почесний працівник прокуратури України

 Любов до людей – головна риса
характеру цієї людини.
Леонід Шапа

У червні 2017 року виповнюється 105 років від дня народження відомого прокурора, публіциста Бориса Тихоновича Антоненка.
Борис Тихонович Антоненко народився 29 червня 1912 р. у с. Каплунівка Краснокутського району Харківської області. Батько працював фельдшером. Мати, Ксенія Пилипівна – селянка, сама виховала сина Бориса та доньку Віру. Знала нотну грамоту, мала чудовий голос, гарно співала, зокрема і в церковному хорі.
Борис Антоненко закінчив чотири класи Каплунівської сільської школи, а потім до сьомого класу вчився в школі у районному центрі, після чого вступив на навчання в Богодухівську сільськогосподарську школу-технікум, де провчився лише три роки та залишив її, оскільки вирішив поїхати до Харкова.
У квітні 1930 р. Борис Тихонович вступив на тримісячні підготовчі курси при Харківському інституті народного господарства і цього ж року, успішно склавши вступні іспити, розпочав навчання. У цей же період інститут народного господарства розділився на декілька, зокрема був створений юридичний інститут (Всеукраїнський комуністичний інститут радянського будівництва та права), у складі якого на той час діяли три факультети: правознавства, радянського будівництва та міжнародний.
Б. Т. Антоненко обрав факультет правознавства, який закінчив у 1934 р. Це був перший випуск юристів-правників новоутвореного юридичного інституту – всього 12 чоловік, хоча на перший курс вступило 26.
На його вибір професії вплинули твори Конан Дойля про Шерлока Холмса, якими Борис Тихонович зачитувався в дитинстві та юності.
Роботі в органах прокуратури Борис Тихонович віддав майже п’ятдесят років (1936-1983 рр.).
А починав він свій трудовий шлях у далекому і нелегкому 1934 р. на посаді заступника начальника колонії Київської області.
Помітний слід у житті майбутнього прокурора залишила зустріч з визначним радянським педагогом і письменником Антоном Семеновичем Макаренком. На той час Антоненко працював заступником начальника дитячої колонії неповнолітніх. Тепло і щиро розповів він про Макаренка в нарисі «Віра в людину».
Багато років життя Б. Антоненко віддав службі в лавах Радянської Армії. Він працював слідчим у Воронежі, Москві, а наприкінці 1938 року одержав призначення в Особливий корпус, розташований, згідно договору, на території Монгольської Народної Республіки. Там уперше на власні очі побачив, що таке війна.
Після Другої світової війни він повертається в Україну.
У серпні 1946 р. Б. Т. Антоненка призначили прокурором слідчого відділу прокуратури УРСР, згодом – заступником прокурора Кам’янець-Подільської області.
Борис Тихонович був прокурором міста Львова. У цей час (1950-1955 рр.) він заочно навчався в аспірантурі Всесоюзного юридичного інституту в Москві. Протягом 1957-1963 рр. був прокурором Івано-Франківської області. У червні 1963 р. Б. Т. Антоненка призначили прокурором Львівської області.
Цю посаду він обіймав двадцять років, аж до виходу на заслужений відпочинок у 1983 р. У 1984 р. Борис Тихонович виконував обов’язки Голови Державної екзаменаційної комісії з випуску юристів із його рідного вузу – Харківського юридичного інституту (нині – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого). У 2003 р. Борису Тихоновичу призначили пенсію згідно із Законом України «За заслуги перед Україною».
Писати Б. Т. Антоненко почав давно, ще коли працював у дитячій колонії. Його нариси друкувались в армійських і фронтових газетах, пізніше – на сторінках газет «Известия», «Правда Украины», «Радянська Україна», «Львовская правда», «Вільна Україна», «Прикарпатська правда», «Ленінська молодь», у журналах «Социалистическая законность», «Радянське право».
Крім юриспруденції, його талант яскраво проявився в публіцистичній та літературній діяльності. З-під його пера вийшло близько 20 книг, у яких ідеться про нелегкі будні прокурорсько-слідчих працівників під час розслідування конкретних злочинів.
Публіцистика, і зокрема нарис, у той час завойовує все більший  авторитет у читачів. Справа не тільки в тому, що нарис – документальний жанр. Буває, найяскравіший факт залишається мертвим, і значущість його у всій повноті постає тільки тоді, коли висловлено чітке ставлення автора до нього, коли за фактом видно важкі і прекрасні людські долі, коли уважно проаналізовані і з художньою переконливістю показані джерела високого благородства, мужності, справжнього громадянства. Всі нариси Б. Т. Антоненка пов'язані між собою особою прокурора Петра Горайка. І неважко збагнути, що у Петра Горайка і Бориса Антоненка дуже багато спільного.
У 1976 році почалося розслідування злочинів голландського мільйонера Пітера Ніколаас Метена, в якому брав участь Б. Т. Антоненко. Були допитані свідки, виявлені архівні документи, проведені відповідні експертизи, зібрані незаперечні докази його кривавих злодіянь в роки Другої світової війни на території Львівської області та Польщі. На основі цих матеріалів була написана книга «На преступнике свастика», яку видали і в Республіці Польща.
На фото – одна із зустрічей прокурора Львівської області Б. Т. Антоненко зі слідчими з Голландії.
Борис Тихонович понад 50 років займався публіцистичною та літературною діяльністю.
29 грудня 2010 р. його не стало.
Борис Тихонович – учасник бойових дій у Другій світовій війні, член Спілки журналістів СРСР (1963 р.), заслужений юрист Української РСР (1982 р.), почесний працівник прокуратури (1982 р.) У 2006 р. йому оголошено Подяку Генерального прокурора України, у 2007 р. – присвоєно звання «Почесний працівник прокуратури України».
Б. Т. Антоненко має 25 урядових нагород Радянського Союзу та Монгольської Народної Республіки, серед них – 5 орденів: Червоної Зірки, «Знак пошани», «Вітчизняної війни» ІІ ступеня, «Дружби народів», Богдана Хмельницького; 20 медалей, у тому числі, – «За бойові заслуги», три медалі за участь у боях на Халхін-Голі.
У фондах нашої книгозбірні є книги Бориса Тихоновича Антоненка. Пропонуємо Вам прочитати нариси, присвячені розслідуванню складних злочинів, написані на фактичному, документальному матеріалі із прокурорської практики.

Антоненко Б. Т.  Випадок у розвідці : записки прокурора / Б. Т. Антоненко. - Львів : Каменяр, 1968. - 188 c. 

Антоненко Б. Т. Злочин міг статися... / Б. Т. Антоненко. - К. : Б.В., 1964. - 40 c.

Антоненко Б. Т. Золотий чемодан : записки прокурора / Б. Т. Антоненко. - Львів : Каменяр, 1965. - 231 c. 

Антоненко Б. Т. Мільйони на крові / Б. Т. Антоненко. - Львів : Каменяр, 1978. - 75 c.

Антоненко Б. Т. На рассвете : записки прокурора / Б. Т. Антоненко. - Львів : Каменяр, 1985. - 108 c.

Антоненко Б. Т. Нічні тіні : записки прокурора / Б. Т. Антоненко. - Львів : Каменяр, 1972. - 160 c.

Антоненко Б. Т. Прокурор Горайко и его коллеги : очерки / Б. Т. Антоненко. - М. : Юридическая литература, 1969. - 109 c.

Антоненко Б. Т. Следователи : документальне рассказы / Б. Т. Антоненко. - Львов : Каменяр, 1989. - 164 c.

Антоненко Б. Т. Прокурор Горайко : записки / Б. Т. Антоненко. - Львов : Каменяр, 1976. - 127 c.

Література про нього:

1. Літопис випускників Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Антоненко Борис Тихонович. Прокурор Львівської області (1963-1983 ррs.) Випускник 1934 р. [Електронний документ]  // http://www.logos.biz.ua/proj/yar/38.htm

2. Биография и книги автора Антоненко Бориса Тихоновича [Електронний документ]  // http://www.rulit.me/authors/antonenko-boris-tihonovich

3. Шапа Л. Слово про автора / Л. Шапа. – С. 155-159 // Антоненко Б. Т. Нічні тіні : записки прокурора / Б. Т. Антоненко. - Львів : Каменяр, 1972. - 160 c.