День місцевого самоврядування та самоврядності

День місцевого самоврядування та самоврядності

Місцева влада є такою ж конституційною конструкцією, як і державна.
Вона є найбільш наближеною до громадян
і саме її результати роботи виборець бачить в першу чергу.
Олег Савичук

7 грудня в Україні відзначають День місцевого самоврядування. Це свято присвячене вшануванню самоврядування як найбільш демократичної форми правління. Це професійне свято всіх, хто працює в органах місцевого самоврядування – сільських, селищних, міських, районних та обласних радах.

Місцеве (територіальне) самоврядування є одним із визначальних конституційних інститутів демократичної держави, способом здійснення публічної влади, найбільш наближеним до громадян.

Місцеве самоврядування забезпечує громадянам України можливість самостійно вирішувати питання місцевого значення. Основною одиницею місцевого самоврядування в нашій державі є територіальна громада. Саме об’єднання громадян у межах села або декількох сіл, селища, міста здійснюють місцеве самоврядування безпосередньо або через обрані ради та їх виконавчі органи.

Громада здавна була в Україні особливою формою організації суспільства. Громада – це суспільство рівноправних осіб. Саме громадське суспільство є невіддільною рисою українського народу. Такий устрій панував в українському селі та запорізькому козацтві. Про значення громади в історії держави писали М. Грушевський та І. Франко.

Українське народовладдя зазнало значного удару під тиском Російської імперії та радянської влади. Кріпацтво, голодомори та репресії інакодумців були покликані придушити ініціативність українців та їх об’єднання.

Від кінця 1980-х років радянська вертикаль поступово трансформувалася у більш сучасну систему органів влади. У 1990-х роках в Україні, у незалежній державі, відбувався процес інституалізації місцевого самоврядування, який був нерозривно пов’язаний із суспільно-політичним контекстом державотворення.

Після відновлення незалежності України розбудова вертикалі влади, зокрема системи місцевого самоврядування, перейшла на якісно новий рівень. Реформи «перебудови», які не забезпечили появи функцій влади рад, проблема перепідпорядкування владної системи й економіки актуалізували питання змін у законодавстві.

Верховна Рада України ухвалила 7 грудня 1990 р. Закон «Про місцеве самоврядування в Україні», який заклав основи сучасної системи місцевого самоврядування. Дата свята була встановлена указом Президента від 25 листопада 2000 року, «...враховуючи велике значення місцевого самоврядування для розвитку народовладдя, демократизації суспільних відносин та зміцнення української державності...».

Правовою основою місцевого самоврядування в Україні є Конституція України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», закони і підзаконні нормативно-правові акти, що приймаються на їх основі, а також акти органів місцевого самоврядування, що приймаються в рамках їх компетенції.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

•  народовладдя;
•  законності;
•  гласності;
•  колегіальності;
•  поєднання місцевих і державних інтересів;
•  виборності;
•  правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;
•  підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;
•  державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;
•  судового захисту прав місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування включає:

• територіальну громаду;
• сільську, селищну, міську раду;
• сільського, селищного, міського голову;
• старосту;
• виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
• районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
• органи самоорганізації населення.

Органам місцевого самоврядування законом надаються окремі повноваження наступних сфер діяльності:

• соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку;
• у галузі бюджету, фінансів і цін;
• щодо управління комунальною власністю;
• у галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку;
• у галузі будівництва;
• освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту;
• з регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища;
• соціального захисту населення;
• у галузі зовнішньоекономічної діяльності;
• у галузі оборонної роботи;
• щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою;
• щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян тощо.

Засади місцевого самоврядування, загальний обсяг повноважень його суб’єктів та органів окреслені Європейською хартією місцевого самоврядування і закріплені у конституціях держав (у тому числі в Конституції України).

Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Вони призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

• виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
• законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;
• виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин – також програм їх національно-культурного розвитку;
• підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
• звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
• взаємодію з органами місцевого самоврядування;
• реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. У частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами, місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до Закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.

«Депутати та мери – не прості випадкові люди, які пробились до влади і намагаються щось навмання робити. Це політики, які виконують надважливі функції, без яких держава існувати не зможе. Центральна влада навряд чи зможе перебрати на себе їхню роль і виконувати її так само ефективно» (Олег Савичук, аналітик Центру спільних дій).

Сьогодні основною загрозою безпеці країни загалом та її регіонам і територіальним громадам зокрема є збройна агресія російської федерації. Попри всі проблеми, викликані війною, органи місцевого самоврядування своєчасно реагують на непередбачувані виклики, забезпечуючи відновлення зруйнованих об’єктів, надання послуг населенню, створення робочих місць для внутрішньо переміщених осіб, залучення інвестицій тощо.

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» визначив режим функціонування органів місцевого самоврядування та їх взаємодію з військовими адміністраціями. У період війни  військові адміністрації виконують визначені чинним законодавством повноваження місцевих державних адміністрацій та, частково, органів місцевого самоврядування.

Війна є особливим станом держави і суспільства і це стосується війни держави, яка обороняється від неспровокованої і несподіваної широкомасштабної агресії. Така війна вимагає від держави, яка захищає власне право на самостійне існування, максимальної мобілізації усіх сил і ресурсів, їх перерозподілу для першочергового забезпечення цілей оборони держави і захисту цивільного населення.

День місцевого самоврядування нагадує нам про значущість місцевого управління у формуванні демократичного суспільства та розвитку громад. Це день, коли об’єднані територіальні громади мають можливість поділитися своїми досягненнями та викликами та спільно працювати на благо своїх територій.

Радимо почитати:

1. Бєлов Д. М. Міжмуніципальне співробітництво в структурі транскордонного співробітництва / Д. М. Бєлов, М. В. Громовчук, О. П. Білак // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – 2022. – Вип. 72. – № 4, ч. 2. – С. 226–231.
2. Бортніков В. Змістовні характеристики понятійного апарату європейських стандартів місцевого самоврядування / В. Бортніков, О. Стемковська // Вісник Львівського університету. – 2021. – № 34. – С. 119–126
3. Гончарова К. А. Організаційно-правова форма місцевого самоврядування «рада – мер» в Україні та в США / К. А. Гончарова // Juris europensis scientia. – 2021. – № 2. – С. 13–17.
4. Китайгородська В. В. Служба в органах місцевого самоврядування як вид публічної служби в Україні / В. В. Китайгородська // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Сер. Юридичні науки. – 2021. – № 32/2. – С. 18–26.
5. Малетич М. Староста як інститут конституційного права: новелізація нормативних положень / М. Малетич // Юридичний вісник. – 2021. – № 4. – С. 102–108.
6. Науменко А. В. Проблеми правового регулювання електронного урядування у сфері місцевого самоврядування в Україні та зарубіжних країнах / А. В. Науменко, О. Ю. Лялюк // Право і суспільство. – 2020. – № 1. – С. 69–75.
7. Пирога І. С. Роль місцевого самоврядування у відбудові в умовах воєнного стану / І. С. Пирога, М. І. Пирога // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – 2023. – Т. 1, № 77. – С. 117–123.
8. Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану [Електронний документ] // Верховна Рада України : [вебпортал]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2259-20/conv#n3. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 02.12.2025.
9. Рогач О. Я. Зміна сучасної парадигми українського права в умовах військової агресії з боку РФ / О. Я. Рогач, Д. М. Бєлов // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – 2022. – Вип. 70. – № 2. – С. 136–141.
10. Савичук О. Як працює місцеве самоврядування в умовах воєнного стану? [Електронний документ] / О. Савичук // Українська правда : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.pravda.com.ua/columns/2022/03/23/7333907/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 23.03.2023. – Дата перегляду : 02.12.2025.
11. Соіч О. В. Територіальна громада як специфічний різновид колективного суб'єкта права / О. В. Соіч // Молодий вчений. – 2020. – № 2. – С. 59–64.
12. Сьомич М. І. Організаційно-економічні аспекти сучасного стану діяльності сільської ради / М. І. Сьомич // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Сер. Державне управління. – 2020. – Т. 31,1. – С. 110–114.
13. Черемісін О. В. Міське самоврядування Херсона, Миколаєва, Одеси в 1785-1870 рр.: монографія / О. В. Черемісін ; М-во освіти і науки України. – Херсон : Олді-плюс, 2018. – 178 с.

Підготувала Т. Федько