Михайло Годкевич: людина, яка закладала фундамент української державної бібліографії

Історія української книги – це не лише історія письменників, видавців і друкарів. Це також історія людей, які створили систему її обліку, збереження та дослідження. Однією з таких постатей був Михайло Абрамович Годкевич – бібліограф, книгознавець, організатор бібліотечної справи, один із фундаторів української державної бібліографії та статистики друку.

Його професійний шлях розпочався ще у 1916 році зі статистичної роботи, однак уже невдовзі він долучився до культурно-освітньої діяльності, працюючи в Києві. Після політичних змін початку ХХ століття Годкевич займався питаннями книговидання, організації книжкової справи та популяризації літератури серед широкого кола читачів.

Переломним етапом у його біографії став переїзд до Харкова у 1920 році. Саме тут за його ініціативою було створено Центральний бібліографічний відділ при Всеукрвидаві – установу, що згодом стала основою Української книжкової палати. З 1922 року Михайло Годкевич очолив цю інституцію і протягом більш ніж десяти років визначав основні напрями її розвитку.

Саме в цей період формувалися засади української державної бібліографії. Під керівництвом Годкевича налагоджувалася система реєстрації друкованих видань, створювалися бібліографічні покажчики, розроблялися методичні принципи обліку книжкової продукції. Значну увагу він приділяв питанням обов'язкового примірника, розуміючи, що без повного зібрання друкованої спадщини неможливо забезпечити її наукове вивчення та збереження для майбутніх поколінь.

Вагомим внеском ученого стало й становлення української статистики друку. Він одним із перших усвідомив її значення як важливого інструменту аналізу розвитку видавничої справи. Його праці були присвячені не лише методиці статистичного обліку видань, а й питанням класифікації друкованої продукції, уніфікації бібліографічного опису та комплектування державних книгосховищ.

Михайло Годкевич активно представляв українську бібліографічну науку на численних конференціях, нарадах і з’їздах, був одним із провідних доповідачів всесоюзних нарад книжкових палат. Він також доклав чимало зусиль до популяризації української книги за кордоном, зокрема брав участь в організації міжнародної виставки «Преса» у Кельні.

Не менш важливою була його редакторська та педагогічна діяльність. Годкевич працював у редакційних колегіях фахових видань, був відповідальним редактором «Літопису українського друку», викладав бібліографію у вищих навчальних закладах Харкова, готуючи нове покоління бібліографів і книгознавців.

Науковий доробок ученого налічує понад шістдесят праць. У них він порушував проблеми організації державної бібліографії, розвитку книгознавства, методології бібліографічної науки, створення системи книжкових палат та забезпечення державних книгосховищ обов’язковим примірником. Його статті стали важливими етапами формування української бібліографічної думки, а праця «Організація бібліографічної роботи на Україні» й сьогодні розглядається як одна з перших спроб цілісно осмислити історію становлення української бібліографії.

У роки Другої світової війни Михайло Годкевич добровільно вступив до лав армії. Незабаром він загинув, залишивши після себе вагому наукову спадщину, яка й досі залишається актуальною для дослідників історії книги, бібліографії та бібліотечної справи.

Сьогодні ім’я Михайла Годкевича посідає почесне місце серед тих, хто створював інтелектуальний фундамент української бібліографії. Його діяльність значно випереджала свій час, адже він бачив бібліографію не лише як систему обліку друкованих видань, а як важливий інструмент розвитку науки, культури та національної пам’яті. Саме завдяки таким особистостям було закладено основи бібліографічної системи України, яка й нині залишається невід'ємною складовою збереження документальної спадщини держави.

Дізнатися більше про М.А. Годкевича:

1. Ант. К. Справи бібліографії та книгознавства на Всесоюзній конференції Головнаук : [про виступ М. Годкевича, квітень 1925, Харків] / Ант. К. // Нова книга. – 1925. – № 4–6. – С. 72–73.
2. Багрич М. І. Михайло Абрамович Годкевич / М. І. Багрич // Бібліотекознавство та бібліографія : міжвідом. респ. зб. – Харків, 1971. – Вип. 11. – С. 158–160.
3. Вовченко І. О. М. А. Годкевич – директор Книжкової палати (1922–1933 рр.) / І. О. Вовченко // Вісник ХДАК. – Харків, 2001. – Вип. 8. – С. 69–79.
4. Дубровіна Л. А. Історія Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, 1918–1941 / Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 1998. – 335 с. – Про М. Годкевича: С. 210, 212, 215, 225, 236.
5. Івашкевич І. І. Внесок М. А. Годкевича у становлення та розвиток державної статистики друку в Україні в 20-30 рр. XX ст. / І. І. Івашкевич // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Сер. «Історія, теорія культури». – Київ, 2001. – Вип. 3. – С. 34–43.
6. Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст.–1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна. – К.: НБУВ, 2017. – С. 101.
7. Низовий М. А. М. А. Годкевич: становлення української державної бібліографії і статистики друку / М. А. Низовий // Культура України: історія і сучасність : матеріали Всеукр. наук.-теорет. конф., 19–20 листоп. 1996 р. – Харків, 1996. – С. 76.
8. Соляник А. Внесок Михайла Годкевича в теорiю та практику документопостачання бiблiотек обов'язковим примiрником / А. Соляник // Вісн. Книжкової палати. – 1998. – № 1. – С. 8–10.