Головна Новини «І замість болю є любов»: зустріч у клубі «Мовно-поетичні лелітки» з Сергієм Пантюком

«І замість болю є любов»: зустріч у клубі «Мовно-поетичні лелітки» з Сергієм Пантюком

27.01.2024 07:15

Традиційно в останню п’ятницю місяця відбулася чергова «зустріч для душі» проєкту «Мовно-поетичні лелітки».

Цього разу ми в повній мірі змогли насолодитися поетичним словом разом із нашим прекрасним гостем, відомим українським поетом, прозаїком, літературознавцем, книговидавцем, редактором, громадським діячем та мужнім воїном ЗСУ Сергієм Пантюком. Крім того, він ще член Спілки письменників України, її секретар і засновник всеукраїнського фестивалю поезії та авторської пісні «Під знаком Водолія», що нині відомий під назвою «Віршень».

Пан Сергій зазначив, що як письменник працює вже давно, в нього видано 27 книжок. Пише для дорослих та дітей, поезію та прозу. Не пише драматургію, але мріє написати п’єсу. Сам себе не відносить до когорти «модних» письменників.

Спочатку пан Сергій розповів про свої книги для дітей. «Емоджинаріум, або Подорож у світ почуттів» – посібник для емоційного виховання діток. Зроблений у співавторстві. Концепція розроблена фаховою психологинею Марією Івановою, яка ще й є художницею. В кожному розділі є по-справжньому захопливі вірші, скоромовки, приказки, цікаві історії й тематичні завдання для спільних ігор і творчості. Книгу можна використовувати для індивідуальної роботи з дитиною, з «сонячними дітками».

«Абетка грибничка» – це, зрозуміло, вірші про гриби. Адже наш поет – затятий грибник. Цю книгу не тільки можна, а й треба «псувати», бо вона ще є розмальовкою. «Тимко і ґелґотунчик Шкода» – це весела й трохи драматична історія про хлопчика, який вперше опинився в селі, про його дружбу з гусенятком. Вона дуже подобається діткам. Науково-фантастична повість «Вінчі й Едісон» є в шкільній програмі. Хлопчики з майбутнього летять в далеке минуле та привозять яйце динозавра. Книгу побудовано з урахуванням наукових відомостей про динозаврів. А «Швидше не буває» – повість для підлітків, яку люблять і дорослі.  

Перша книга в пана Сергія вийшла 1994 року. На сьогодні в нього 19 поетичних творів. Це «Мовизна», «Так мовчав Заратустра», «Про100 вірші. Емоції та стани». «Книжка в дорогу» – це мала проза, 17 новел, які могли стати романом. І в середині літа 2023 р. вийшла нова, вже фронтова книга «Зникома зима», яка входить до списку найкращих українських книжок 2023 року за версією ПЕН.

А ще пан Сергій поділився з нами своїми секретами поетичної кухні та новотворами, які з’явилися в нашій мові завдяки його творчій уяві. Коли він був малим, то читав багато книжок. І коли траплялися слова, які не розумів, то прагнув знайти відповідь, що ж вони означають. А коли зрозумів, що це слово створене письменником, то виникло питання: а чого я не можу так? І вже пізніше зрозумів, що словотворчість – це доля дітей. Бо якщо діти не знають якесь слово, то вони його тут же придумають. Пан Сергій розповів, що коли працював над першою книгою для дітей то вирішив, що назвою буде придумане слово. Так шукав, шукав і створив слово «неслухняники». Так книга й вийшла під цією назвою. Його новотвори – жахливчик, бухельце – прижилися, пішли в народ і активно використовуються. Творити нові слова не важко й автори можуть це робити. Пан Сергій зазначив, що якщо йому якесь слово не йде, здається зайвим, то він створює нове слово. Намагається будувати його за принципами української мови. А ще він намагається повертати старі слова, які забулися.

Пан Сергій розповів, що його нова збірка «Зникома зима» є найбільш не концептуальною – це тексти, об’єднані часом та війною. За обкладинку взято фрагмент картини його близького друга – поета, прозаїка, художника та військового Бориса Гуменюка. Третина цієї книги – гумор, іронія та сатира. Деякі з віршів поет прочитав, особливо вразив присутніх вірш про поета Марка Йогансена, якого в 1937 р. розстріляли в Биківнянському лісі.

Своїми віршами «Чітка чечітка (Чернетка чудотворства), «Хмарна мінливість», «Поет має поетити, а віршун – віршувати» пан Сергій продемонстрував і багатство та неповторність української мови, і свій неймовірний талант.

А ще він зізнався, що не хоче запам’ятовуватися однаковим. Страшенно любить пародіювати стилі інших поетів. Із величезним задоволенням ми послухали «Під мостом Патона вирує життя» (пародія на Г. Аполінера). А ще пан Сергій уявив таку картину, що б було, якби Т.Г. Шевченко був японцем.

Довкола пагоди по краю
Старенькі сакури в цвіту,
Дзвенять цикади там і тут,
Додому самурай вертає
З війни зі здобиччю. Стає
Супроти сонця і співає
Йому хвалу. Із чаші п’є
Саке гаряче і зітхає,
А гейша суші подає…
Та сонце промені ховає
За Фудзіяму. І стає
Страшенно сумно самураю.
Він би й заснув у цьому раї,
Але цикада не дає…

І на завершення цього емоційно-насиченого, неповторного поетичного вечора був вірш «П’ятничний вечір», який надихнув нас на чудові вихідні.

Щиро дякуємо пану Сергію за такий цікавий творчий вечір! Бажаємо сил та натхнення! Якщо такі мужні та веселі люди живуть та творять в Україні – нас ніщо не здолає!

А хто хотів бути з нами, але не зміг з якихось причин, ділимося відеозаписом:

Календар подій

    12 3
4 5 6 7 8 910
1112 13 14 15 16 17
1819 20 21 22 23 24
25 26 27 282930