Книговидавнича діяльність Херсонської громадської бібліотеки наприкінці XIX – на початку XX ст.
Книговидавнича діяльність Херсонської громадської бібліотеки наприкінці XIX – на початку XX ст.
На рубежі XIX–XX ст. існувала думка, що надрукований у провінції твір завжди чекає та сама доля – забуття… У цьому є доля правди, тому що авторських книг, виданих у ті часи в провінційному Херсоні, небагато: занадто тонкий був «культурний прошарок». Проте саме тут на початку XX століття видаються книги, які сьогодні мають історичну та бібліографічну цінність.
Книговидавцями в Херсоні були державні установи, наукові, культурно-просвітні і благодійні товариства. Більшість із них не приділяли багато уваги видавничої діяльності, а обмежувалися друкуванням статутів і річних звітів.
Цілеспрямовано видавничою діяльністю займалася Херсонська громадська бібліотека. Цей напрям роботи очолила Bipа Костянтинівна Шенфінкель (17.04.1867–28.04.1928).
Її ім'я тісно пов'язане з історією Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара, і в цілому – з розвитком вітчизняної бібліографії. В історію бібліотечної справи вона ввійшла як бібліограф, укладач друкованих каталогів бібліотеки та бібліографічних покажчиків.
3 1890 р. по 1908 р. В.К. Шенфінкель готувала фактичні відомocтi до щорічних звітів дирекції бібліотеки. Завдяки особливій розробці статистичного матеріалу звіти бібліотеки вважалися зразковими. Останньою її друкованою працею став «Звіт Херсонської центральної державної бібліотеки за 1926-1927 рік» (Херсон, 1928). Сьогодні ці видання стали офіційною історією бібліотеки. Але особливої уваги заслуговують друковані каталоги бібліотеки та бібліографічні покажчики, яки підготувала В.К. Шенфінкель.
Однією з головних турбот дирекції бібліотеки було видання каталогів. Перший каталог був виданий у 1874 році. У 1897 році був виданий «Систематичний каталог Херсонської громадської бібліотеки (1872-1896)». Цей каталог – спільна праця членів дирекції та бібліотекарів. «Головне ж керівництво, редагування та безпосередня участь у значній частині всієї праці зі складання каталогу було прийнято на себе членом дирекції В.К.Шенфінкель, через що дирекція за протоколом від 5 лютого цього 1897 року постановила: висловити В.К. Шенфінкель подяку за понесену нею величезну працю і при друкуванні каталогу позначити в передмові, що цей каталог складений членом дирекції В.К. Шенфінкель...» . Проте каталог був виданий без передмови.
У 1901, 1905, 1911 роках вийшли 1-е, 2-е й 3-є доповнення до основного каталогу.
На сьогоднішній день «Систематичний каталог Херсонської громадської бібліотеки (1872-1896)» є бібліографічною рідкістю й має історичну цінність: каталог відображає повністю книжковий фонд бібліотеки із часу її заснування (1872 р.) по 1897 рік. Це близько 12,5 тис. назв книг. Крім того, у каталозі знайшли відображення окремі статті з журналів, що передплачувала бібліотека. Каталог визнано одним із найбільш значних каталогів такого типу, тому що в ньому були відображені найбільш поширені спеціальні журнали другої половини XIX століття, а в третьому доповненні – і першого десятиліття XX століття. Каталог Херсонської бібліотеки був визнаний одним з кращих каталогів такого роду.
В.К. Шенфінкель брала активну участь в організації двох філіалів бібліотеки – воєнно-форштатського та забалківського. Нею були складені каталоги на фонди цих відділень.
Плодотворною була співпраця Віри Костянтинівни з першим дослідником історії Херсонської бібліотеки, бібліографом-ентузіастом Михайлом Євгеновичем Беккером. Протягом багатьох років він входив до складу її дирекції, був активним учасником всіх бібліотечних справ: від складання каталогів до опікування будівництвом приміщення.
Третє доповнення до «Систематичного каталогу...» вийшло з присвятою В.К. Шенфінкель: «Пам'яті Михайла Євгеновича Беккера, який 18 років працював разом зі мною на користь Херсонської громадської бібліотеки і активно допомагав мені у складанні всіх бібліотечних каталогів, з благоговінням присвячую цю останню скромну працю свою. Херсон. 10 вересня 1910 р.»
Але ця праця не стала останньою. У пам'ять про заслуги Михайла Беккера дирекція бібліотеки ухвалила рішення організувати відділ його імені. В основу його було покладено особисте зібрання М.Є. Беккера – книги та журнали з питань міського самоврядування та діяльності земства. У 1911 р. В.К. Шенфінкель склала двотомний «Систематичний покажчик відділу імені Михайла Євгеновича Беккера».
У 1-му томі покажчика відображені книги та журнальні статті, що освітлювали діяльність Херсонського міського самоврядування. Покажчик отримав високу оцінку як у масових, так і в спеціальних виданнях, що висвітлювали проблеми муніципалізації.
У 2-му томі «Систематичного покажчика відділу імені Михайла Євгеновича Беккера» відображено книги та журнальні статті з питань діяльності земства. Другий том не був виданий у друкованому вигляді і зберігається у фондах Херсонської обласної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара у машинописному варіанті з особистими позначками укладача.
У 1891 році при Новоросійському університеті в Одесі було створене Бібліографічне товариство. Основним його завданням було складання фундаментальної бібліографії з історії краю. Цю ініціативу підтримали більшість провінційних бібліотек. Утворення «місцевих» відділів, видання бібліографічних покажчиків, друкованих каталогів – все це сприяло популяризації краєзнавчої літератури.
При Херсонській громадській бібліотеці «місцевий» відділ був утворений у 1891 р. Фонд відділу відрізнявся своєю повнотою. Тут були широко представлено книги, брошури, рукописні матеріали; цінна колекція предметів місцевої старовини, зібрана та пожертвувана бібліотеці Платоном Йосиповичем Бурачковим. Пізніше ця колекція була покладена в основу місцевого краєзнавчого музею.
Усі ці документи знайшли відображення в «Покажчику книг і статей відділу ім. Князя Г.О. Потьомкіна з історії та стану Новоросійського краю» (Херсон, 1913). Це близько півтори тисячи назв книг та статей з історії, етнографії, археології, промисловості, сільського господарства, торгівлі, транспорту краю.
Завдяки повноті охоплення матеріалу й точності бібліографічних описів (вся література описувалася de visu) – даний покажчик і в нинішній час є одним з найбільш достовірних джерел для виявлення літератури про край.
У 1920-і роки бібліографічна діяльність В.К. Шенфінкель була максимально наближена до вирішення нагальних проблем того часу. Прикладом цього може служити створення при бібліотеці так званого плакатного музею. На плакатах розміщувалися анотовані бібліографічні списки літератури. Особлива увага приділялася малим формам бібліографічних посібників: рекомендаційним спискам, пам'яткам, закладинкам до книжок, листівкам, планам читання та ін.
Останні роки життя Віра Костянтинівна тяжко хворіла. 27 квітня 1928 року закінчився земний шлях цієї гідної вшанування жінки. Залишилися її видання – каталоги, покажчики, звіти, які ще зберігають тепло її рук і добру пам'ять про неї, та живуть започатковані нею традиції.
