Неформальна освіта: поняття, сутність, засади

Неформальна освіта: поняття, сутність, засади

(пам'ятка читачеві)

ЩО ТАКЕ НЕФОРМАЛЬНА ОСВІТА?

Сьогодні важко знайти людину, яка б не чула про неформальну освіту. І це однозначний плюс у порівнянні з ситуацією навіть десять років тому, коли таке словосполучення видавалося радше нонсенсом. Інша справа, що досить часто в Україні сприймають неформальну освіту некоректно, розуміючи під нею або випадковий набір ігор та вправ, націлених винятково на розвагу, або на надто обмежену сферу навичок ораторського мистецтва чи роботи в команді.
Якщо інші форми освіти визначено досить чітко, то з приводу неформальної освіти відносний компроміс у світі дослідників та практиків був досягнутий не так давно.

Першу згадку про «неформальну освіту» датують 1968 роком, коли це поняття було введено в книзі американського педагога й економіста Філіпа Кумбса під назвою «Світова освітня криза: системний підхід».
В Європі перші формати неформальної освіти в їх сьогоднішньому розумінні з'явилися у Швеції. Проблеми із розумінням важливості та ефективності неформального навчання призвели до декларування у 1996 році теми «освіти впродовж всього життя» на рівні Організації Безпеки і Співпраці в Європі (ОБСЄ).

ЗАСАДИ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Неформальна освіта ґрунтується на трьох важливих засадах:

 «Вчитися в дії» – отримання різних вмінь під час практичної діяльності. Цей принцип реалізується на практиці в першу чергу, через велику кількість практичних вправ та обов'язкове опрацювання теоретичного матеріалу на практичному ґрунті (наприклад, через роботу в малих групах чи в рольових іграх).

«Вчитися взаємодіяти» – цей принцип передбачає навчання роботі в команді та спонукання до співпраці з оточенням. Мультиплікаторам у сфері неформальної освіти важливо пам'ятати, що люди найбільш ефективно навчаються у групах та один від одного. використання роботи в малих групах на будь-якому тренінгу, що дає великий простір для горизонтального навчання всередині групи.

«Вчитися вчитися» – отримання навичок пошуку та обробки інформації, а також вмінь аналізувати власний досвід та отримувати з нього живі знання.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Останні десятиліття привнесли в наш словниковий запас декілька нових співзвучних понять зі сфери освіти - неформальна освіта, інформальна освіта, освіта протягом життя, освіта дорослих, експериментальна освіта тощо.
Всі ці поняття належать до дотичних сфер «нових» форматів освіти, тому не дивно, що їх часто плутають або не до кінця розуміють їх відмінності.
Нижче ми надаємо лаконічний опис специфіки окремих з вище названих понять. Сподіваємось, що це допоможе більш об'ємному розумінню неформальної освіти в системі з іншими дотичними форматами.

Освіта протягом усього життя (lifelong learning) – отримання необхідних знань та життєвих навичок протягом усього життя (наприклад, освітні програми для пенсіонерів, жінок «35+» тощо).

Неформальна освіта (non-formal education) – освоєння умінь і навичок, необхідних для соціально та економічно активного громадянина країни, поза формальною освітою

Освіта дорослих (adult education) – цілеспрямований процес навчання дорослих та його особливості; сукупність форматів формальної та неформальної освіти.

Інформальна освіта (іnformal education) – (неусвідомлене) отримання знань та формування цінностей через часто неконтрольований потік інформації через ЗМІ, Інтернет тощо.

Список рекомендованої літератури:

1. Алєксєєва А. В. Застосування тренінгових технологій у процесі підвищення професійної конкурентоздатності особистості / А. В. Алєксєєва // Практична психологія та соціальна робота. – 2011. – № 9. – С. 34-42.
2. Войцях Т. Тренінговий табір для тренерів як спеціальна форма неформальної додаткової професійної освіти та розвитку професійної компетентності соціального педагога / Т. Войцях // Рідна школа. – 2014. – № 4/5. – С. 62-67.
3. Галіцина Л. В. Серйозні ігри для серйозних людей / Л. В. Галіцина, О. Шатохіна. – К. : Шк. світ, 2007. – 120 с.
4. Жадько Н. В. Стратегия развития тренинг центров / Н. В. Жадько. – М. : Елена, 2000. – 64 c.
5. Кулик Л. Тілесно орієнтований тренінг емоційної зрілості / Л. Кулик // Психолог. Сер. Шкільний світ. – 2013. – № 9(трав.). – С. 44-45.
6. Ідеї. Натхнення. Рішення: посіб. для тренерів неформ. освіти / Н. Трамбовецька [та ін.]; упоряд. Н. Трамбовецька. – Київ : Інша освіта, 2015. – 70 с.
7. Кривонос А. Коучинг – сучасна запорука вдалих справ: актуальні аспекти сутності та значення поняття / А. Кривонос, М. Білокур, О. Савенко // Персонал. – 2014. – № 2/3. – С. 66-72.
8. Скейз Р. Глобальный передел: как перестроить себя и свою компанию / Ричард Скейз; пер. с англ. И. С. Аникеева; ред. М. В. Драпкина. – М. ; СПб. : Вершина, 2007. – 206 с.
9. Строяновская Е. В. Тренинг формирования потребности в здоровом образе жизни / Е. В. Строяновская. – К. : Марич В. Н. : Сімейне коло, 2010. – 115 с.
10. Тарарина Е. В. ART-коучинг: техники простых решений / Елена Тарарина. - К. : Саммит-Книга, 2015. - 86 с.
11. Фарун Х. Динаміка різноманіття: як реалізувати потенціал різноманіття під час тренінгу: посіб. для фасилітаторів у сфері освіти актив. громадськості / ред.: Х. Фарун, Е. Сковрон, Н. -Е. Цімерман. – Київ : Інша освіта, [2015?]. – 75 с.

Інтернет-ресурси:

1. Боренько Я. Освіта для демократичного громадянства та освіта з прав людини: Хартія Ради Європи з освіти для демократичного громадянства і освіти з прав людини та виклики для застосування європейських моделей навчаннягромадянству та правам   людини для України. – Режим доступу: http://www.academia. edu/2053430.
2. Горшкова В. В. Взаимодействие формального, неформального и информального образования как современное направление развития человека / В. В. Горшкова. – Режим доступа: http://e-koncept.ru/2014/64336.htm.
3. Крулько І. Чи потрібна Україні неформальна освіта? // Блоги на «УкраїнськійПравді». – Режим доступу: http://www.pravda.com.uа.
4. Курси і тренінги. Що це таке і з чим його їдять? – Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/courses
5. Меморандум непрерывного образования Европейского Союза. – Режим доступа: http://www.znanie.org/docs/memorandum.html.
6. Освіта протягом життя: світовий досвід і українська практика. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252.
7. Перспективи впровадження інноваційних форм освіти в Україні. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/2665. – Назва з екрана

Укладач:   Л. М. Віжічаніна