Петро Яцик: любов до України, втілена у справах

Любов до рідної мови й культури знаходить своє продовження у вчинках. Саме це засвідчує життєвий шлях Петра Яцика – підприємця та мецената, якому був присвячений захід для молоді Херсона, проведений фахівцями Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара напередодні Дня української писемности та мови.

Учасники ознайомилися з життєвим шляхом підприємця та мецената, який народився 7 липня 1921 року в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині. У чотирнадцять років Петро втратив батька й узяв на себе відповідальність за матір, двох сестер і чотирьох братів. Ранні випробування навчили його самостійності, наполегливості та вміння долати труднощі.

Після Другої світової війни Петро Яцик оселився в Канаді. Працював на різних роботах, набував досвіду, а згодом заснував власне будівельне підприємство. Досягнувши фінансового успіху, він зберіг міцний зв’язок з Україною. Значну частину заробленого спрямовував на справи, які допомагали світові відкривати її історію та культуру.

Під час заходу молодь дізналася про підтримку меценатом українських студій у Гарвардському, Альбертському й Торонтському університетах, видання «Енциклопедії українознавства» та наукових праць. Окрему увагу приділили одному з наймасштабніших підтриманих ним проєктів – англомовному перекладу «Історії України-Руси» Михайла Грушевського. Завдяки цій праці українська історична думка ставала доступнішою для міжнародної спільноти.

Важливою частиною зустрічі стала розповідь про Міжнародний конкурс з української мови ім. Петра Яцика, започаткований за його ініціативи та фінансової підтримки. Конкурс об’єднує учнів і студентів в Україні та за її межами, заохочує вдосконалювати знання української мови, відкривати її багатство й можливості. У цій ініціативі втілилося переконання мецената: підтримка молоді та рідного слова є внеском у майбутнє держави.

Знайомство з постаттю Петра Яцика доповнила розповідь про книгу Михайла Слабошпицького «Українець, який відмовився бути бідним». Його історія спонукає замислитися над тим, як особистий успіх може служити іншим і чому відповідальність за свою країну не залежить від місця проживання.

Петро Яцик мріяв бачити Україну сильною та заможною, а її громадян – освіченими й щасливими. Його приклад нагадує молодому поколінню: любов до України щодня знаходить вияв у наших рішеннях – говорити українською, читати, пізнавати власну історію, розвивати здібності та спрямовувати їх на користь суспільству.