Походження власних назв населених пунктів Лівобережжя Херсонщини

Щодня ми стикаємося з назвами сіл, міст і річок. Жодна з назв не виникає випадково – кожна з них має свою історію та сенс.

Під час онлайн-зустрічі в межах проєкту «Вечори історії з Гончарівкою» краєзнавець Олег Лиховид розповів про історичні, мовні й культурні чинники формування назв поселень Лівобережної Херсонщини, поділився маловідомими фактами та результатами власних краєзнавчих досліджень.

Деякі топоніми збереглися ще зі скіфських часів або з періоду приходу середньоазійських народів. Проте більшість назв зазнали змін у добу Російської імперії та радянської влади.

Кандидатка філологічних наук І. В. Єфименко пояснює походження назв Костогризове, Рубанівка, Горностаївка, Качкарівка іменами козаків, перших поселенців або генералів із відповідними прізвищами. Однак Олег Лиховид спростовує цю версію, наголошуючи, що в реєстрах Запорозького війська козаків із такими прізвищами не зафіксовано.

На карті французького картографа Гійома де Боплана 1648 року можна побачити українські назви: Вода солена, Став, Студні, Стрілиця. Російські ж картографи просто переклали їх російською мовою, а на місці багатьох поселень зазначили: «пустая деревня».

Цікавим є й факт, що на Правобережжі Херсонщини кримськотатарські назви населених пунктів переважно перекладали, тоді як на Лівобережжі вони збереглися без змін. Це свідчить про тривале спільне проживання татар і українців у цьому регіоні.

Особливу зацікавленість викликала розповідь про походження назви Велика Лепетиха, яка має щонайменше шість версій. Найвідоміші з них – від насмішкуватих висловів селян про французьких поміщиків, які «лепечуть» до легендарного вигуку імператриці Катерини ІІ: «Лепо здесь и тихо!». Водночас на картах 1775 року згадується річка Лепатиха. Первісна ж назва була Лебедиха, але татари, не маючи тривалого спільного проживання з українцями, переінакшили її на свій лад. Так нова форма й закріпилася.

Під час заходу учасники також дізналися про походження назв: Генічеськ, Берислав, Рогачик, Сірогози, Збур’ївка, Чаплинка, Гола Пристань та багатьох інших населених пунктів.

Це була неймовірно цікава зустріч, продовження якої відбудеться найближчим часом.

Щиро дякуємо пану Олегу Лиховиду за ґрунтовні наукові розвідки та захопливу подорож історією рідного краю!