День гідності і свободи

День гідності і свободи
(пам’ятка читачеві)

Я пишаюсь тобою, мій рідний народе,
Бо заради Вкраїни, за гідність й свободу,
Прості люди безстрашно опліч устали,
Проти звірства і хамства влади повстали.
Олена Могильна

День Гідності і Свободи відзначається щороку 21 листопада згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року. Його встановлено на честь початку двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

День Гідності та Свободи став своєрідним наступником Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом був скасований.

Саме 21 листопада 2013 року розпочалися перші акції протесту української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Попирання законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію між Україною та ЄС, викликала обурення українців.

Для українського суспільства стало очевидним, що країна стрімко рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людини, тотальною корупцією, свавіллям правоохоронних органів, репресіями та терором. Саме це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім інших міст України.

Події розгорталися стрімко і драматично – від мирних зібрань студентства до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» і бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників.

Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи вартувало українцям 106 убитих і понад 2 тис. поранених. І це була лише ціна 3-х місяців Євромайдану.

Хронологія подій:
Митний союз – новий старий орієнтир!

21 листопада 2013 року Віктор Янукович та його оточення раптово вирішили, що Україні в Європі робити нічого. Того ж дня оприлюднили заяву уряду Азарова, яка припинила підготовку до Угоди асоціації України з Євросоюзом. Натомість митний союз із Росією мав стати новим старим орієнтиром.

Під час Вільнюського саміту втікач-президент не підписав угоду про асоціацію – документ, до якого держава йшла роками. Це рішення викликало обурення мільйонів українців, які вийшли з протестами по всій території України.

Перший мітинг зібрав 1500 людей
Увечері 21 листопада кияни самоорганізувалися через соціальні мережі на Майдані Незалежності. Перша акція протесту розпочалася о 22:00. Понад півтори тисячі учасників мітингу розгорнули українську та європейську символіки, прапори, заспівали гімн України. На Майдан вийшли студенти, журналісти, активісти, опозиційні до злочинної влади політики.

Побиття студентів. Міжнародна солідарність із українцями
Вночі 30 листопада на вулиці продовжували залишатися кілька сотень активістів, переважно студентів. Їх жорстоко розігнала міліція, у відповідь на що 1 грудня до центру Києва з’їхалися сотні тисяч люду. Після жорстокого побиття молоді силовиками на головній площі країни, протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму.

Палаючі шини. «Коктейлі Молотова». «Небесна сотня»…
На другому місяці Майдану було вбито перших активістів. Ще рівно місяць влада намагатиметься зачистити центр Києва від протестувальників. Для власного захисту ті застосували палаючі шини, «коктейлі Молотова» і бруківку… Розпочалися розстріли… Офіційно встановлено 108 жертв Революції Гідності. Більшість героїв «Небесної сотні» померли від вогнепальних поранень 20 лютого 2014 року. У ніч на 22 лютого Янукович втік до Росії.

Українці відстояли національні інтереси та європейський вибір країни й визначили цивілізаційний шлях для майбутніх поколінь. Своєю непохитністю і самопожертвою Герої Майдану заслужили всенародну шану та повагу. Євромайдан домігся втечі диктатора й відставки уряду. Після виборів Україна обрала європейський вектор розвитку – стала асоційованим членом ЄС, громадяни отримали право безвізового в’їзду до Євросоюзу, внаслідок зони вільної торгівлі з ЄС товарообіг із країнами Європи зростає.

Злочинна влада, падаючи, зробила все, аби потягти з собою у небуття і Україну, віддавши її на поталу «великому брату»: анексований Крим, війна на Донбасі, шалений супротив корумпованого чиновництва всередині країни, злочинні дії олігархату – усе це реалії сьогоднішньої України.

Варто пам’ятати, що обраний українським народом шлях хоч і важкий, але незворотний – події, які почалися біля монументу Незалежності ввечері 21 листопада 2013 року, тривають і досі. Цього дня українці віддають шану патріотизму й мужності громадян, що стали учасниками Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

Список рекомендованих видань:

  1. Артюшенко О. Гідність як цінність буття сучасного українського суспільства / О. Артюшенко // Вісник Львівського університету. Сер. Філософсько-політологічні студії. – 2017. – № 10. – С. 7-12.
  2. Бєлкін Л. Інституціоналізація поняття "революція гідності" в нормативних документах / Л. Бєлкін // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер. Право. – 2017. – № 42. – С. 9-13.
  3. Галата С. Гідність – це синонім України / С. Галата // Освіта України. – 2018. – № 45(19 листоп.). – С. 6-7.
  4. Герасименко Н. Особливий погляд (огляд романів українських письменниць про події Революції Гідності та війну на Сході Україні) / Н. Герасименко // Слово і час. – 2018. – № 7. – С. 24-35. 
  5. Грабовська І. Єврореволюція як революція гідності в контексті цивілізаційної проблематики / І. Грабовська // Філософська думка. – 2014. – № 6. – С. 39-45.
  6. Дорошенко Ю. Патріотизм як деструкція / Ю. Дорошенко // Український тиждень. – 2018. – № 47. – С. 22-23.
  7. Заваженко Н. Осінь, що нас змінила...: до Дня Гідності та Свободи / Н. Заваженко // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2016. – № 34/35/36. – С. 35-39.
  8. Козлюк С. По той бік барикад / С. Козлюк, А. Голуб // Український тиждень. – 2019. – № 4. – С. 13-15.
  9. Колеснікова В. Бібліотека Майдану: шлях від революційної читальні до бібліотеки Музею Революції Гідності / В. Колеснікова // Бібліотечний вісник. – 2019. – № 2. – С. 24-32.
  10. Краснодемська І. Російсько-українська війна в дискурсі західних мас-медіа (2014-2016 рр.) / І. Краснодемська // Українознавство. – 2017. – № 3. – С. 57-73; № 4. – С. 67-93.  
  11. Красовська О. Річниця Майдану: солодко-гірке слово «свобода» / О. Красовська // Віче. – 2014. – № 24. – С. 28-29.
  12. Кучерук О. Емблема Тризуб з мечем – один із символів Революції Гідності / О. Кучерук // Нумізматика і фалеристика. – 2018. – № 1. – С. 23-26.
  13. Народження країни. Від краю до держави : назва, символіка, територія і кордони України / упоряд. К. Галушко. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 350 с.
  14. Резнік О. Соціальна напруженість та масові протести в Україні: відмінність детермінант та механізмів прояву / О. Резнік // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2017. – № 2. – С. 35-58.
  15. Тихолоз С. Дай надію мені, Україно... : до Дня Гідності і Свободи / С. Тихолоз // Українська мова і література в школах України. – 2016. – № 11. – С. 62-63.
  16. Ткаченко В. Ідентичність України: з поглядом у майбутнє / В. Ткаченко. – К. : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса, 1997-2014. – С. 216-236.
  17. Федоренко В. Конституціоналізм і революції / В. Федоренко // Право України. – 2018. – № 4. – С. 64-92.
  18. Фігурний Ю. Рецензія на монографію Потапенка Я. О. "П'ята російсько-українська війна: від Майдану до Східного фронту (підходи, оцінки, інтерпретації)" / Ю. Фігурний // Українознавство. – 2017. – № 1/2. – С. 197-202.
  19. Швець П. Цих днів не змовкне слава / П. Швець // Слово Просвіти. – 2019. – № 5(31 січ.-6 лют.). – С. 8.

Календарь событий

  1 2 345
6789 10 1112
13141516171819
20212223242526
2728293031