Сакко і Ванцетті: історія гучної справи на мапі Херсона
10 серпня відбулася зустріч херсонців довкола проєкту «Імена на мапі Херсона». Цього разу учасники говорили про дуже незвичайну назву вулиці – Сакко і Ванцетті.
Вулиця Сакко і Ванцетті розташована у Дніпровському районі Херсона, на території Воєнного форштадту. Ця назва може здатися незвичною, адже вона пов’язана не з історією Херсона чи України, а з однією з найвідоміших і найбільш суперечливих судових справ США першої половини ХХ століття.
Нікола Сакко та Бартоломео Ванцетті були італійськими емігрантами, робітниками й прихильниками анархістських ідей. У 1920 році їх звинуватили в пограбуванні та вбивстві двох людей у місті Брейнтрі, штат Массачусетс.
Слідство значною мірою будувалося на припущенні, що злочин скоїли італійські анархісти. Проти Сакко і Ванцетті існували певні докази: у Сакко знайшли пістолет, а у Ванцетті – зброю та патрони відповідних калібрів. Водночас у справі були й серйозні сумніви щодо їхньої вини. Свідки підтверджували алібі обох чоловіків, а балістична експертиза того часу не давала однозначної відповіді щодо зброї. Попри суперечності у свідченнях і доказах, 21 липня 1921 року присяжні засудили Сакко і Ванцетті до страти.
Наступні шість років тривали спроби домогтися перегляду справи. У 1925 році з’явилося нове свідчення: Селестіно Медейрос, якого звинувачували в іншому вбивстві, заявив про свою причетність до пограбування в Брейнтрі та заперечив знайомство із Сакко і Ванцетті. Однак і це не стало підставою для нового суду.
Справа набула міжнародного розголосу. На захист засуджених виступали відомі інтелектуали, серед них Альберт Ейнштейн, Герберт Веллс, Бернард Шоу та Анатоль Франс. Протести на підтримку Сакко і Ванцетті відбувалися в різних країнах світу.
23 серпня 1927 року Ніколу Сакко та Бартоломео Ванцетті стратили на електричному стільці. Однак на цьому історія не завершилася.
У наступні десятиліття з’являлися нові дослідження та експертизи, які по-різному оцінювали докази у справі. У 1977 році губернатор Массачусетсу Майкл Дукакіс офіційно заявив, що Сакко і Ванцетті були засуджені несправедливо, а будь-яка ганьба має бути змита з їхніх імен.
Після страти імена Сакко і Ванцетті перетворилися на міжнародний символ боротьби за справедливість. Водночас у Радянському Союзі їх активно використовували у пропаганді та топоніміці.
Вулиці на честь Сакко і Ванцетті з’явилися в багатьох містах колишнього СРСР – від Бобруйська й Таганрога до Алмати та Владивостока. В Одесі, наприклад, існували окремі вулиці Сакко та Ванцетті, а також провулок Ванцетті.
Їхніми іменами називали не лише вулиці. У 1928 році два вантажні кораблі Балтійського заводу отримали назви «Сакко» і «Ванцетті», а у 1930 році на честь страчених назвали Московський завод письмового приладдя, який випускав олівці з відповідним клеймом.
Саме в цьому історичному контексті варто розглядати появу назви Сакко і Ванцетті на мапі Херсона. За краєзнавчими матеріалами, попередньою назвою цієї вулиці була 2-а Матроська. Вулиця належить до території Воєнного форштадту Дніпровського району.
Але особливо цікавою є не лише історія самої назви, а й те, що відбувалося з нею вже у сучасному Херсоні. У процесі декомунізації назву вулиці Сакко і Ванцетті вирішили змінити. 19 лютого 2016 року розпорядженням Херсонського міського голови № 80 вулицю Сакко і Ванцетті перейменували на вулицю Миколи Садовського. На цьому, однак, історія перейменування не завершилася. Причиною стала позиція мешканців самої вулиці. Вони не погодилися з перейменуванням і звернулися до суду, вважаючи, що назва «Сакко і Ванцетті» не є комуністичною, а тому не повинна підлягати перейменуванню в межах процесу декомунізації.
У результаті 8 серпня 2016 року перейменування було скасовано. Вулицю Сакко і Ванцетті виключили з переліку геонімів Херсона, які підлягали перейменуванню. Управління громадських зв’язків Херсонської міської ради повідомило, що міський голова Володимир Миколаєнко вніс відповідні зміни до свого розпорядження від 19 лютого 2016 року № 80.
Втім, на цьому історія з назвою знову не закінчилася. Певний час назва вулиця Миколи Садовського ще продовжувала використовуватися в окремих міських документах, що створювало плутанину. Тому питання довелося врегулювати ще раз. 26 лютого 2021 року Херсонська міська рада ухвалила рішення № 132 «Про назву вулиці». Ним було ще раз скасовано перейменування вулиці Сакко і Ванцетті на вулицю Миколи Садовського.
Таким чином, назва Сакко і Ванцетті знову остаточно залишилася на міській мапі Херсона.
Історія вулиці Сакко і Ванцетті цікава одразу з кількох причин.
По-перше, вона пов’язує Херсон із подіями, що відбувалися за тисячі кілометрів від міста – у Сполучених Штатах.
По-друге, ця назва демонструє, як міжнародні політичні події та ідеологічні символи потрапляли до радянської топоніміки, а згодом стали предметом переосмислення в незалежній Україні.
По-третє, історія перейменування показує, наскільки складним може бути процес зміни міських назв. Тут перетнулися законодавство про декомунізацію, історичні оцінки, рішення міської влади та позиція мешканців самої вулиці.
І, нарешті, ця історія нагадує: назви вулиць – це не просто позначки на карті. За ними можуть стояти політичні події, людські долі, ідеологічні протистояння та дискусії, які тривають десятиліттями.
Саме тому проєкт «Імена на мапі Херсона» допомагає подивитися на знайомі міські назви по-новому.
За кожною з них може ховатися значно більша історія, ніж здається на перший погляд. Іноді вона веде до біографії херсонця, іноді – до важливої події в історії України, а іноді, як у випадку із Сакко і Ванцетті, – аж до гучної міжнародної справи, яка свого часу сколихнула весь світ.
Саме такі історії й допомагають краще зрозуміти Херсон – його минуле, його топоніміку та людей, які сьогодні продовжують досліджувати й переосмислювати міську пам’ять.
