Щоденник війни, написаний серцем: презентація роману Ірини Ковальчук «Мої діти війни. Рік надії» для друзів та партнерів Гончарівки

Наближається чергова річниця події, яка назавжди залишиться в серцях херсонців, – звільнення Херсона від російської окупації. Напередодні цієї дати бібліотекарі Гончарівки спільно з Херсонським міським центром професійного розвитку педагогічних працівників організували зустріч із письменницею Іриною Ковальчук, яка презентувала свій роман «Мої діти війни. Рік надії»*.

Це не просто книга, а щоденник мужності, витримки та любові до життя. У ньому Ірина Ковальчук – жінка, мати, дружина, юристка, українка з Херсонщини – відверто розповідає про перший рік повномасштабної війни: окупацію, вимушений виїзд і складний шлях до нового початку.

Під час вторгнення пані Ірина з родиною проживала в селищі Козацьке Бериславського району, яке ворог захопив у перші години війни. Уже через кілька днів вона почала вести щоденник у Facebook – спочатку як спосіб не втратити себе, а згодом як документ свідчення. Так поступово народився роман, що охоплює події від перших днів окупації до визволення правобережної Херсонщини.

У книзі читач знайомиться з героїнею та її родиною, які переживають перші страшні дні війни, ховаючись у підвалі, гуртуючись із сусідами та сподіваючись на визволення. Ірина зачитала уривки, що зворушили кожного присутнього, – адже в них упізнавали власні спогади.

Разом із героями роману слухачі пережили шлях до Нової Каховки, участь у мирних протестах, опір танкам, повернення до рідного селища, 60 днів окупації, евакуацію через Давидів Брід і перші емоції від зустрічі з воїнами ЗСУ. Найзворушливішим моментом лишився день звільнення правобережної Херсонщини.

Книги, написані очевидцями війни, – це міст пам’яті між минулим і майбутнім, нагадування про силу духу українців і ціну свободи.

Дуже дякуємо нашій гості за таку важливу зустріч і за збереження пам’яті.

*Ковальчук І. Мої діти війни. Рік надії / І. Ковальчук. – Харків : Укр-Паблішер, 2024. – 546 с.