Павличко Д. У книги люди, наче бджоли в соти
Дмитро Павличко
У книги люди, наче бджоли в соти
У книги люди, наче бджоли в соти,
Знесли духовний, чародійний мед.
Сліпцеві очі ним потри, і в миг
Побачить сонце й голубі висоти,
Відчує мислі найстрімкіших літ.
Збагне людські страждання і турботи,
Поможе іншим темряву збороти,
Рвучи з очей пов”язки чорних лент!
Благословенна та ясна година,
Коли Буквар до рук бере дитина,
Коли читає „Кобзаря” юнак,
Коли Франка „огромнії сонети”
Підносять дух, коли говорять Гете,
Шекспір, Міцкевич, Лермонтов, Бальзак.
26.11.2025
«Щоб вірші хлюпотіли, наче хвилі, хвилюючим пиши ти їх... хлюпочерком»: дивовижний світ двовіршів Дмитра Ніроди
25.11.2025
«Всю силу, що мав я і маю, на роботу невпинну вклав»: ім’я Бориса Грінченка на мапі Херсона
24.11.2025
Віктор Іванович Акуленко – провідний фахівець у галузі правової охорони культурних цінностей та історичних пам'яток: до 80-річчя від дня народження
21.11.2025
Як мова стає силою, що об’єднує
20.11.2025
Міфи та фейки з історії України: 33 спростування
19.11.2025
Голодомор на Херсонщині 1921–1923 рр.: факти, що не потребують тлумачення
17.11.2025
«Щасливий щастям інших»: ім’я Миколи Пирогова на мапі Херсона
14.11.2025
Майстер Слова, воїн Честі: вечір пам’яті Олександра Меньшова
13.11.2025
Визвольні змагання 1917–1921: уроки для сучасності
12.11.2025
Херсонська новелістика пам’яті та стійкості
