Сучасна українська поезія, яка надихає

Вже увосьме відбулася напрочуд камерна та позитивна зустріч проєкту «Мовно-поетичні лелітки». На початку ми пригадували, які ж поетичні прийоми використані у віршах Є. Гребінки «Човен», О. Калини «Потривожив» та Л. Костенко «Задощило. Захлюпало». Це і асонанси, і алітерація, і епітети.

Потім кураторка проєкту, Лілія Віжічаніна, розповіла нам про перифраз. Це  троп, який описово виражає одне поняття за допомогою декількох. Дізналися ми про історію виникнення цього мовного звороту, як його використовують в мові та створювали свої перифрази до слів: соняшник, кавун та морозиво.

А потім говорили про молоду українську поезію. На початку учасники згадували, з творчістю яких молодих авторів вони знайомі. Приємно було, що це все були саме херсонські майстри слова: А. Мовчан, М. Олійник, О. Маляренко. А потім ми відкрили для себе нові імена та твори в сучасній українській поезії. Зупинилися на творчості п’ятьох митців.

Катерина Балашова. Поезія цієї авторки непокоїть. Щось звучить звідти, зсередини; щось спонукає нас зупинитися і вслухатися. Надія Косаревич. Серед простих речей і подій ця авторка знаходить незвичне й небуденне. Дійсність починає вібрувати дивними звуками, розсипатися дивовижними образами. Володимир Кауфман – нервовий і чутливий поет, рідкісний у нашій сучасній поезії естет. Софія Ленартович – це трохи більше, ніж поетка. Поезія, відео, спів і перформанс у неї складаються докупи, як частинки одного пазла, творячи чутливе, ліричне, меланхолійне і дещо архаїчне полотно. Вікторія Фущук чує шум часу в мушлях повсякденних, звичайних речей. Її поезія п’ється легко і звично, як ранкова кава, але залишає по собі гіркоту, яку важко забути, проковтнути, чи хоча б описати якось інакше, ніж це робить вона.

Учасники зустрічі читали фрагменти поетичних творів, дискутували та обмінювалися враженнями від прочитаного. Всі були одностайні в тому, що зараз напрочуд багато молодих та цікавих авторів, які відображають теперішній час у своїх віршах, пишуть про свій внутрішній світ та про події, що відбуваються саме зараз. Хтось зізнався, що взагалі був байдужим до поезії, а ось завдяки проєкту «Мовно-поетичні лелітки» відкрив для себе цей чарівний та захоплюючий світ.

Цей вечір став чудовою можливістю поринути у світ українського слова та емоцій, відчути естетичну насолоду та отримати психологічну розрядку.