Головна Новини Випереджаючи час: до 160-річчя від дня народження В. І. Вернадського

Випереджаючи час: до 160-річчя від дня народження В. І. Вернадського

12.03.2023 10:43

"Ви знаєте, як мені дорога Україна
 і як глибоко українське відродження проникає
 в мій національний і власний світогляд… Я вірю в майбутнє…"
(з щоденника В. Вернадського)

12 березня 2023 року виповнюється 160 років від дня народження Володимира Івановича Вернадського – українського природознавця, філософа, мислителя, засновника геохімії, біогеохімії та радіогеології; першого президента Національної академії наук України та засновника 1-ї наукової бібліотеки в Україні. Він – автор понад 400 наукових праць, опублікованих за життя, сотень інших, опублікованих пізніше і ще не опублікованих.

Один із засновників та 1-й президент УАН (1918-1921). В. І. Вернадський розробив життєздатну, далекоглядну модель Академії. Згідно з його задумом, Академія має задовольняти такі важливі вимоги: 1) національні (допомагати зростанню української національної самосвідомості та української культури), 2) державні (сприяти підвищенню продуктивних сил країни і людини) і 3) місцеві (бути якнайтісніше пов’язаною зі звичайними питаннями практичного життя). В організацію академічного життя В. І. Вернадським також покладено три головні принципи: державний статус, самоврядність Академії у наукових справах, гармонійне поєднання природничих, технічних і соціогуманітарних наук. Реалізація цієї моделі невдовзі перетворила Академію на головну наукову установу України і визнаний у міжнародному середовищі центр фундаментальних досліджень, що відіграло величезну роль у формуванні науково-технічного і економічного потенціалу України у 20 столітті.

Засновник 1-ї наукової бібліотеки в Україні (нині НБУ ім. В. Вернадського). Як і в модель створюваної Академії, так і в модель бібліотеки він заклав організаційні принципи установ загально-національного і світового значення, зокрема, бібліотека мала бути триєдиним комплексом – бібліотечним, інформаційним, освітнім. В.Вернадський вникав у всі деталі бібліотечної справи: від обміну літературою, організації читальних залів і каталогів до наукової бібліотечної роботи. Особисто займався комплектуванням, закупівлею бібліотечних колекцій, організацією передачі Національній бібліотеці бібліотек закритих установ, видачею охоронних грамот для бібліотек, посилав гінців за кордон для пошуків і закупівлі найновішої літератури чи рукописів та стародруків. Концепція Національної бібліотеки була викладена у "Відозві від Тимчасового Комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави в Києві". Спеціальним завданням ставилося закласти український відділ (Ucrainica), присвячений літературі про Україну та український народ, і в ньому збирати все, що друкувалося будь-коли і будь-де українською мовою, літературу, писану всіма мовами про історію і культуру українського народу, про народи, які живуть на території України, про природу України та ін. На основі записки Вернадського розроблено й прийнято Статут бібліотеки. Встановлювалась загальнодоступність і безплатне користування бібліотечними фондами. До обов'язків бібліотеки входила підготовка зведеного каталогу, де б були відображені книжки всіх книгозбірень України. На неї поширювалися всі пільги, що передбачалися для Академії. З ініціативи В. Вернадського було встановлено, що Національна бібліотека одержує безплатно по два примірники всіх видів видань з усіх друкарень України. У 1920–1930 роки в бібліотеці працювали відомі українські вчені: Д. Балика, Г. Житецький, Б. Зданевич, В. Козловський, Ф. Максименко, С. Маслов, Ю. Меженко, С. Постернак, П. Попов, М. Сагарда, Є. Ківлицький, М. Ясинський та ін. Вони створили не тільки бібліотечну, а й наукову установу, яка мала всебічно, ґрунтовно вивчати книгу.

Як учений-мислитель В. І. Вернадський піднявся до масштабних світоглядних узагальнень: розробив вчення про біосферу Землі, став разом із французькими вченими Е. Леруа і П.-Т. де Шарденом основоположником вчення про ноосферу. Головною рисою біосфери, як вважав вчений, є те, що у ній існує велика геологічна, можливо, космічна сила, планетарна дія якої не береться до уваги в уявленнях про космос, таких, що мають наукову основу. Цією силою є розум людини, спрямована й організована воля її як істоти суспільної. Отже біосфера під впливом освіченої людини з часом перетворюється в ноосферу – сферу розуму. В останній своїй опублікованій праці "Несколько слов о ноосфере" (1944) В. І. Вернадський визначив кілька умов, які необхідні для становлення ноосфери. По-перше, людство має бути єдиним в інформаційному відношенні. По-друге, оскільки ноосфера – явище всепланетне, людство повинне прийти до повної рівності рас, народів, незалежно від кольору шкіри. По-третє, ноосфера не може бути збудована до припинення війн між народами світу.

В історії науки важко знайти вченого, який би зробив так багато для людства, як Вернадський. Його праці мають неоціненне світоглядне значення, оскільки доповнюють такі фундаментальні поняття науки і філософії, як матерія, енергія, простір, час та Всесвіт. Вони спонукають нас задуматись над одвічним питанням: хто ми є і чого хочемо досягти для себе і своїх дітей?

Більше про В.І. Вернадського можна дізнатися, звернувшись до документів із фондів ХОУНБГ:

  1. Академік Володимир Іванович Вернадський : Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В. І. Вернадського // Вісник Національної академії наук України. – 2013. – № 4. – С. 3-19.
  2. Афиани В. Ю. Научное наследие В. И. Вернадского: некоторые итоги и перспективы изучения и публикации / В. Ю. Афиани // Вісник Національної академії наук України. – 2013. – № 10. – С. 51-57.
  3. Багров М. В. Українські паралелі академіка В. І. Вернадського / М. В. Багров, Б. О. Вахрушев, О. Б. Швець // Український географічний журнал. – 2013. – № 2. – С. 4-7.
  4. В. І. Вернадський. Вчений. Мислитель. Громадянин: пр. вчен. та літ. про нього з фондів Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського : бібліограф. покажч./ Національна академія наук України; уклад. Л.В. Беляєва, уклад. Л.С. Новосьолова, ред. В.Ю. Омельчук - К. : НБУВ, 2003. - 258 с.
  5. Володимир Іванович Вернадський і Україна : [у 2 кн.] / авт.-уклад. О.С. Онищенко, вступ. ст. О.С. Онищенко, вступ. ст. В.А. Смолій, вступ. ст. Л.А. Дубровіна- К. : НБУ ім. В. І. Вернадського, 2011. - Кн. 1: Науково-організаційна діяльність (1918-1921)/ авт.-уклад. О.С. Онищенко, вступ. ст. О.С. Онищенко, вступ. ст. В.А. Смолій, вступ. ст. Л.А. Дубровіна - Дод. тит. арк. рос., англ.. - Бібліогр. в підрядк. прим. - 697 с.
  6. Вернадський В. І. Щоденники (1917-1921) / В.І. Вернадський; Національна академія наук України; уклад. С. М. Кіржаєв, редкол.: О.С. Онищенко - К. : НБУ ім. В. І. Вернадського, 2011. - 327 с.
  7. Виноградова В.Є. Вплив сім'ї на розвиток особистості В. І. Вернадського / В.Є. Виноградова // Габітус. - 2020. - № 14. - С. 101-105.
  8. Воробйова Л. В. Володимир Вернадський і фізична економія / Л.В. Воробйова // Молодий вчений. - 2017. - № 2 ч. 2. - С. 239-243. 
  9. Дубровіна Л. А. Академік В. І. Вернадський і заснування Української академії наук / Л.А. Дубровіна // Вісник Національної Академії Наук України. - 2018. - № 5. - С. 23-26.
  10. Кононов І. В. І. Вернадський: Простір життя і думки / І. Кононов // Український історичний журнал. - 2020. - № 5. - С. 233-236.
  11. Лавров В. Стаття В. І. Вернадського "Українське питання і російське суспільство" у контексті пошуку ліберального вирішення національного питання на початку XX ст. / В. Лавров // Історичний журнал. - 2005. - № 3. - С. 58-63.
  12. Лазарєва С.В. Актуалізація ідей В. І. Вернадського для вирішення проблем суспільного поступу / С.В. Лазарєва // Актуальні проблеми філософії та соціології. - 2015. - № 5. - С. 129-132.
  13. Матвєєва Л. В. Становлення Української академії наук (1918-1928 рр.) : до 90-річчя Національної академії наук України / Л. В. Матвєєва // Український історичний журнал. - 2008. - № 6. - С. 4-26. 
  14. Онищенко О. С. В. І. Вернадський і Україна / О.С. Онищенко; В.А. Смолій, Л.А. Дубровіна // Вісник Національної Академії Наук України. - 2013. - № 3. - С. 38-66.
  15. Онищенко О. В. І. Вернадський та його внесок у заснування та розвиток Національної Бібліотеки Української Держави / О. Онищенко // Бібліотечний вісник. - 2003. - № 2. - С. 2-9.
  16. Полюжин М. М. Ідеї В. І. Вернадського і сучасні проблеми реалізації ноосферної освіти / М.М. Полюжин // Часопис Київського університету права. - 2011. - № 1. - С. 354-358.
  17. Тома Л. В. Володимир Вернадський / Л.В. Тома - К. : Укрвидавполіграфія, 2012. - 126 с. 

Календар подій

      1 2
345 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 1819 20 21 22 23
24252627282930