Володимир Гордон: учений, який розвивав українську правничу науку

Володимир Гордон: учений, який розвивав українську правничу науку

… праці Володимира Михайловича вивели українську цивілістику
а процесуальну науку на європейський рівень, оскільки Гордон
мав глибоку підготовку (стажувався в університетах Берліна, Відня та Парижа)
і вмів інтегрувати передові європейські доктрини у вітчизняне законодавство.
Арнольд Кристер
 

Право потребує не лише чітких законів, а й людей, здатних побачити за ними суспільні відносини, інтереси та долі. Саме таким ученим був Володимир Михайлович Гордон – український правознавець, доктор цивільного права, професор та академік. Його дослідження стали вагомим внеском у розвиток цивільного процесу, торговельного й вексельного права, а праці з теорії позовів посіли важливе місце в юридичній науці.

Майбутній учений народився 5 жовтня 1871 року в Лохвиці на Полтавщині, у родині судового діяча. Через батькові службові переїзди доводилося змінювати міста й навчальні заклади. Перші шкільні роки минули в Лубенській гімназії, згодом він навчався в Ковенській, а 1890 року закінчив Кишинівську гімназію.

Наступним кроком став юридичний факультет Петербурзького університету. Здібності молодого правника привернули увагу викладачів: після завершення навчання 1894 року його залишили для підготовки до професорської діяльності. Понад два роки Гордон стажувався в університетах Берліна, Відня та Парижа. Знайомство з європейською правничою думкою розширило його наукові обрії та допомогло сформувати власний підхід до дослідження права.

1900 року Володимир Гордон отримав право викладати як приват-доцент, 1903-го став екстраординарним, а 1906-го – ординарним професором. За цими академічними сходинками стояли роки наполегливої праці, пошуків і глибокого вивчення цивільного права та судочинства.

Особливе місце в житті вченого посів Харків. Він викладав у Харківському університеті, Комерційному інституті, на Вищих жіночих курсах, згодом – у Харківському інституті народного господарства. Працював також у Кримському університеті. Читав курси цивільного й торговельного права, виконував обов’язки декана, керував кафедрою проблем сучасного права. У 1920–1925 роках очолював кафедру цивільного права Харківського інституту народного господарства.

Внесок Гордона у формування наукового середовища був настільки вагомим, що його вважають одним із засновників харківської правничої наукової школи. Для нього викладання означало значно більше, ніж передавання знань: він удосконалював методику навчання, підтримував молодих дослідників, виховував уміння самостійно мислити й аргументувати. Серед його учнів – Володимир Корецький, Сергій Вільнянський, Володимир Серебровський, Борис Попов, Володимир Сливицький та інші відомі правознавці.

Наукові пошуки Гордон поєднував із юридичною практикою. Працював секретарем Сенату, виконував обов’язки почесного мирового судді в Харкові, 1917 року обіймав посаду сенатора. Згодом очолював правовий відділ Народного комісаріату внутрішньої торгівлі УСРР. Практичний досвід давав ученому змогу бачити, як правові положення діють у повсякденному житті та які питання потребують ґрунтовного наукового осмислення.

За близько тридцять років наукової діяльності Володимир Гордон написав приблизно сто праць. Їх вирізняли широта дослідження, логічність викладу та увага до складних правових проблем. Його «Статут цивільного судочинства», виданий 1899 року, витримав шість видань. Серед інших відомих робіт – «Юридична природа тресту», «Система радянського торговельного права», «Положення про векселі в приватній кодифікації», «Вексельне право. Суть векселя, його складання, передача і протест».

Окремим напрямом його досліджень стала теорія позовів. Як людина може захистити своє право в суді? Які правові підстави для такого захисту? Цим питанням учений присвятив праці «Право на позов», «Передача позовів», «Збільшення позову процентами», «Відсутність права на позов», а також дисертаційні дослідження. Особливе місце в його доробку посіла докторська дисертація «Позови про визнання», що стала важливою працею в розвитку науки цивільного процесу.

Визнанням наукового авторитету Володимира Гордона стало обрання в лютому 1925 року дійсним членом Української академії наук по кафедрі цивільного права Соціально-економічного відділу.

3 січня 1926 року в Харкові життя вченого обірвалося. Проте його наукова спадщина продовжила своє життя – у працях учнів, розвитку правничих шкіл, дослідженнях наступних поколінь. Володимир Гордон належить до тих учених, чий внесок вимірюється не лише кількістю видань і академічними званнями, а й здатністю відкривати нові напрями думки та закладати підґрунтя для майбутнього української правничої науки.

Вибрані праці В. М. Гордона:

1. Вексельное право. Сущность векселя, его составление, передача и протест / В. М. Гордон. – Харьков : Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1926. – 109 с.
2. Иски о признании / В. М. Гордон – Ярославль: Тип. Губ. земск. управы, 1906. – 370 с.
3. Научите торговать : (положение коммерч. образования) / В. М. Гордон // Украинский Экономист. – 1923. – № 59.
4. Основание иска в составе изменения исковых требований / В. М. Гордон – Ярославль: Тип. Губ. правления, 1902. – 316 с. (захищена 1902 р. в Імператорському Санкт-Петербурзькому університеті магістерська дисертація).
5. Подробная программа по гражданскому праву / сост. Владимиръ Гордонъ. – СПб. : Типо-литогр. и фототипія В. И. Штейна, 1894. – 42 с.
6. Пособіе для практическаго усвоенія гражданскаго права. Типы дѣлъ и актовъ / подъ ред. В. М. Гордона. –  Харьковъ : Епарх. тип., 1917. – VIII, 120 с.
7. Система советского торгового права. Обзор действующего законодательства по внутренней торговле / В. М. Гордон. – Харьков: Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1927. – 196 с.
8. Школа права : (по поводу реформы юрид. образованія в Германіи) / В. М. Гордонъ. – СПб. : Сенат. тип., 1913. – 27 с.
9. Юридическая природа альтернативныхъ обязательствъ : [первая проб. екция] / В. М. Гордонъ // Журналъ Министерства Юстиціи. – 1900. – № 9. – С. 90–113.

Джерела про В. М. Гордона:

1.  Борисова В. І. Володимир Гордон : [до 130-річчя від дня народж.] / В. І. Борисова // Vivat Lex!. – 2001. – 31 жовт.
2.  Гордон В. М. // Професори Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого. –  Харків : Право, 2004. –  С. 40–41 : портр.
3.  Гордон Володимир (1871, Лохвиця – 1926) // Полтавщина: історичний нарис. – Полтава, 2005. – С. 459.
4.  Гордон Володимир Михайлович, 1871–1926 [Електронний документ] : персон. бібліогр. покажч. / Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого», наук. б-ка ; [уклад.: О. І. Самофал, З. М. Карась ; відп. за вип. Н. П. Пасмор ; інж. оформл.: Л. В. Кашаєва, С. А. Шахова]. – Харків, 2013. –  32 с. : портр. // Бібліотека національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://library.nlu.edu.ua/BIBLIOTEKA/SAIT/gordon/gordon-ukaz0.pdf. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 11.10.2026.
5.   Енциклопедист, талановитий педагог, доктор цивільного права В. М. Гордон // Право України. – 2010. – № 12. – С. 239-294.
6.  Збірник статей кафедри «Проблеми сучасного права» та правничого факультету Харківського інституту народнього господарства, присвячених пам’яті академіка, професора Володимира Михайловича Гордона (вид. 1927 р.) [Електронний документ] // Бібліотека національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого : [вебсайт] – Електрон. дані. – Режим доступу : https://library.nlu.edu.ua/BIBLIOTEKA/SAIT/gordon/E_kn_O_nem/O_GORDONE_1927.pdf. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 15.10.2026.
7.  Кристер А. Є. Академік Володимир Михайлович Гордон та наука права (1871–1926) / А. Кристер ; Укр. Акад. Наук. – Київ, 1926. – 22 с. : портр.
8.  Малик М. 85 років від дня смерті доктора цивільного права, професора, академіка В. М. Гордона / М. Малик // Край. – 2011. – № 81. – С. 21.
9. Сафонова І. Гордон Володимир Михайлович / І. Сафонова // Енциклопедія Сучасної України. – К. 2006. – Т. 6. – С. 250; Юридична енциклопедія. – К. 1998. – Т. 1. – С. 617.

Підготувала Т. Федько