375 років із часу укладення Зборівського договору
Зборівський договір (1649 р.) – мирний договір, укладений між гетьманом України Б. Хмельницьким і польським королем Яном ІІ Казимиром у м. Зборові (тепер Тернопільська обл.) після перемоги української армії у Зборівській битві 1649 р. Договір був підписаний під тиском кримського хана Іслам-Гірея III, який, намагаючись не допустити державного посилення України, підтримав польські домагання на укладення перемир’я.
18 серпня 1649 року був підписаний Зборівський мир, що ознаменувало народження Української держави – Гетьманщини.
Після фактичної перемоги української армії у Зборівській битві, між гетьманом України Богданом Хмельницьким і польським королем Яном ІІ Казимиром у Зборові, було укладено мирний договір.
«Терпіння наше закінчилося, ми змушені були закликати чужинців проти шляхетства, сказав королеві Богдан Хмельницький після підписання Зборівського миру. – І худоба б’ється, якщо її мучать».
У ті часи Україна знемагала від свавілля польської шляхти, що спонукало українців до збройної боротьби.
Улітку 1649 р. Б. Хмельницький атакує Галичину і починає облогу Збаржа, куди відступила польська армія. На допомогу оточеним просувалося 30-тисячне польське військо. Козацька армія вийшла назустріч польському підкріпленню. У серпні 1649 р. під Зборовом поляки опинилися в оточенні, а сам король ледь не потрапив у полон.
Татарська кіннота та козацька піхота розпочали штурм Зборівського замку та польського табору, розташованого поблизу нього. Відвоювавши Зборів, козаки повернули його фортечну артилерію на польський табір, на переправи. Очікувався цілковитий розгром польського війська, але у другій половині дня надійшла команда припинити бойові дії і розпочати переговори між Річчю Посполитою, кримськотатарською стороною та Гетьманщиною. Битва під Зборовом закінчилася. Читати далі.
