Алгоритм складання бібліографічного покажчика
Алгоритм складання бібліографічного покажчика
1. Вибір і вивчення теми; 2. Розробка проспекту; 3. Складання і затвердження графіка роботи; 4. Виявлення і первинний відбір документів; 5. Перегляд de visu. 6. Складання бібліографічних описів; 7. Анотування або реферування; 8. Систематизацыя: класифікація і індексування; 9. Предметизація. Рубрикація; 10. Складання бібліографічних записів; 11. Групування відповідно до схеми; 12. Нумерація; 13. Складання допоміжних покажчиків; 14. Розробка системи посилань і відсилок; 15. Складання оглядової статті, додатків; 16. Складання передмови, змісту; 17. Редагування покажчика: наукове, літературне, бібліографічне; 18. Друкування, правка і редагування рукопису; 19. Рецензування і обговорення рукопису; 20. Внесення поправок; 21. Оформлення рукопису і відповідної документації. Здача покажчика до друку.
Наведений алгоритм укладання бібліографічного покажчика може підлягати уточненню, а деякі операції (наприклад, укладання оглядових статей, додатків) — скороченню. Ці зміни зумовлюються функціональним призначенням показника, об'єктивними умовами: матеріально-технічним оснащенням бібліотеки, професіоналізмом кадрів. Наукове і бібліографічне редагування слід здійснювати протягом усього часу роботи над покажчиком.
З метою підвищення якості бібліографічних покажчиків ХДНБ ім. В.Г. Короленка поширила коло науковців, спеціалістів народного господарств спеціалістів-галузевиків, які працюють з систематичним каталогом бібліотеки, представників професорсько-викладацького складу Харківського Інституту культури, котрі залучаються до наукового редагування бібліографічних посібників.
Матеріали дослідження, розробка методичної документації спільними зусиллями бібліографів бібліотеки і викладачами Харківського Інституту культури створили можливість намітити програму підвищення якості бібліографічних посібників і в цілому оптимізації формування їхніх систем. З метою її реалізації переглянуто склад споживачів бібліографічної інформації, що користуються послугами наукової бібліотеки. Наслідком цього стає збільшення питомої ваги науково-допоміжних посібників у загальній кількості видань ХДНБ ім. В.Г. Короленка. Впроваджується в практику складання покажчиків, підготовка яких розраховується на кілька років. Цим можуть бути досягнуті більша науковість розробки тем, глибина ретроспекції, залучення різноманітних за видами і типами документів. Значна робота проведена щодо упорядкування технологічних процесів, ритмічності підготовки і випуску бібліографічних видань, підвищення культури їхнього оформлення, впровадження в структуру талона зворотнього зв’язку і макета анотованої каталожної картки. Ознакою часу стають підготовка посібників на договірній основі згідно із замовленням споживачів інформації, випуск комплексних бібліографічних посібників з урахуванням специфіки запитів різних груп читачів тощо.
Реалізація всієї програми, що базується на значному досвіді підготовки бібліографічних посібників, сприятиме подальшій оптимізації їхньої системи на Україні.
