«Балтійський шлях до свободи»: онлайн-лекція Артема Петрика про історію Литви та Латвії
На «Вечорі з Гончарівкою» в межах освітнього циклу лекцій відбулася зустріч із Артемом Петриком, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету (Литва). Дослідник представив слухачам глибокий огляд політичних, соціальних та культурних процесів, що визначали розвиток Литви та Латвії від ХІХ до кінця ХХ століття.
Під час лекції було розглянуто ключові етапи становлення національної свідомості обох народів: національне відродження XIX ст., що започаткувало формування модерних націй; революційні події 1905–1907 рр., які стали каталізатором політичного пробудження Балтії; випробування Першої світової війни та формування нових державних ідей, зокрема ідеалів «Великої Литви» та «Бурштинової декларації».
Особливу увагу лектор приділив темі воєн за незалежність 1918–1920 рр. і процесу формування молодих демократичних республік. Було наголошено на досвіді парламентаризму 1920-х років у Литві та створенні «Першої Республіки» у Латвії (1920–1934). Ці періоди стали символами становлення політичної культури Балтії, яку пізніше змінив феномен «вадизму» – м’якого авторитаризму, що зберіг елементи стабільності та громадянського суспільства.
Не менш цікавою частиною зустрічі стала розповідь про окупацію 1940–1944 рр., визвольну боротьбу 1940–1950-х років і драматичні сторінки життя Литви та Латвії у складі СРСР. Завершила лекцію тема відродження незалежності у 1990–1991 рр., коли Балтійські країни стали символом мирної боротьби за свободу в Європі.
Артем Петрик підкреслив, що досвід Литви та Латвії – це приклад стійкості націй, які пройшли шлях від культурного відродження до повної державної незалежності, не втративши власної ідентичності.
Зустріч завершилася жвавим обговоренням, у якому слухачі порівнювали історичні шляхи Балтії та України, відзначаючи спільність долі у прагненні до незалежності та європейських цінностей. Атмосфера «Вечора з Гончарівкою» стала справжнім майданчиком для діалогу про історичну пам’ять та національну гідність.















