Барвінський Євген Іванович – історик та бібліограф
3 січня 2024 року виповнюється 150 років від дня народження українського та польського історика, архівіста, бібліографа, юриста та видавця Євгена Івановича Барвінського.
Навчався на юридичному та філософському відділах Львівського університету. 1898 р. захистив дисертацію «Plany tureckiej wojny Zygmunda III» і здобув ступінь докторара філософії.
1895-1913 рр. працював у бібліотеці Львівського університету вільнонайманим робітником (1895-98), практикантом (1898-1901) та бібліотекарем (1901-13). За заслуги упорядкування бібліотеки був нагороджений Золотим хрестом із короною. Євген Іванович описував рукописні бібліотеки, 1897-1910 рр. опрацював каталог інкунабул, який видав у 1912 р. У 1913-39 рр. – директор, 1939-40 рр. – старший науковий співробітник, а 1941-44 рр. – охоронець фондів (кустош) Державного архіву у Львові. За період його керування архів збільшив свої фонди від 7 000 до 470 000 справ. Барвінський підготував путівник по архіву (зберігається у рукописі в Державному архіві у Кракові). Упорядкував архіви Крайової табули, Галицького намісництва, Львівського апеляційного суду, Карного суду у Львові, Крайової шкільної ради у Львові. У березні 1944 р. переїхав до Кракова, де обійняв посаду кустоша Державного архіву.
Основні наукові зацікавлення Євгена Івановича – політична історія Речі Посполитої початку періоду королювання Сиґізмунда ІІІ, опрацювання щоденників коронних сеймів 1588-1600. Видав друком сеймові щоденники за 1597 (1907) і 1591-1592 (1911).
Автор понад 100 наукових праць українською та польською мовами, серед яких «Причинки до історії зносин цісаря Рудольфа II і Папи Климентія VIII з козаками в р. 1593-94» (1896), «Набіг козаків на Очаків 1545 р.» (1897), «Отець Никола» (1899), «Тарас Шевченко. Його життя і твори» (1913) та ін.
Барвінський Є.І. готував монографію про перші роки панування Сиґізмунда ІІІ (1587-1593). З цією метою у 1909 і 1911 рр. їздив до Швеції. 1913 р. став директором Державного архіву у Львові. Через утрати наукових матеріалів під час російської окупації Львова (1914-15), які збирав 20 років, так і не завершив запланованої роботи (видання сеймового щоденника 1590 і монографії про Сиґізмунда ІІІ).
Студіював польсько-молдавські відносини XVI-XVII ст. 1912 р. видав молдавську Хроніку Мирона Костина, яка зберігалася у Бібліотеці Чарторийських. У часописі «Kwartalnik Historyczny» 1902-14 і 1916-18 рр. публікував бібліографію польської та загальної історії (1905-1913), а також провадив хроніку наукового життя за 1902-1914 і 1916-1918 рр. На підставі документів інформаційного бюро міністерства закордонних справ Австро-Угорської імперії дослідив умови укладання польсько-української угоди 1890 року.
Член Історично-філософічної секції НТШ від початку її заснування 11. 05. 1893 р. Спочатку писав українською мовою. Автор статей з української історії та рецензій у «Записках НТШ», де також уміщені рецензії членів НТШ І. Крип’якевича та М. Грушевського на публікацію Є. Барвінського щоденників коронних сеймів 1591-92 і 1597 рр. (1907, т. LХХVІІ; 1911, т. СІV; 1912, т. СХ).
На початку наукової діяльности писав рецензії на дослідження українських істориків. 1900 р. у часописі «Kwartalnik Historyczny» опублікував рецензію на статтю О. Терлецького «Kozaky na Bilij Rusy w r. 1654-1656», надруковану у «Записках НТШ» (1896, т. XIV).
Для більш детального вивчення діяльності Є.І. Барвінського пропонуємо ознайомитися з такими джерелами:
- Дядюк М. Барвінський Євген Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України. – К. : Поліграфкнига, 2003. – Т. 2 : Б-Біо. – 872 с.
- Нахлік Є. Барвінський Євген Іванович // Франківська енциклопедія : в 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. – Львів : Світ, 2016. – Т. 1 : А-Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік ; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. – С. 91-92.
- Українська журалістика в іменах : Матеріали до енциклопедичного словника. – Л., 2000. – Вип. 7.