Числівник як частина мови

Числівник як частина мови

Конспект заняття

І. Організаційний момент.

ІІ. Говорімо правильно. Запам'ятайте!  

ІІІ.  Теоретичний матеріал

Загальна граматична характеристика числівника

Числівником називається частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.

  1. називаються числівники, які позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Серед них виділяють власне кількісні (два, п'ять, вісімнадцять, тридцять шість); дробові (чотири восьмих, сім цілих три десятих); збірні (троє, десятеро); неозначено-кількісні (кілька, багато, чимало).
  2. Кількісні числівники змінюються за відмінками, але не мають граматичних ознак роду і числа. Виняток становлять числівники один (одна, одне,-о), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.
  3. називаються числівники, які позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі?: перший, перша, перше, перші; одинадцятий, одинадцята, одинадцяте, одинадцяті.

За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені:

  1. називаються числівники, що мають один корінь: один, три, сто, перший, третій, сьомий; двоє, мало, багато;
  2. називаються числівники, що у своєму складі мають два корені: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, двісті, триста, одинадцятеро, двадцятеро, кількадесят, кількасот;
  3. називаються числівники, які містять в собі два і більше простих чи складених числівників: (двадцять чотири, тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятий).

Написання числівників і відчислівникових слів

У складних числівниках у кінці першої частини м'який знак не пишеться: п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, п'ятсот, шістсот, дев'ятсот; а також: п'ятнадцять, шістнадцять.

Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у родовому відмінку (крім сто і дев'яносто): двохсотий, двохтисячний, трьохтисячний, двадцятип'ятитисячний, трьохсотп'ятдесятимільйонний (але: стотисячний).

У порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не змінюється: п'ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий, вісімдесятий.

На початку складних слів (прикметників, іменників) чис­лівники один, два, три, чотири мають відповідно форми одно-, дво-, три-, чотири-: однозвучний, двоповерховий (не «двохповерховий»), триярусний (не «трьох'ярусний»), чотирикутник (не «чотирьохкутник»).

Форми двох-, трьох-, чотирьох- вживаються тільки перед частинами, що починаються з голосного: двох­елементний, трьохактний, чотирьохосьовий (і чотиривісний).

Числівники п'ять і більше (крім сто і дев'яносто) на по­чатку складних слів мають форму родового відмінка: п'яти­денний, п'ятдесятирічний, п'ятисоткілограмовий (але: стодоларовий). Це стосується й числівників два, три, чотири, якщо вони є частиною складеного числівника: двадцять два роки – двадцятидвохрічний (але: дворічний), тридцять три дні – тридцятитрьохденний (але: триденний).

Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується безпосередньо до цифр через дефіс: 49-мільйонний, 12-поверховий, 86-відсотковий, 250-квартирний, 125-річчя (читається: сорокадев'ятимільйонний, дванадцятиповерховий, вісімдесятишестивідсотковий, двохсотп'ятдесятиквартирний, стодвадцятип'ятиріччя).

Букви дописуються до цифр тільки на позначення поряд­кових числівників: 7-й, 9-ї, 10-ю, 11-го, 12-му, 70-х, 1990-і (наприклад: 7-й клас, о 9-й годині, на 12-му поверсі, початок 70-х років тощо).

Якщо закінчення числівника позначається однією буквою, то до цифри дописується тільки закінчення (від основи букви не відриваються): перша – 1-а, друга – 2-а, третя – 3-я, тре­тю – 3-ю, сьому – 7-у, десяту – 10-у.

Якщо закінчення чис­лівника позначається двома чи трьома буквами, то до цифри дописуються лише ті букви, які йдуть після букви, що позна­чає голосний: першої – 1-ї, першого – 1-го, першому – 1-му, першим – 1-м, перших – 1-х, першими – 1-ми, сьомому – 7-му.

До римських цифр букви не дописуються: квартал, у II кварталі, починаючи з III кварталу.

Збірні числівники творяться від основ кількісних числівників, що позначають цілі числа у межах двох десятків та числівника тридцять. Вони означають певну кількість предметів як сукупність, як одне ціле і доповнюють систему власне кількісних числівників синонімічними назвами.

До збірних числівників належать такі слова: двóє (двíйко), трóє (трíйко), чéтверо (четвíрко), п'ятеро (п'ятíрко), шéстеро, сéмеро, вóсьмеро, дéв'ятеро, дéсятеро, одинáдцятеро, дванáдцятеро, тринáдцятеро, чотирнáдцятеро, п'ятнáдцятеро, шістнáдцятеро, сімнáдцятеро, вісімнáдцятеро, дев'ятнáдцятеро, двáдцятеро, трáдцятеро.

Крім цих числівників, до збірних можна віднести числівники обóє, обúдва, обúдві.

Збірні числівники не можуть бути компонентом складених кількісних числівників. Таким чином, сполучення типу сто дванадцятеро, двісті чотирнадцятеро тощо не є нормативними в українській мові.

Числівники обидва (чоловічий і середній рід), обидві (жіночий рід) означають і той, і другий (і та, і друга).

Збірний числівник четверо утворений від основи порядкового числівника четвертий.

Інші збірні числівники утворилися від кількісних за допомогою суфікса -ер(о).

Іноді збірні числівники утворюються за допомогою суфіксів -к(о), -єчк(о)- (двійко, двоєчко, трійко, троєчко та ін.).

Збірні числівники обидва, обидві, обоє при відмінюванні мають форми числівника оба, який зберігся тільки в діалектах.

Н. обидва обидві обоє  Р. обох Д. обом 3. як Н. або Р. О. обома М. (на) обох.

ВПРАВИ

Вправа 1. Відредагуйте подані речення.

Микола приніс двоє відер води. У класі знаходиться двадцять три дівчат. Я купив троє книжок. На початку двадцяте століття з’явився український переклад Біблії. Треба поспішати, вже дві години. Музей зачиняється в шість годин. Вони пробігли дві десятих кілометрів. Три брата зустрілися після довгої розлуки.

Вправа 2.

Кодовий диктант. Вставити в фразеологізми пропущені числа.
            Сидіти в … стінах
            … колесо до воза
            … чоботи – пара
            В … дуги зігнувся
            … дорогою обійти
            … разів відмір, а … раз відріж

Код: ….

Вправа 3: З прислів’ям скласти зв’язне висловлювання: «сім п’ятниць на тиждень», «сім раз  одмір, а раз відріж».

Особливості відмінювання числівників

Відмінювання числівників

За правилами української літературної мови відмінюються всі розряди числівників.
            1.Виділяють декілька типів відмінювання кількісних числівників:

2. Відмінювання числівника один, (одна, одне, одні). Цей числівник відмінюється як займенник той (та, те, ті).

У числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування.

  1. Числівники сорок, дев'яносто, сто мають лише дві неоднакові відмінкові форми. У всіх непрямих відмінках, крім знахідного, що дорівнює називному, сорок, дев'яносто, сто мають закінчення -а:
  2. Числівник тисяча, відмінюється як іменник першої відміни мішаної групи (тисяча, тисячі, тисячі, тисячу, тисячею, (на) тисячі), мільйон, мільярд відмінюються, як іменники другої відміни твердої групи (мільйон, мільйона, мільйону тощо).
  3. Збірні числівники двоє, троє, четверо в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: двоє, двох, двом..., троє, трьох, трьом...
    Як числівник два відмінюються збірні числівники обидва, обидві, обоє.
    Збірні числівники п'ятеро - двадцятеро і тридцятеро мають у непрямих відмінках форми, що збігаються з вторинними формами відповідних кількісних числівників (у родовому, давальному, місцевому відмінках це форми на -ох, -ом, в орудному відмінку - обидві форми).

8. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини:

 

Відмінки

 

Н

тисяча чотириста сорок п 'ять

Р

тисячі чотирьохсот сорока п'яти (п'ятьох)

Д

тисячі чотирьомстам сорока п'яти (п’ятьом)

З

тисячу чотириста сорок п'ять (п'ятьох)

О

тисячею чотирмастами сорока п'ятьма (п'ятьома)

М

(на) тисячі чотирьохстах сорока п'яти (п'ятьох)

 

9. Числівники півтора (півтори) і півтораста не відмінюються.

10. Після прийменника близько кількісний числівник обов'язково ставиться у родовому відмінку: близько ста сорока кілограмів, близько двохсот шістдесяти кілометрів, близько тисячі семисот сторінок.

11. Необхідно обирати правильну форму кількісних числівників при творенні складних слів (іменників і прикметників). Основними правилами є такі:

1) числівник один у складних словах має форму одно-: однокласник, одноліток, одноколірний, одногорбий, однолюб;

2) елементи дво-, три-, чотири- приєднуються до кореня, який починається на приголосний: двобортний, двовуглекислий, двопроцентний, двотижневик, трибарвний, трисерійний, тритомник, тришаровий, тритижневий, триборство,
чотирикімнатний, чотирикілометровий, чотириденний, чотирикутник тощо. Форми двох-, трьох-, чотирьох- виступають в окремих словах, другий компонент яких, як правило, починається на голосний: двохатомний, двохосьовий, трьохелементний, трьохелектродний, чотирьохактний, чотирьохетапний, а також двохсотліття, двохмільйонний тощо, хоча: двоокий, двоокис, двооксид, двоопуклий, двоутробний.

Форми родового відмінка традиційно вживаються у прикметниках, що закінчуються на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, а також у словах, компонентом яких є складний числівник: двохтисячний, трьохмільйонний, чотирьохмільярдний, двадцятидвохрічний, двадця-тичотирьохповерховий, двохтисячоліття;

3) числівники п'ять - десять, числівники на -дцять і на -десят у складі прикметників та іменників мають форму родового відмінка (із закінченням -и): п'ятигодинний, шестиденка, десятилітровий, де-в 'ятнадцятиденний, п 'ятдесятиметровий;

4) числівники дев'яносто, сто в складних словах зберігають форму називного відмінка: стоголосий, стодвадцятиміліметровий, стодвадцятип'ятилітній, стоквартирний, дев'яностопроцентний, дев'яносторіччя;

5) числівники сорок, двісті - дев'ятсот виступають у складних словах у формі родового відмінка: сорокавідерний, сорокап'ятирічний, сорокаденний, двохсотлітній, п'ятисотрічний;

6) числівник тисяча входить до складу іменників і прикметників у формі тисячо-: тисячочотирьохсотліття, тисячотонний, тисячоватний, тисячоголосий, тисячокілометровий, тисячогранний, тисячоголовий, тисячократний.

Відмінювання порядкових числівників

1. Числівники, що мають закінчення -ий, відмінюємо як прикметники твердої групи: перший (перша, перше), другий, четвертий, п'ятий, шостий, сьомий, восьмий, дев'ятий, десятий, одинадцятий, дванадцятий..., двадцятий, тридцятий, сороковий, п'ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий, вісімдесятий, дев'яностий, сотий, двохсотий, трьохсотий, чотирьохсотий, п'ятисотий..., тисячний, двохтисячний, трьохтисячний (і тритисячний), чотирьохтисячний (і чотиритисячний), п'ятитисячний..., мільйонний, двохмільйонний, трьохмільйонний (і тримільйонний), чотирьохмільйонний (і чотиримільйонний), п'ятимільйонний..; числівник третій (третя, третє) відмінюється як прикметник м'якої групи.

2. У складених порядкових числівниках відмінювана остання складова частина: вісімдесят восьмий, вісімдесят восьмого, тиcяча дев'ятсот дев'яносто першого (року), у тисяча дев'ятсот тридцять дев'ятому (році).

3. Порядкові числівники на письмі передаємо переважно словами: шостий поверх, перше березня. Якщо порядковий числівник передано цифрою, то після неї кінцеву частину порядкового слова пишемо через дефіс, напр.: 5-у поверх, на 36-му кілометрі, після 7-ї години (але при позначенні дат, сторінок видання, а також після римських цифр закінчення здебільшого не пишемо: 1 січня 1999 року, 120 сторінка, І тисячоліття, XXI століття.

Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне ціле; троє синів, п'ятеро робітників, двадцятеро співробітників. Кількісні числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються як назви числа і цифри; сто зошитів, сорок метрів, дев'ять ділиться на три, нуль. Збірні числівники вживаються для позначення невеликої кількості (двоє - двадцятеро, тридцятеро). Вони не можуть бути компонентами складених числівників, отже, такі словосполучення, як сто п 'ятеро учнів, сорок двоє студентів, є порушенням норми. Кількісні числівники не мають обмежень у вираженні кількісних понять.
Збірні числівники широко використовуються в розмовному і художньому стилях, а науковому й офіційно-діловому - невластиві. Кількісні числівники належать до стилістично нейтральних одиниць і використовуються у будь-якому стилі.

Розрізняються числівники двох розрядів і сполучуваністю. Так, збірні числівники вживаються:

а) з іменниками, субстантивованими прикметниками і дієприкметниками, що називають осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільного роду; троє сусідів, двоє лікарів, двоє приїжджих, троє чергових, п'ятеро відпочиваючих, четверо невдах, двоє забіяк. Відповідно до літературної норми збірні числівники не сполучаються з іменниками, що називають осіб високого суспільного становища. З такими іменниками вживаються кількісні числівники; три генерали, два президенти, три академіки;
            б) з іменниками, що мають лише форму множини; двоє вил, троє окулярів, двоє санчат, двоє дитячих ясел;
            в) з іменниками діти, малята, хлоп'ята, дівчата, особи: двоє хлоп'ят п'ятеро осіб, троє дівчат, четверо малят;
            г) з особовими займенниками; нас сьогодні четверо, їх було шестеро;
            д) з іменниками середнього роду, що є назвами малят тварин і предметів; четверо курчат, семеро качат, шестеро поросят, двоє пальт, четверо вікон, троє відер;
            е) з назвами парних предметів (при цьому зазначається кількість пар); троє черевиків, четверо рукавиць, двоє панчіх;
            2. Збірні іменники від двоє до восьмеро утворюють здрібніло-пестливі форми; двійко, трійко, четвірко, п'ятірко, шестірко, семірко, восьмірко; двоєчко, троєчко. Такі форми притаманні розмовному стилю.

3. Синонімами числівників можуть виступати іменники з числовим значенням; десять, десятеро - десяток; дванадцять, дванадцятеро - дюжина; сто - сотня; одна друга - половина, одна третя - третина, одна четверта - чверть. Іменники десяток, дюжина, сотня властиві розмовному мовленню.

4. Збірні числівники обидва, обоє, обидві синонімічні займенниковим виразам; "і цей і той ", "і один і другий ", "і ця і та ", "і одна і друга ".

V. Домашнє завдання.

  1. Вивчити правила відмінювання числівників.
  2. Перекласти текст «Распределяем нагрузку на работе».

Если вы на работе очень сильно устаете, то еще не говорит о том, что у вас очень тяжелые условия труда. Вероятно, вы просто не умеете правильно распределять нагрузку на протяжении всего рабочего дня. Чтобы справиться с этой проблемой, человек должен изменить свой график и равномерно распределить выполнение всех порученных ему дел. В данной статье речь пойдет о том, как это нужно правильно делать.

Для начала необходимо рассмотреть условия нагрузки на рабочем месте. Если человек выполняет физический труд, то у него схема распределения занятости будет одна, а если он занят интеллектуальным трудом или работает в офисе, то совсем другой. Если работник является грузчиком или строителем, то распределять свой труд он обязан в зависимости от того, насколько выносливый у него организм. Он не должен брать лишние тяжести на себя, если не может выполнить свою работу в определенное время без причинения вреда своему организму. Отдых никто не отменял, поэтому нужно устраивать пятиминутки. Иначе человеку гарантированы «разбитость» организма и боль во всем теле в конце рабочего дня.

Если большую часть дня сотрудник проводит перед монитором компьютера, то ему необходимо понизить давление на органы зрения, а также постараться больше двигаться. Один раз в 30 минут ему нужно покидать свое рабочее место, немного походить, попить кофе. Не следует все время смотреть только в монитор. Каждые 5 минут расслабляйтесь, несколько секунд глядите в окно или просто закрывайте глаза. Таким образом, можно снять усталость.

Чтобы было легче все это осуществить, работник должен составлять план на день. Идя на работу ему необходимо прокручивать в голове, что он сегодня будет делать, как распределит обязанности, чтобы не перегрузить собственный организм. Если в голове план держать не удается, то его можно записать на листе бумаги и прикрепить на видном месте.

Складіть кінцівку тексту.

21.11.2024
 
Захопливі «Книгомандри» юних друзів Гончарівки: зустріч з письменницею Галиною Вдовиченко
21.11.2024
 
Сходження до величі: Русь та Литва в добу середньовіччя: публічна лекція Артема Петрика в рамках проєкту «Вечори історії з Гончарівкою»
20.11.2024
 
Перший історик української бібліографії
20.11.2024
 
Херсон-Харків об’єднані українською: тема зустрічі – як завоювати друзів
16.11.2024
 
«Ми є. І ми будемо». Вечір пам’яті Олександра Меньшова
14.11.2024
 
Оленка Ґердан-Заклинська. Танок на все життя
13.11.2024
 
Херсонцям про особливості реєстрації народження дітей від юристки Алли Берлім
08.11.2024
 
Книжки – найкращий подарунок
07.11.2024
 
«Єдине, що від нас іще залежить, – принаймні вік прожити як належить»: зустріч учасників розмовного клубу «Єдині»
06.11.2024
 
Презентація книги Олени Маляренко «Жизель і мир» на «Вечорі з Гончарівкою»

Календар подій

    12 3
4 5 6 7 8 910
1112 13 14 15 16 17
1819 20 21 222324
252627282930