Всесвітній день інформаційного суспільства

Всесвітній день інформаційного суспільства

 «…інформаційне суспільство є ціннісно-смисловою реальністю,
складно організованим соціально-правовим утворенням
життя людей на всіх рівнях – від локального до глобального» 
Д. В. Дюжев

Щорічно 17 травня весь світ відзначає день інформаційного суспільства (World Telecommunication and Information Society Day). Його святкують з 2006 року. Раніше, з 1969 року за рішенням Адміністративної ради Міжнародного союзу електрозв'язку 17 травня відзначали Міжнародний день електрозв'язку або Всесвітній день телекомунікацій, але 27 березня 2006 року Генеральною Асамблеєю ООН було прийнято  Резолюцію № A/RES/60/252.

Мета свята полягає в тому, щоб сприяти підвищенню рівня інформованості людей про можливості, які може принести країнам використання інформаційно-комунікаційних технологій,  убезпечити дітей від негативної інформації в Інтернеті, зробити віртуальний світ безпечним для кожного.

Одним із перших концептуальних документів, що визначав стратегію побудови інформаційного суспільства, є прийнятий на 29 сесії Генеральної Конференції ЮНЕСКО в 1996 році документ під назвою «Інформаційне суспільство для всіх». Згідно з ним магістральним напрямом міжнародного співробітництва є побудова глобального інформаційного суспільства за особливої ролі ЮНЕСКО. У цьому документі задекларовано, що забезпечення кожній людині міжнародного співтовариства широкого та вільного доступу до інформаційних ресурсів є необхідним для рівноправної участі у житті нової суспільної формації, а також що інформація і знання мають важливе значення для подолання інформаційної нерівності та є глобальним суспільним надбанням як запорука глобальної демократії.

Для побудови глобального інформаційного суспільства необхідно подолати низку проблем:

1)  інформаційно-технологічний дисбаланс та інформаційну ізоляцію окремих регіонів і країн;
2)   негативний вплив комунікаційних та інформаційних технологій;
3)   незабезпеченість інформаційних прав та свобод людини (громадянина), включаючи право на доступ до інформації,  конфіденційність тощо.

ЮНЕСКО у сфері побудови інформаційного суспільства формує міжнародну інформаційну політику, сприяє вільному обміну ідеями, забезпечує формування глобальної інформаційної інфраструктури та міжкультурної комунікації.

Серед основних європейських нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері побудови інформаційного суспільства – Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства від 22 липня 2000 року.

У преамбулі даного міжнародного договору зазначається, що «…інформаційне суспільство дозволяє людям ширше використовувати свій потенціал та реалізовувати свої спрямування. Але для цього необхідно, щоб ІТ забезпечували стійке економічне зростання, збільшення суспільного добробуту, стимулювання соціальної згоди та повної реалізації їх потенціалу в сфері зміцнення демократії, транспарентного та відповідального управління, прав людини, розвитку культурного багатоманіття та зміцнення міжнародного миру та стабільності».

У даній Хартії також зазначається про необхідність подолання ряду проблем:

• міжнародного розриву в галузі інформації та знань (п. 5);
• інформаційних зловживань, що загрожують цілісності мережі та комп’ютерна злочинність (п. 4, п. 8);
• різницю у технологічних можливостях окремих регіонів та країн (п. 7);
• різниці у володінні інформаційними навичками окремих людей (п.11).

Отже, особливе значення для безпеки інформаційного суспільства має забезпечення саме інформаційно-технічної безпеки інформаційного суспільства, зокрема мінімізації шкідливих наслідків від інформаційних зловживань, що загрожують цілісності мережі, та комп’ютерної злочинності.

Дата святкування вибрана у зв'язку з тим, що саме 17 травня 1865 року в Парижі було підписано першу міжнародну Телеграфну Угоду, і саме тоді був заснований Міжнародний Телеграфний Союз. Втім, такі речі, що колись були дивами техніки, як телеграф або ж, наприклад, дротовий телефон, сьогодні стають сивою давниною, музейними експонатами, котрі можуть хіба що проілюструвати етапи технічного розвитку людства. Отже, сьогодні своє професійне свято відзначають вже не телеграфісти, а всі програмісти, системні адміністратори, інтернет-провайдери, веб-дизайнери, редактори інтернет-видань. А разом з ними – всі без винятку люди, чия діяльність нерозривно пов`язана із  сферою інформаційних технологій.

Інформаційне суспільство характеризується визнанням інформації одним з найважливіших суспільних ресурсів, а інформаційний сектор економіки (виробництво, зберігання, обробка, передача і споживання інформації) є одним з найважливіших видів суспільної діяльності, який створює інформаційно-комунікаційну базу для формування глобального інформаційного суспільства та розвитку науково-технічного, соціально-економічного й культурно-освітнього прогресу.

Інформаційні технології докорінним чином змінили обличчя цивілізації. Значення інформатики, галузі людської  діяльності, що пов’язана із процесами обробки та перетворення  інформації за допомогою комп’ютерів та інших засобів обчислювальної техніки, неможливо переоцінити. Вона надає людству небачені раніше можливості – зокрема, й у царині забезпечення безпеки.

Сучасна війна відбувається не лише на полі бою, а й у сфері зв'язку та інформаційних технологій. Захоплююче та ефективне проведення військових операцій залежить від бездоганної комунікації, вміло налагодженого зв'язку та якісного обміну інформацією.

Зокрема, розвиток електрозв'язку та інформаційних технологій став вирішальним фактором для сучасних армій у всьому світі. Інноваційні засоби зв'язку забезпечують військовим можливість не лише оперативно вирішувати складні стратегічні завдання, а й підтримувати зв'язок у непередбачених ситуаціях.

Найцікавіші факти про електрозв’язок та діджіталізацію:

• Зв'язок – шлях до світового з'єднання. Сьогодні ми живемо в епоху, коли люди можуть спілкуватися миттєво незалежно від відстаней. Завдяки розвитку зв'язку, віддалені країни, культури та люди можуть легко обмінюватися інформацією, ідеями та досвідом.
• Швидкість діджиталізації. На сьогоднішній день кількість підключених до Інтернету пристроїв значно перевищує кількість людей на планеті.
• Кібербезпека – першочергове завдання XXI сторіччя. З прогресом діджиталізації, кібербезпека стала одним із головних пріоритетів для суспільства та армії. Збільшення кількості кібератак та потенційних загроз, пов'язаних зі злочинною діяльністю та шпигунством, вимагає надійних систем захисту та кібероборони.
• Інтернет – світ без кордонів. Інтернет став справжнім символом інформаційного суспільства. Він з'єднує мільярди людей по всьому світу і надає безмежні можливості доступу до знань, комунікації та розваг. Завдяки Інтернету сучасна військова діяльність отримала нові інструменти і методи, що забезпечують швидкий та безперервний обмін даними.
• G - революція у швидкості передачі даних. Поява G-технологій відкриває нові перспективи у сфері зв'язку. Ця швидкісна мережа надасть величезні можливості для розвитку військових систем зв'язку, забезпечуючи високу швидкість передачі даних, надійність і низьку затримку, а також дасть змогу військам працювати синхронно та ефективно на різних рівнях.

Україна, обравши євроінтеграційний курс, орієнтується на стратегію розвитку країн-учасниць Європейського Союзу в усіх напрямах життєдіяльності суспільства, зокрема в інформаційній сфері. Саме тому, реалізація стратегії становлення інформаційного суспільства ЄС знаходить своє відображення у відповідних спільних документах Україна – ЄС. Так, у липні 1994 року було підписано Протокол про наміри між Державним комітетом зв’язку та інформатизації і Генеральним Директоратом ЄС (Генеральний Директорат ЄС з проблем інформаційного суспільства), який заклав на офіційному рівні підвалини для спільних дій у сфері інформаційного суспільства. Подальшого розвитку положення даного Протоколу відбито у Меморандумі про взаєморозуміння між Генеральним Директоратом з питань інформаційного суспільства Європейської Комісії і Державним комітетом зв’язку та інформатизації України щодо розвитку інформаційного суспільства, який було підписано14 вересня 2000 року.

Українська сторона підтвердила свій намір розвивати програму e-Ukraine, що відповідає потребам суспільства стимулювати розвиток послуг інформаційного суспільства в Україні.

Проблема становлення інформаційного суспільства в Україні порушується у Законі України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», де визначено завдання, цілі та напрями розвитку інформаційного суспільства в Україні, основоположні засади національної політики у цій сфері тощо. Цим Законом закріплюється, що для забезпечення реалізації Основних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні визначальне значення має політика міжнародної співпраці України та її участь у розвитку глобального інформаційного суспільства.

Конкретизацію ці положення знайшли в Розпорядженні Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні» від 15 травня 2013 року, Постанові Верховної Ради України «Завдання Національної програми інформатизації на 2022-2024 роки» від 8 липня 2022, Законі України «Про національну програму інформатизації» від 01 грудня 2022 р.

Отже, нині в Україні створено необхідне законодавче підґрунтя для побудови інформаційного суспільства.

Радимо почитати:

1. Герасименко С.С. Роль статистичної інформації в інформатизованому суспільстві. Статистика України. 2020. № 2/3. С. 4-11.
2. Горпинич О.В. Субкультура геймерів як соціальний феномен. Габітус.  2020. № 20. С. 26-30.
3. Желновач .Г. Правові аспекти інформаційного суспільства в Україні в умовах  вонного стану. http://www.sulj.oduvs.od.ua/archive/2023/1/33.pdf (дата звернення 13.05.2024)
4. Закон України про Національну програму інформатизації : від 1 грудня 2022. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-20#Text (дата звернення 13.05.2024)
5. Ковальська В.С. Перспективи розвитку професійної освіти в умовах становлення інформаційного суспільства. Інноваційна педагогіка. 2020. № 24, т. 1. С. 194-197.
6. Ломачинська І. Функціональна спрямованість інформаційної культури. Вісник Львівського університету. 2020. № 30. С. 77-83.
7. Максименко Ю.Є. Інформаційне суспільство в Україні: стан та перспективи становлення. https://goal-int.org/informacijne-suspilstvo-v-ukraini-stan-ta-perspektivi-stanovlennya/ (дата звернення 13.05.2024)
8. Михайлова Є.В. Трансформаційні процеси у становленні інформаційного суспільства. Науковий погляд: економіка та управління. 2021. № 5. С. 5-12.
9. Нескороджена Л. Інформаційно-правові відносини в мережі Інтернет. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2021. № 1. С. 43-53.
10. Ніколенко Г. Концепція "відкритого" суспільства в сучасних суспільних теоріях. Вісник Львівського університету. 2020. № 30. С. 102-108.
11. Новицький А.М. Правові передумови формування інформаційного суспільства в Україні. Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). 2009. № 4 (47). С. 185-190.
12. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства від 22 липня 2000 року // http://www.rada.gov.ua (дата звернення 13.05.2024)
13. Олійник О. Захист інформації в умовах інформаційного суспільства. Право України. 2005. № 10. С. 100-103.
14. Панченко О.А. Інформаційна безпека держави як складник розвитку суспільних відносин. Публічне управління і адміністрування в Україні. 2020. № 17. С. 135-139.
15. Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 2022-2024 роки: Постанова Верховної Ради України від 08 липня 2022 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2360-IX#Text (дата звернення 13.05.2024)
16. Симоненко С. Вплив інформаційних технологій на стиль мислення людини. Вісник Львівського університету. 2021. № 36. С. 139-145. 
17. Харченко Л. Філософське осмислення сутності комунікативного виміру сучасного суспільства. Вісник Львівського університету. 2020. № 33. С. 79-85.
18. Цимбаленко Є.С. Інформаційне суспільство : стан розбудови і проблеми. Інформаційне суспільство. 2011. Вип. 14. С. 59-65.
19. Шмиголь М. Ф. Інформатизація як глобальна тенденція сучасного суспільства: соціально-філософський аналіз. Перспективи. Соціально-політичний журнал. 2020. № 4. С. 73-79. 

Підготувала: Т. Федько