Всесвітній день поезії 21 березня

Всесвітній день поезії
21 березня

«Поезія. Таке коротке і таке змістове слово!
Вона і втішить, і пригорне, і приголубить… »
                                                         Ліна Костенко

Поезія – це мелодія душі, найдавніший духовний скарб людства. Вона втамовує душевну спрагу, пробуджує в людині радість життя, любов до краси, входить в наше життя з дитинства і залишається з нами до кінця. Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле. Символічним знаком поезії є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей.

По всьому світу володарі рими, їх музи і шанувальники відзначають Всесвітній день поезії 21 березня. Це рішення було прийнято на 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО  у 1999 році. В ньому говориться, що «поезія може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам, переважно, чиїми зусиллями, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відроджують одвічну традицію живого поетичного слова».

Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний послугувати створенню у засобах масової інформації позитивного іміджу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям. Перший Всесвітній день поезії святкувався у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.

Мистецтво поетичного слова допомагає формувати і збагачувати внутрішній світ людини, позитивно впливає на її свідомість та підсвідомість, розвиває інтелект, творчі здібності, естетичний смак. Зокрема, це стосується молоді, яка за допомогою поезії зможе відкрити для себе  основоположні цінності життя.

В Україні Всесвітній день поезії відзначається на державному рівні з 2004 року.

Поезія на території країни поступово стала одним із головних атрибутів нашого народу, адже українська мова одна з найбільш милозвучних мов світу. Вона є невід’ємною частиною української культури, яка за період її становлення неодноразово видозмінювалась, набуваючи все більшого рівня розвитку та поповнюючи свій досвід не лише розвитком рукотворного мистецтва, а й найвеличнішими витворами слова.  

Українська поезія  крізь віки надихала людей на боротьбу за краще життя, починаючи з Івана Котляревського і продовжуючи сьогоденням. Це і гнівно-журливі твори Тараса Шевченка, і революційні рядки Івана Франка, і сентиментальні строфи Лесі Українки, і музичні вірші Павла Тичини, сонети Миколи Рильського, пісні Андрія Малишка, містичні образи Богдана-Ігоря Антонича та модерні форми поезій Івана Калинця…

Найбільш відомі на сьогодні поети – Ліна Костенко, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Сергій Жадан, Степан Процюк, Іздрик, Іван Малкович створюють шедеври сучасної поезії, які вражають своєю внутрішньою силою, здатною розпалювати серця, щедрістю почуттів та романтичною схвильованістю не лише звичайних читачів, а і відомих критиків і не тільки в Україні, а й закордоном, що відзначає високий рівень майстерності українського поетичного слова.

Всесвітній день поезії – це не просто день, коли ми відзначаємо красу слова, але й нагадування про величезне значення поезії в житті кожної людини.

Поезія є мостом, що з’єднує людей різних культур, традицій та мов. Вона надихає, допомагає впорядковувати свої думки та почуття. У сучасному швидкоплинному світі, де іноді не вистачає часу на роздуми, поезія стає вікном у внутрішній світ людини, нагадує про те, що є важливим, справжнім та вічним.

На честь цього дня в багатьох країнах проводять:

• акції на підтримку молодих поетів;
• літературні вечори та конкурси;
• майстер-класи з написання віршів;
• національні конкурси поезії для молоді та дітей;
• поетичні флешмоби;
• книжкові виставки та перегляди;
• презентації нових поетичних збірок;
• аматори мають змогу поділитися своїми творами з широкою аудиторією.

Буде цікаво прочитати:

1. Біла А. Дискурс «народного сюрреалізму» в українській ліриці 1960-70-х рр.  / А. Біла // Слово і час. ─ 2007. ─ №  4. ─ С. 53-56.
2. Білічак О. Часопросторова модель художнього світу поезії митця / О. Білічак // Львівський філологічний часопис. ─ 2018. ─ №  3. ─ С. 26-30.
3. Богуславська В. «Радію успіхам молодої поезії» / В. Богуславська // Літературна Україна. ─ 2013. ─ №  41(24 жовт.). ─ С. 7.
4. Бондар А. Новітня українська поезія: генерація ікс, або отруєння голосом невідомого / А. Бондар // Дивослово. ─ 1998. ─ №  2. ─ С. 2-5.
5. Бондарева О. Матеріали до вивчення української поезії 1990-х рр.: поетичне угруповання «Західний вітер» / О. Бондарева // Українська мова та література. Сер. Шкільний світ. ─ 2010. ─ №  22 (черв.). ─ С. 21-23.
6. Гаврилюк Н. Перехрестя української поезії (огляд збірок 2012-2013 рр.)  / Н. Гаврилюк // Слово і час. ─ 2014. ─ №  6. ─ С. 80-89.
7. Гладун Д. Особливості тексту поетичного перформансу (на матеріалі авторизованого комп'ютеропису поетичного перформансу мистецького об'єднання «AETHER: медіаколаборація в реальному часі») / Д. Гладун // Актуальні питання гуманітарних наук. ─ 2020. ─ № 31 т. 1. ─ С. 290-296.
8. Гордон О. Доба поетичної незалежності / О. Гордон // Літературна Україна. ─ 2019. ─ №  6/7 (9 лют.). ─ С. 9.
9. Деркачова О. (Не)війна як маркер «свого» і «чужого» в новітній українській поезії / О. Деркачова // Слово і час. ─ 2017. ─ №  7. ─ С. 17-31.
10. Задорожний В. Трошки філологічного занудства в гірке вино поезії / В. Задорожний // Слово і час. ─ 2010. ─ №  5. ─ С. 90-98.
11. Ільницький М. «Між двома війнами...» / М. Ільницький // Дзвін. ─ 2005. ─ №  5/6. ─ С. 144-155.
12. Іцкович В. Прогулянка і з задоволенням, і з мораллю : кілька слів про українську молоду жіночу поезію / В. Іцкович // Дніпро. ─ 2012. ─ №  3. ─ С. 166-169.
13. Кашка В. Поезія із жіночим обличчям / В. Кашка // Березіль. ─ 2005. ─ №  5. ─ С. 163-167.
14. Камінчук О. Художня інтерпретація національної ідеї в українській поезії кінця XIX - початку XX ст.: світоглядно-естетична парадигматика / О. Камінчук // Слово і час. ─ 2013. ─ №  9. ─ С. 53-59.
15.  Капура О. Європейська модель модернізму в поезії  / О. Капура // Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Філологія. Соціальні комунікації. Сер. Філологія. Соціальні комунікації. ─ 2020. ─ №  т. 31 2 ч. 3. ─ С. 184-188.
16. Коцарев О. Повернення українського авангарду 1910-1930 років / О. Коцарев, Ю. Стахівська // Кур'єр Кривбасу. ─ 2012. ─ №  9/10. ─ С. 266-268.
17. Коцарев О. Поезія підліткового суспільства / О. Коцарев // Дніпро. ─ 2009. ─ №  2. ─ С. 163-167.
18. Кравець Л. Міфологемна мотивація метафор української поезії XX ст. / Л. Кравець // Дивослово. ─ 2007. ─ №  5. ─ С. 32-37.
19. Кравець Л. Соціокультурні детермінанти динаміки метафори в мові української поезії XX ст. / Л. Кравець // Українська мова. ─ 2012. ─ №  3. ─ С. 48-56. 
20. Лучук І. Сприйняття українськими поетами рими та римування / І. Лучук // Дзвін. ─ 2012. ─ №  7. ─ С. 123-130.
21. Наєнко М. Сучасна поезія і «грязнейшие малороссийские вирши» / М. Наєнко // Літературна Україна. ─ 2012. ─ №  19 (10 трав.). ─ С. 4.
22. Науменко Н. Єгипет як культурологічна парадигма в українській поезії XX століття / Н. Науменко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. ─ 2011. ─ №  9. ─ С. 81-88.
23. Науменко Н. Сецесійний образотворчий складник в українській модерністській поезії / Н. Науменко // Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Філологія. Соціальні комунікації. Сер. Філологія. Соціальні комунікації. ─ 2020. ─ №  т. 31 2 ч. 3. ─ С. 211-217. 
24. Пастух Т. «В кожного даль, що його перевершує» (про декілька естетичних домінант у поезії Київської школи) / Т. Пастух // Слово і час. ─ 2008. ─ №  10. ─ С. 75-83.
25. Петренко Л. Мовна гра як засіб утілення образів часу та простору в українській поезії початку ХХІ століття / Л. Петренко // Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Філологія. Соціальні комунікації. Сер. Філологія. Соціальні комунікації. ─ 2019. ─ №  т. 30 2 ч. 1. ─ С. 27-30.
26. Покоління «двотисячників»: два погляди // Сучасність. ─ 2009. ─ №  5. ─ С. 173-189.
27. Поліщук Я. Ars masacrae, або Про те, чи є поезія на війні / Я. Поліщук // Слово і час. ─ 2016. ─ № 7. ─ С. 3-11.
28. Починок Ю. «Камо грядеши?»: декілька слів про українську експериментальну поезію / Ю. Починок // Слово і час. ─ 2015. ─ №  5. ─ С. 28-35.
29. П'ятнадцять з половиною письменників // ШО. ─ 2017. ─ №  3/4/5. ─ С. 65-68.
30. Славінська І. Більше ніж поет : роздуми на тему / І. Славінська // Дніпро. ─ 2012. ─ №  6. ─ С. 132-133.
31. Райбедюк Г. Пасіонарна енергетика українського поетичного слова : Придунав'я / Г. Райбедюк // Слово Просвіти. ─ 2020. ─ №  34 (20-26 серп.). ─ С. 11.
32. Слоньовська О. Парадигма часу в діаспорній і сучасній українській поезії / О. Слоньовська // Українська література в загальноосвітній школі. ─ 2009. ─ № 5. ─ С. 2-8.
33. Стусенко О. Келихи каналізацій : українська поезія у віртуальному просторі / О. Стусенко // Київ. ─ 2011. ─ № 7/8. ─ С. 174-182.
34. Талалай Л. Роздуми про поезію / Л. Талалай // Літературна Україна. ─ 2012. ─ №  44 (15 листоп.). ─ С. 8-9.
35. Шаф О. «Ось де вона - поезія!»: гендерна специфіка рефлексії власного творчого генія в українській ліриці ХХ ст. / О. Шаф // Дивослово. ─ 2017. ─ №  11. ─ С. 48-54.

***

1. Вірші зарубіжних поетів: https://virshi.top/category/virshi-poeziya/zarubizhni/#google_vignette
2. Найпопулярніші вірші українських поетів, які знають у всьому світі https://maximum.fm/najpopulyarnishi-virshi-ukrayinskih-poetiv-yaki-znayut-u-vsomu-sviti_n169157

 Укладач: О. Михайленко