Дистанційне навчання: історія та сучасність
Дистанційне навчання: історія та сучасність
В Європі наприкінці XVIII століття, з появою регулярного і доступного поштового зв'язку, з'явилося «кореспондентське навчання». Історично дистанційне навчання скоріш за все виникло в 1840 році, коли Ісаак Пітман запропонував навчання через поштовий зв'язок для студентів Англії. У 1856 році Чарльз Тюссе та Густав Лангеншейдт розпочали викладання мови заочною формою в Німеччині. Учні поштою отримували навчальні матеріали, листувалися з педагогами та складали іспити довіреній особі або підтверджували рівень здобутої освіти у вигляді наукової роботи.
Кінець XIX століття характеризується бурхливим технологічним зростанням, наявністю телеграфу і телефону. Але фактів про їх використання в навчанні немає. У той же час триває епоха «кореспондентського навчання», велика кількість освітніх закладів у всьому світі вели і ведуть його до сих пір.
Поява радіо і телебачення внесли зміни в дистанційні методи навчання. Це був значний прорив, аудиторія навчання зросла в сотні разів. Стали популярними навчальні телепередачі, які йшли, починаючи з 1950-х років. Однак у телебачення та радіо був істотний недолік – не було можливості забезпечити учня зворотнім зв'язком у реальному часі.
У 1969 році у Великій Британії було відкрито університет дистанційної освіти – Відкритий університет. Він був так названий, щоб показати його доступність за відносно невелику ціну та відсутність потреби часто відвідувати аудиторні заняття.
Відомі університети того періоду з програмами дистанційного навчання: Університет Південної Африки (статус закладу дистанційної освіти з 1946-го), Гаґенський заочний університет (Німеччина, засновано у 1974-му), INTEC-коледж (Кейптаун, ПАР з 1972-го як філіал ICS – International Correspondence Schools), Національний університет дистанційної освіти (Іспанія, рік заснування 1972), Національний технологічний університет (США, рік заснування 1984, реалізовані програми дистанційної освіти за інженерними спеціальностями).
Наприкінці 1980-х років поява персональних комп'ютерів дала новий поштовх, пов'язаний зі спрощенням та автоматизацією процесу навчання. Комп'ютерні навчальні програми з'явилися на перших комп'ютерах у формі ігор.
У XXI столітті доступність комп'ютерів та Інтернету роблять поширення дистанційного навчання ще простішим і швидшим. Інтернет став величезним проривом, значно більшим, ніж радіо і телебачення. З'явилася можливість спілкуватися і отримувати зворотний зв'язок від будь-якого учня, де б він не знаходився. Поширення «швидкого інтернету» дало можливість використовувати «онлайн» семінари (вебінари) для навчання.
В Україні дистанційна форма освіти впроваджується вже понад десять років. Відправною точкою можна вважати 2002 рік, коли Міністерством освіти і науки України був запроваджений експеримент з дистанційного навчання. Уперше впровадження дистанційної освіти було затверджено Кабінетом Міністрів України у Програмі розвитку системи дистанційного навчання 2004-2006 р. (Постанова КМУ від 23.09.2003 р.). На виконання програми було розроблене перше Положення про дистанційне навчання, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України (2004 р.) Із розвитком технологій у 2013 році затверджується нове Положення про дистанційне навчання.
Перший заклад загальної середньої освіти в Україні, який отримав ліцензію на провадження освітньої діяльності без очного формату, став Центр освіти «Дистанційна школа «Оптіма».
У 2019-2020 навчальному році функціонувало 182 школи, в яких, зокрема, були учні на дистанційній формі навчання. Натепер за оперативною інформацією місцевих органів у сфері освіти таких шкіл уже 233. Серед них – 185 закладів загальної середньої освіти комунальної форми власності та 48 – приватної. 19 шкіл приватної форми власності здійснюють навчання тільки за дистанційною формою.
З урахуванням епідеміологічної ситуації Міністерство освіти і науки України оновило правила дистанційного навчання.
Через пандемію коронавірусу важливо, щоб освітній процес тривав та був якісним і безпечним.
Так, з 16 жовтня 2020 набуло чинності Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затверджене наказом Міністерством освіти і науки України (08.09.2020 р.).
Нове Положення розширює можливості для дистанційного навчання учнів – як за дистанційною формою здобуття освіти, так і при використанні технологій дистанційного навчання в інших формах здобуття освіти.
Технології дистанційного навчання дають змогу продовжувати освітній процес під час карантину та за інших надзвичайних обставин.
На сьогодні врегульовано можливість організації змішаного навчання. Заклад освіти може визначити режим роботи, за якого учні по черзі відвідують заклад освіти для очних занять, а решту часу навчаються дистанційно.
Дистанційна форма навчання залишається цілком добровільною і вимагає подання відповідної заяви від батьків.
Відтепер для навчання за дистанційною формою учням не потрібно мати високий рівень успішності (10-12 балів), і насамперед ураховуються їхні інтереси, а саме:
• організація освітнього процесу повинна забезпечувати регулярну й змістовну взаємодію вчителів з учнями;
• за дистанційного навчання мають створюватися умови для забезпечення повноцінної участі в освітньому процесі осіб з обов'язковим урахуванням індивідуальної програми розвитку;
• для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин, заклад забезпечує використання інших доступних засобів комунікації (телефони або електронна пошта);
• навчальний заклад забезпечує регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також за необхідності надає їм підтримку в освітньому процесі;
• організація освітнього процесу обов'язково проводиться з дотриманням вимог щодо захисту персональних даних, а також санітарних правил і норм щодо формування розкладу навчальних занять, вправ для очей і постави, безперервної тривалості навчальної діяльності з технічними засобами навчання, часу для виконання домашніх завдань тощо.
Крім того, у Положенні зазначено, що організація дистанційного навчання має здійснюватися в межах робочого часу педагогічних працівників. Водночас заклад освіти самостійно визначає механізм контролю і якості дистанційного навчання. Спосіб, у який керівник закладу здійснюватиме контроль за виконанням освітніх програм учнями та педагогічними працівниками, схвалює педагогічна рада.
На час протиепідемічних заходів Фонд соціального страхування України продовжує фінансування допомоги по тимчасовій непрацездатності за загальними страховими випадками, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання чи травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, у тому числі:
- діагностування COVID-19;
- необхідності догляду за хворою дитиною; необхідності догляду за хворим членом сім'ї.
Однак на період карантину перелік страхових випадків, за якими надаються допомоги, розширено. Фінансування здійснюється за лікарняними листками, виданими з двох додаткових підстав:
• у зв'язку з відстороненням від роботи для осіб, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення, якщо ці особи були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями та в разі неможливості здійснення тимчасового переведення цих осіб за їх згодою на іншу роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. Розмір допомоги залежить від страхового стажу та виплачується за рахунок Фонду з першого дня і за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
• працівникам на період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров'я, а також на самоізоляції під контролем у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій будуть виплачувати допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до повного одужання в розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.
У разі захворювання дитини віком до 14 років листок непрацездатності отримує один із працюючих батьків. У такому разі Фонд оплачує лікарняний лист, починаючи з першого дня хвороби, але не більше 14 календарних днів. Проте якщо дитина перебуває на стаціонарному лікуванні, часового обмеження немає.
Водночас загальні правила надання допомоги з тимчасової непрацездатності та тривалість її виплати, визначені в ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999, діють на всій території України незалежно від введення карантину.
Варто зауважити, що в окремих містах, які входять до «червоної» карантинної зони, де порушуються умови карантину та не виконуються зобов'язання про закриття закладів освіти, керівники закладів освіти несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством (ст. 80 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 р.).
Відповідно до ст. 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (06.04.2000 р.) та іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу:
• на громадян – від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• на посадових осіб – від двох до десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
За порушення умов карантину для педагогів настає кримінальна відповідальність.
Згідно зі ст. 137 Кримінального кодексу України, невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого, карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Отже, відповідальне ставлення кожного з нас до дотримання умов карантину допоможе Україні подолати пандемію коронавірусу COVID-19 та повернутися до звичного життя.
Радимо вам ознайомитися з джерелами з фондів нашої книгозбірні та Інтернет-виданнями:
- Багацька Н. Коли ми вдома. Рекомендації батькам підлітків / Н. Багацька // Психолог. Сер. Шкільний світ. – 2020. – № 7/8. - С. 68-69.
- Важливі акценти щодо організації дистанційного навчання [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/news/vazhlivi-akcenti-shodo-organizaciyi-distancijnogo-navchannya
- Все про дистанційне навчання: чим екстернат відрізняється від сімейної освіти [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2020/10/05/stattja/suspilstvo/vse-pro-dystanczijne-navchannya-chym-eksternat-vidriznyayetsya-simejnoyi-osvity
- Дистанційне навчання. Історична довідка [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/
- Довженко О. О. Особливості мотивації дистанційного навчання / О. О. Довженко, Л. В. Туріщева // Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2020. – № 7. – С. 10-11.
- Звиняцьківська З. Навчання вдома: практичні поради для вчителів від психологині Світлани Ройз / З. Звиняцьківська // Англійська мова в початковій школі. - 2020. - № 4. - С. 9-12
- Ігнатова Г. Умови дистанційного навчання на карантині / Г. Ігнатова // Фінансовий контроль. – 2020. – № 9. – С. 48-51.
- Косенчук О. Організація діяльності закладів дошкільної освіти в період пандемії / О. Косенчук, І. Новик // Дошкільне виховання. – 2020. – № 9. – С. 17-21.
- Криштанович М. Ф. Передумови функціонування системи дистанційного навчання майбутніх правознавців / М. Ф. Криштанович // Інноваційна педагогіка. – 2020. – № 20 т. 3. – С. 136-139.
- Лотоцька А. Організація дистанційного навчання у початковій школі: методичні рекомендації / А. Лотоцька // Початкова школа. – 2020. – № 7. – С. 1-8.
- Лук'янова Ю. М. Smart-технології як шлях до smart-освіти у вищих навчальних закладах / Ю. М. Лук'янова, В. І. Комарь // Інноваційна педагогіка. – 2019. – № 18 т. 3. – С. 60-63.
- Малихіна О. Є. Як правильно планувати свій режим школярові на дистанційному навчанні / О. Є. Малихіна, Л. В. Туріщева // Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2020. – № 7. – С. 8-10.
- Міністерство освіти і науки України. Наказ. Деякі питання організації дистанційного навчання: від 08.09. 2020 // Офіційний вісник України. – 2020. – № 81. – С. 415-421.
- Навчання під час карантину: як організувати дистанційну роботу // Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2020. – № 4. – С. 4-7.
- Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#Text
- Свистунов, О. Сутність поняття дистанційного навчання у середніх загальноосвітніх закладах у контексті розвитку інформаційного суспільства / О. Свистунов, Т. Свистунова // Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузів. зб. наук. праць молодих вчених Дрогобицького держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка. – 2019. – № 26 т. 2. –С. 137-142.
- Сліпченко В. Навчитись, щоб навчати : трансляція уроку, робота з QR-кодами та файлами / В. Сліпченко // Краєзнавство, географія, туризм. Сер. Шкільний світ. – 2020. – № 7/8. – С. 8-23.
- Сорокіна М. Є. Деякі педагогічні особливості дистанційного навчання іноземній мові / М. Є. Сорокіна // Закарпатські філологічні студії : наук. вид. - 2019. - № 12. - С. 124-128.
- Туріщева Л. В. Особливості засобів комунікації дистанційного навчання / Л. В. Туріщева, О. В. Козлітіна // Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2020. – № 8. – С. 2-3.
- Учитель + учень = контакт. Поради вчителям, на що звернути увагу під час дистанційного навчання / Н. Багацька [и др.] // Психолог. Сер. Шкільний світ. – 2020. – № 7/8. - С. 28-29.
- Федорченко С. В. Дистанційна освіта та місце психологічного забезпечення в ній / С. В. Федорченко // Молодий вчений. - 2019. - N 9. - С. 51-54.