Успіх і занепад великого проєкту: Україна і Литва в добу Речі Посполитої (публічна лекція Артема Петрика)
На грудневому «Вечорі з Гончарівкою» відбулася друга зустріч із циклу «Тисяча років поряд: Литва та Україна крізь віки», яка була присвячена темі «Успіх і занепад великого проєкту: Україна і Литва в добу Речі Посполитої».
Артем Петрик, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету (Литва) допоміг присутнім здійснити мандрівку до славної та трагічної історії Речі Посполитої – європейського феномену XVI-XVIII ст., що яскраво сплахнула на небосхилі великих держав континенту та епічно пішла в небуття.
Пан Артем розповів, що історію Речі Посполитої відраховують від укладення Люблінської унії. Це була угода між Королівством Польським і Великим князівством Литовським, затверджена 1 липня 1569 р. у польському місті Люблін. За нею обидві країни об’єднувалися у державний союз з єдиним монархом на чолі, який був одночасно польським королем і литовським великим князем. Встановлювалися спільний сейм, монета та зовнішня політика. Натомість, за кожною з частин двоєдиної конфедерації зберігалася внутрішня автономія.
Назва держави Річ Посполита – це запозичений переклад від латинського Res publica. У різні періоди використовувалися декілька назв на позначення цього державного формування. Королівство Польське і Велике князівство Литовське. Найясніша Річ Посполита. Більш знайомий литовським читачам термін – Республіка Обох Націй – у вжиток ввели незадовго до загибелі двоєдиної держави.
Протягом 1587-1668 рр. Польщею і Литвою правили представники дому Ваза, шведського за походженням. Саме за їхнього правління Республіка Обох Народів дісталася вершин військово-політичної величі і пережила тяжкі випробування, опинившись на межі загибелі.
За Сигізмунда ІІІ польсько-литовські війська громили шведів, полчища Османської імперії і були у Москві. Навколішках перед королем і великим князем Сигізмундом стояв Василій Шуйський, колишній російський цар. Важко пригадати другий подібний випадок настільки гострого приниження московської пихи.
Але поряд з блиском на зовнішній арені – всередині країни назрівав вибух. Виступ українського козацтва в 1648 р. на чолі з Богданом Хмельницьким переріс у національно-визвольну війну українського народу, що знесла польську владу на значній частині українських земель. У Наддніпрянщині створюється Козацька держава на чолі з гетьманом. Речі Посполитій більше не вдалося відновити контроль над Лівобережною Україною та Запорожжям.
XVIII ст. пройшло у кризі та занепаді Республіки: збройні конфлікти між феодальними родинами, іноземні інтервенції, анархія у владі та чвари за корону. Більш сильні сусіди цим скористалися. За правління останнього короля польського і великого князя литовського Станіслава Августа Понятовського Річ Посполита пережила три поділи (1772 р., 1793 р., 1795 р.) і припинила існування. Австрія, Пруссія і Росія розшматували Республіку.
Цікаво було дізнатися не лише про військову історію того часу, а й про розвиток культури, зокрема, розквіт «козацького бароко» в Україні та «сарматського бароко» в Польщі та Литві.
Дякуємо пану Артему за цікаву лекцію та з нетерпінням чекаємо чергової зустрічі!
Дорогі друзі! А хто з певних причин не зміг бути присутнім на зустрічі, залишаємо вам покликання на перегляд відеозапису.
