Головна Наші публікації: ЕБ Пам'ятки читачеві Енергетичний сектор України: реформи на часі

Енергетичний сектор України: реформи на часі

Енергетичний сектор України: реформи на часі
(пам’ятка читачеві)

Шановні читачі!

Серед стратегічних завдань розвитку національної економіки України та зміцнення основ її економічного зростання має бути проведення глибоких якісних перетворень в енергетичному секторі економіки та ефективної енергетичної політики за допомогою відповідних інструментів.
Нова енергетична стратегія України передбачає значне підвищення енергетичної ефективності та ощадливе споживання. Для цього в енергетичній системі має відбутися низка реформ.

Реформа ринку газу
Найбільш успішна реформа попередніх років, про яку із задоволенням звітують і українські урядовці, і європейські чиновники. Втім, вона завершена лише наполовину – споживачі поки не відчувають її результатів на собі.
Реформований Регулятор повинен сприяти відкриттю ринків для споживачів і постачальників, забезпечити недискримінаційний доступ до мереж/трубопроводів.
Регулятор пристосовується до ролі неупередженого арбітра на нових лібералізованих ринках. Двома ключовими принципами роботи оновленого органу стане утвердження конкурентних відносин у галузях енергетики та комунальних послуг, а також незалежності та незаангажованості рішень самої НКРЕКП.
Зокрема, ринкові умови ведення бізнесу будуть запроваджуватися та захищатися Регулятором як на суміжних ринках, так і стосовно розподілення ресурсів природних монополій. Саме в цьому полягатиме функція Регулятора із захисту права на рівний доступ до енергетичних мереж. Крім цього, його задачею стане покращення інвестиційної привабливості бізнесу з управління енергетичними мережами.
Набагато активнішим стане Регулятор у питаннях захисту прав споживачів, а його посилені повноваження зі встановлення та контролю додержання чесних правил гри компенсуються детально розробленим механізмом призначення членів НКРЕКП та надзвичайно суворими вимогами до них.
Доброчесність та неупередженість також гарантуватиметься значним рівнем фінансової незалежності Регулятора і персональною відповідальністю складу НКРЕКП. Діяльність Регулятора здійснюватиметься через прийняття рішень та розробку і/або схвалення нормативних актів. Це, зокрема: Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідні Порядки контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов.
Загальна філософія реформування НКРЕКП достатньо чітко відповідає меті перетворення Регулятора на сучасний, в першу чергу моніторинговий, і лише частково контролюючий, орган.

Реформа вугільної галузі
У рамках реформування вугільної галузі передбачається створення координаційної ради з питань вугільної галузі, яка займатиметься координуванням діяльності міністерств і відомств. Проект Концепції обговорювався на різних майданчиках, в тому числі, і в профспілковому середовищі. 
Концепція дає можливість системно подивитися перспективу, як покращити стан вуглевидобувної галузі та вивести її на беззбитковий рівень роботи. Реалізація Концепції дозволить оптимізувати управлінський персонал, зменшити витрати. Тільки організаційними заходами передбачено зекономити витрати, які здійснюються в рамках вугільної галузі (1,5 млрд грн.).
Це дасть можливість прозоро, системно проводити відповідні закупівлі для модернізації і переоснащення шахт. Це також дасть можливість оптимізації непрофільних активів вугледобувних підприємств. Велика кількість вугледобувних підприємств є містоутворюючими. Тому особливу увагу необхідно звернути на соціальний захист шахтарів та їхніх сімей і не допустити соціальну напругу у шахтарських містечках.

Реформа ринку електроенергії
Одним із невідкладних завдань енергетичної політики України є вирішення проблем удосконалення енергетичних ринків України, у тому числі реформування ринку електроенергії країни та впровадження повномасштабного конкурентного ринку. Перехід до нової моделі ринку електроенергії стримує:

  • надмірне спрацювання потужностей і об’єктів енергетичної інфраструктури і відсутність необхідних для цього коштів для модернізації і оновлення об’єктів електроенергетики;
  • відсутність конкуренції на ринках первинних енергоносіїв (природного газу та вугілля);
  • нереалізованість експортного потенціалу електроенергетики, (зумовлена, у першу чергу, досить слабкою інтеграцією з енергосистемами Євросоюзу);
  • наявність дебіторсько-кредиторської заборгованості суб’єктів діяльності на енергоринку;
  • перехресне субсидування одних категорій споживачів за рахунок інших (побутових споживачів);
  • недопустимо високий рівень витрат енергетичних ресурсів на виробництво одиниці ВВП, що більш ніж у 2,8 рази перевищує середньоєвропейський рівень.

Реформування діючого енергетичного ринку необхідно розглядати як з позиції економічної ефективності роботи енергетичної галузі та економіки країни, так і для забезпечення енергетичної безпеки держави з урахуванням світового досвіду з лібералізації енергетичних ринків.
Кабінетом Міністрів України ухвалено Концепцію функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України (далі – Концепція). Концепцією визначено поетапний перехід до моделі повномасштабного конкурентного ринку електроенергії, який складатиметься з ринку двосторонніх контрактів, балансуючого ринку для урегулювання попиту і пропозиції на позаконтрактні обсяги електроенергії та ринку додаткових послуг.
Основні напрямки змін: коригування організаційної структури та системи контрактів ОРЕ; удосконалення системи ціноутворення; перехід від адміністративного втручання на регулюючий контроль; удосконалення енергетичного ринку зовнішніх взаємовідносин; удосконалення законодавчо-нормативної бази.
На сучасному етапі для України принциповим є реалізація довгострокової стратегії розвитку енергетичного ринку з позицій максимального відходу від можливих економічних ризиків та захисту, перш за все, національних інтересів і створення привабливих умов для інноваційної діяльності.

Інвестування в енергетику
Потенціал України для залучення інвестицій у сферу енергетики величезний. Енергоємність української економії в 3 рази вище, ніж середньоєвропейський показник.
Для досягнення європейського рівня енергоефективності України, за різними оцінками, необхідно від $ 25 до $ 60 млрд. інвестицій. У секторі житла, виробництва та постачання теплової енергії, бюджетній сфері можна підвищити енергоефективність на 50-60%. Реформаторські зусилля України в останні роки стимулюють потік інвестицій в енергетичний сектор України, зокрема, у відновлювану енергетику.

Список рекомендованої літератури:

  1. Дикаленко М. Реформа+ : протягом поточного року Україна має провести реформу ринку електроенергії на тлі невирішених питань з імпортом вугілля для ТЕС і незавершеною "великою" приватизацією енергетичних активів / М. Дикаленко // Бізнес : точка зору бізнесу. – 2018. – № 1/2. – С. 35.
  2. Єлісєєва О. К. Статистичне оцінювання стану відновлюваної енергетики в Україні порівняно з передовими країнами світу / О. К. Єлісєєва, П. В. Хазан // Статистика України. – 2016. – № 2. - С. 14-20 : табл.
  3. Нова енергетична стратегія України до 2020 року: безпека, енергоефективність, конкуренція // Національна безпека і оборона. – 2015. – № 1. – С. 3-44 : табл.
  4. Тарасюк М. В. Моделювання впливу економічних факторів на ефективність фінансового забезпечення енергетичного сектору України / М. В. Тарасюк, В. С. Захаров // Актуальні проблеми економіки. – 2017. – № 2. – С. 356-364.

 

Укладач: Т.С. Федько
Відповідальна за випуск:  Л.В. Неділько

Календар подій

       1
2 3 4567 8
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031