Федір Глібович Бурчак – український правознавець, громадський і державний діяч

Федір Глібович Бурчак – український правознавець, громадський і державний діяч

 "У реалізації своїх повноважень Президент керується Конституцією:
її буквою і духом. Як глава держави він повинен бути цементуючим началом
у функціонуванні всіх ланок державного механізму, використовувати
весь свій авторитет, який надає йому всенародне обрання,
для забезпечення миру і злагоди в суспільстві".
Ф. Г. Бурчак

Федір Глібович Бурчак – доктор юридичних наук, професор, вчений зі світовим ім’ям – народився у м. Києві 3 квітня 1924 р. у родині лікарів.

Після закінчення Київ­ського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1949 р.), у 1952 році він навчався в аспірантурі під керівництвом відомо­го фахівця в галузі кримі­нального права і кримі­налістики професора С. І. Тихенка. Молодий аспірант напо­легливо працював у академічних та університет­ських бібліотеках Києва і Москви, слухав спеціальні курси з кримінально-правових дисциплін у видатних вчених Я. Брайніна, С. Голунського, А. Піонтковського, А. Трайніна. Після закінчення аспірантури, Ф. Г. Бурчак веде плідну педагогічну і науково-редакційну діяльність, поєднуючи її з адвокатською та арбітражною практикою, зокрема на посаді заступника голо­вного арбітра Укрпромради.

У 1965 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Подстрекательство как вид соучастия в преступлении по советскому уголовному праву», у 1986 –  докторську дисертацію «Соучастие в преступлении (социальные, криминологические и правовые проблемы)».

Впродовж багатьох років Ф. Г. Бурчак був старшим редактором  юридичного журналу «Радянське право», а згодом науковим редактором і завідувачем наукової редакції держави і права Головної редакції Української Радянської Енциклопедії. За вагомий внесок у розвиток історії держави і права України Федір Глібович, у складі авторського колективу, став лауреатом Державної премії України (1981 р.).

Ф. Г. Бурчак є автором понад 300 наукових праць. Читачам відомі його праці (монографії, навчальні посібники тощо) з питань загальних основ держави і права, конституційного, цивільного і трудового права, з проблематики розвитку законодавства і зміцнення правових основ державного та громадського життя, зокрема: «Учение о соучастии по советскому уголовному праву» (1969), «Майнові відносини і закон» (1969),  «Основи радянського права» (1980, у співавторстві), «Квалификация преступлений» (1983, 1985), «Борьба с вовлечением несовершеннолетних в преступную деятельность» (1986, у співавторстві), «Уголовное право Украинской СCP на современном этапе» (1989, у співавторстві), «Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы» (1986) тощо.

Один з принципів, якого неухильно дотримувався цей всебічно обдарований і талановитий вчений у професійній діяльності, – підвищення поваги до пра­ва, закону, юридичного фаху, посилення їх авторитету в суспільстві. Фахівцям-юристам та широкій громадськості добре відома багатогранна, плідна і тривала (майже тридцятирічна) діяльність Федо­ра Глібовича Бурчака на посаді завідува­ча юридичного відділу Президії Верхов­ної Ради УРСР. З його приходом юри­дичний відділ став центром систематиза­ції та кодифікації законодавства держа­ви, справжнім камертоном діяльності всіх підрозділів Верховної Ради, які зай­мались законотворчою і особливо коди­фікаційною роботою.

За ініціативою Ф. Г. Бурчака і за його редагуванням у 1980 році видано перший систематизова­ний «Збірник законів Української РСР і указів Президії Верховної Ради Україн­ської РСР (1938-1979)» у 2-х томах.

Ф. Г. Бурчак закладає теоретичні основи класифікації законодавчої бази держави, яка в подальшому, вже в новітній час, використовується при розробці комп’ю­теризованої системи інформаційно-ана­літичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності Верховної Ради України. За вагомий внесок в роз­робку цієї системи Ф. Г. Бурчаку (у скла­ді авторського колективу, очолюваного М. Я. Швецем та А. О. Морозовим) при­суджено Державну премію України 1998 року.

Особливого значення і змісту діяль­ність Федора Глібовича набула на почат­ку 90-х років – складний і водночас знаменний період становлення незалеж­ної Української держави. Уся попередня діяль­ність Ф. Г. Бурчака стала своєрідним стартовим майданчиком для його плід­ної роботи в умовах незалежної України. У той період кожен день ставив нові зав­дання і проблеми, для розв’язання яких не було ані часу, ані готових рецептів. Проте і традиційні для апарату Верхов­ної Ради методи роботи також зазнавали суттєвих змін.

Обов’язкова присутність завідувача юридичного відділу на за­сіданнях Президії Верховної Ради з суто формального дійства перетворилася на дуже складну і відповідальну роботу, ко­ли він мусив практично «з ходу» (бо відповідних джерел під рукою не було) да­вати рекомендації практично по всьому спектру українського законодавства, а розв’язання політичних проблем вводи­ти у відповідні правові рамки.

На посаді завідуючого відділу законодавства і правопорядку Секретаріату Верховної Ради України (1990–1994) керував роботою з розробки та опрацювання низки нормативно-правових актів, що закладали основи правової системи держави. Як член Комісії з опрацювання проекту нової Конституції і член Робочої групи цієї Комісії від Президента України приймав безпосередню участь у розробці проекту Конституційного договору та узгодженого тексту Конституції України 1996 р.

Специ­фіка роботи юридичного відділу поляга­ла ще й у тому, що кожен акт, який виходив з Верховної Ради, не діставав права на життя без відповідного опрацю­вання в юридичному відділі. Декларація про суверенітет і Закон про громадян­ство, Акт про державну незалежність і тимчасовий регламент Верховної Ради України, десятки інших актів, які на по­чатку 90-х років закладали основи пра­вової системи України – всі вони наро­дилися і діяли, в першу чергу, завдяки подвижницькій праці Федора Глібовича Бурчака.

Ім’я Федора Глібовича добре знають за рубежем, зокрема в країнах Європи і Америки. У 1992 р. він виступив у Дрезденському банку з доповіддю про нове українське законодавство, 1994 р. викладав англійською мовою курс порівняльного конституційного права у Кентському університеті (Велика Британія). Підготував до друку рукопис монографії «Порівняльне конституційне право» англійською мовою разом з американським професором Чарлзом Коулом.  

Окрему сторінку життєвого шляху Ф. Г. Бурчака займала його діяльність в Академії правових наук України. Він підтримав пропозицію про заснування Академії правових наук України – провідної галузевої наукової установи, що координує фундаментальні та прикладні дослідження в галузі держави і права. Приймав активну участь у підготовці проекту нового Кримінального кодексу України (1994-2001 рр.).  

Багато зусиль доклав академік Ф. Г. Бурчак до створення Інституту при­ватного права і підприємництва та струк­турного оформлення його в системі Акаде­мії правових наук України. Наприкінці 1996 року (у грудні) інститут стає струк­турним підрозділом Академії, основною метою діяльності якого відтоді є проведен­ня фундаментальних і прикладних досліджень у галузі приватноправового регу­лювання суспільних відносин. Перебуваючи на посаді керівника Ки­ївського регіонального центру Академії правових наук України, Ф. Г. Бурчак всіляко сприяв створенню в державі такого наукового осередку, який, як зазначав журнал «Право України» на початку 1997 року, акумулював би дослідження у галузі приватного права, вивчав відповідний світовий досвід, чим сприяв би станов­ленню в Україні приватної власності та підприємництва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2013 р. № 401 Науково-дослідному інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України присвоєне ім’я академіка Федора Глібовича Бурчака.

В Інституті приватного права і під­приємництва Академії правових наук України зберігається книжкова колекція Федора Глібовича, яка налічує понад 1600 при­мірників наукової літератури, серед яких є видання німецькою, англій­ською, польською, чеською мовами. До цього фонду звертаються науковці різ­них поколінь, багато навчальних закла­дів і наукових установ.

Загалом плідна діяльність академіка Ф. Г. Бурчака в Академії правових наук України – це окрема сторінка його ак­тивної наукової, організаторської, за­сновницької діяльності в умовах станов­лення демократичної незалежної Украї­ни. З набуттям Україною незалежності, транс­формуванням економіки, формуванням громадянського суспільства, творчий та­лант Ф. Г. Бурчака набирає нової сили. Віце-президент веде активну публіцис­тичну діяльність: він частий гість на радіо і телебаченні, член редколегій «Вісника Академії правових наук Украї­ни», Юридичної енциклопедії, журналу «Право України», бібліотечки «Нова Конституція України».

Федір Глібович Бурчак був блискучим лектором, талановитим педагогом. Його активна робота на ниві просвітництва спрямовувалась на фор­мування високої правової культури в суспільстві, сприяла збереженню націо­нальної самобутньої правової спадщини. Безперечним є той факт, що наукова спадщина Ф. Г. Бурчака надає наступ­ним поколінням юристів потужний ім­пульс у дослідженні правових фундаментальних тем і проблем, на­дихає на всебічне пізнання суспільних явищ і процесів, вдосконалення право­вих механізмів реалізації прав грома­дян, функціонування суспільства і дер­жави тощо.

За вагомий внесок у розвиток юридич­ної науки, активну участь у правотворчій і правозастосовчій діяльності Федора Глібовича Бурчака нагороджено ордена­ми Трудового Червоного Прапору, «Знак Пошани» і одним з перших в країні в 1995 році – орденом Ярослава Мудрого.

На жаль, у розквіті інтелектуальних і творчих сил 22 лютого 2001 р. після тривалої тяжкої хвороби Федір Глібович Бурчак по­мер. Пам’ять про вченого, правника найвищої кваліфікації, блискучого оратора, чуйну і щиру людину назавжди збережеться у багатьох поколінь юристів.

У фондах нашої книгозбірні можна ознайомитися з роботами вченого:

1. Борьба с вовлечением несовершеннолетних в преступную деятельность / И. П. Лановенко, Т. С. Барило, Ф. Г. Бурчак. – К. : Наукова думка, 1986. – 253 c.
2. Бурчак Ф. Г. Дальнейшее укрепление правовой основы государственной и общественной жизни / Ф. Г. Бурчак. – К. : Общество Знание УССР, 1987. – 47 c.
3. Бурчак Ф. Г. Квалификация преступлений / Ф. Г. Бурчак. – 2-е изд., доп. – К. : Политиздат Украины, 1985. – 120 c.
4. Бурчак Ф. Г. Кримінальне право / Ф. Г. Бурчак. – К. : Політвидав України, 1966. – 72 c. 
5. Бурчак Ф. Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы / Ф. Г. Бурчак. – К. : Вища шк., 1986. – 207 c.
6. Бурчак Ф. Огляд чинного законодавства України / Ф. Г. Бурчак // Право України. – 2001. – № 1. – С. 152-153.
7. Бурчак Федір Глібович (1924-2001). – С. 267-268. //  Нариси життя і творчості українських та російських вчених-правників XVIII-XXI століть / авт.-упоряд.: В. В. Лень [та ін.] ; за заг. ред. В. В. Леня. – Запоріжжя : Дніпр. металург, 2012. – 350 с.
8. Бурчак, Ф. Г.  Про державу і право / Ф. Г. Бурчак. – К. : Рад. шк., 1976. – 230 с.
9. Бурчак, Ф. Г. Основи радянського права : посiб. для с.-г. технiкумiв та радгоспiв-технiкумiв. / Ф. Г. Бурчак. – К. : Вища шк., 1981. – 463 c.
10. Закон України "Про вибори народних депутатів України" : Науково-практичний коментар / Ред. Ф.Г. Бурчак та інш. – К. : Iн Юре, 1998. – 192 c.
11. Збірник законів Української РСР і указів Президії Верховної Ради Української РСР, 1938-1973 : в 2 т. / За ред.: Я. Я. Колотухи, Ф. Г. Бурчака, упоряд. З. К. Калінін. - К. : Політвидав України, 1974. – Т. 1. – 1974. – 739 c.
12. Збірник законів Української РСР і указів Президії Верховної Ради Української РСР, 1938-1973 : в 2 т. / за ред.: Я. Я. Колотухи, Ф. Г. Бурчака, упоряд. З. К. Калінін. – К. : Політвидав України, 1974. – Т. 2. – 1974. – 734 c.

Література про нього:

1. Зяблюк М. П. Бурчак Федір Глібович. / М. П. Зяблюк. – С. 285-286. // Юридична енциклопедiя : в 6 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т держ. i права ім. В. М. Корецького НАН України ; редкол.: Ю. С. Шемшученко (гол. ред.) та ін. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1998. – Т.1 : А-Г. – 1998. – 672 c.
2. Сегай М. Я. Бурчак Федір Глібович. / М. Я. Сегай. – С. 633. //  Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка, Координаційне бюро Енцикл. Сучас. України НАН України; редкол.: І. М. Дзюба [та ін.]. – К. : Координац. бюро ЕСУ НАН України, 2001 – Т. 3 : Біо-Бя / наук. ред. І. М. Блюміна [та ін.], наук. консультанти та рецензенти Б. Бакула [та ін.]. – 2004. – 695 с.
3. Тацій В. Я. Бурчак Федір Глібович. / В. Я. Тацій. – С. 33-34. // Велика українська юридична енциклопедія / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. : у 20 т. – Т. 17 : Кримінальне право. – 2017. – 1064 с.
4. Бурчак Федір Глібович (1924-2001). – С. 267-268. // Нариси життя і творчості українських та російських вчених-правників XVIII-XXI століть / авт.-упоряд.: В. В. Лень [та ін.] ; за заг. ред. В. В. Леня. – Запоріжжя : Дніпр. металург, 2012. – 350 с.
5. Федір Глібович Бурчак // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 1. – С. 243.
6. Видатний учений-правознавець, академік, засновник Академії правових наук України : (до 85-річчя від дня народження Федора Глібовича Бурчака) // Право України. – 2009. – № 5. – С. 177-180.
7. Копиленко О. Федір Глібович Бурчак / О. Копиленко, О. Крупчан, О. Святоцький, М. Сегай, В. Шаповал // Право України. – 2002. – № 3. – С. 31-32.