Гірка правда війни: образ Другої світової війни в сучасній українській художній літературі
Гірка правда війни: образ Другої світової війни в сучасній українській художній літературі
Дорогі друзі! Напередодні Дня пам'яті та примирення звертаємо вашу увагу на книги, присвячені подіям Другої світової війни. Ці книги – про подвиги, про смерть, любов і надію, про горе і радість, про бажання жити і самопожертву заради інших, – про те, якою насправді була ця війна, і чим довелося за неї заплатити українцям.
Отже, знайомтеся!
Алексієвич С.О. У війні не жіноче обличчя (Харків, 2017).
Ця книга – своєрідний документ людської пам’яті, запис історій жінок, яких війна змусила взяти в руки зброю для захисту рідної землі від фашизму.
Ця книга – результат кількарічної кропіткої праці: авторка розшукувала учасниць війни і записувала їхні свідчення, які цілковито відрізнялися від свідчень чоловіків-ветеранів та від офіційної форми викладу спогадів про ті події.
Письменниця досліджує духовний світ жінок, які виживали в нелюдських умовах війни. У книзі зображено їхнє ставлення до смерті і необхідності вбивати, стосунки з чоловіками-соратниками і командирами; побут на війні; бажання жити після всього побаченого і пережитого, а ще –повоєнна необхідність повернутися до жіночності, яка виникала не лише з внутрішньої потреби, але й через тиск суспільства, бо навіть найближчі люди вимагали якнайшвидше витіснити пережитий жах із свідомості.
Андрусяк М. Брати грому (Коломия, 2005).
Повість повертає читача у 30-40-ві роки ХХ століття, коли більша частина Західної України перебувала під владою Польщі, Австрії, Румунії.
Головний герой повісті – Мирослав Симчич. Це молодий талановитий юнак з Галиччини. Він вступає до лав УПА і разом з іншими українськими хлопцями та дівчатами веде активну боротьбу за незалежну Україну, щоб жити у вільній квітучій державі. Багато з них мали особливі здібності до наук, добре вчилися у престижних закладах, могли б стати видатними вченими чи громадськими діячами. Та вони обрали для себе інший шлях: покинули свої теплі домівки, вступили до УПА, жили, ховаючись у лісах, продовжували боротьбу за незалежність з німцями, поляками, австрійцями, румунами.
У книжці багато світлин, з яких дивляться герої повісті: вольові, порядні, вірні, красиві люди. Навіть у таборах вони зберігають свої традиції. Дуже прикро, що у боротьбі за краще життя загинули тисячі молодих дівчат і хлопців, справжніх синів та дочок України.
Гнатюк О. Відвага і страх (Київ, 2018).
У центрі уваги твору – життя у Львові часів Другої світової та життя львівських інтелігентів, людей вільних професій, яким судилося пережити чи не пережити війну. Оля Гнатюк пише про українську, польську та єврейську спільноти. Авторка зауважує, що книжка народилася з відчуття незадоволення існуючими національними наративами про Другу світову війну.
Чому назва «Відвага і страх»? Тому, що письменниця хотіла показати ті основні, первинні емоції, які керують будь-якою людиною — чи це інтеліґент, чи це проста людина — взагалі в житті.
«Я би не погоджувалася з тим, що Львів до початку Другої світової жив безтурботним життям. Життя було прекрасне, тому що ми були молоді, або тому що нас не було на цьому світі. «З Другої світової Львів виходить покаліченим. Зникають євреї Львова, майже повністю зникає польська спільнота. Залишається і не залишається водночас українська спільнота. Я намагаюся показати також долю тих львівських українських інтелігентів, які залишаються у Львові. Ця доля була не завидна», – додає авторка книжки «Відвага і страх».
Луценко З.В. Необдумана Міловиця (Х. ,2012).
Дана книга – про життя жінки на фоні складних історичних подій ХХ століття. Міловиця пожертвувала безтурботним життям заради кохання. Разом із чоловіком вона пережила колективізацію, голод, війну. Сюжет не поодинокий в сучасній українській літературі. Але роман підкупає своєю живою, дуже емоційною мовою. Ти входиш в життя героїв і не можеш з нього вийти вже далеко після того, як роман прочитаний...
Варто читати всім, хто жадає не забути історію бурхливого ХХ століття.
Матіос М.В. Солодка Даруся (Л., 2005).
Це повість про гірку долю дівчинки Дарусі та її батьків, понівечених радянськими НКВДистами в довоєнний та післявоєний період окупації радянськими військами Західної України.
Книга, що постійно тримає в напрузі, розпочинається з опису важкого життя жінки Дарусі у гірському селі за радянської доби приблизно у 1970-х роках. У селі її вважають німою та несповна розуму через її часті головні болі, але кличуть чомусь Солодкою Дарусею. Даруся живе сама у хаті своїх батьків й дає собі раду лише завдяки сусідам та добрим людям. За багато років її вчинки знайшли розуміння серед односельчан, але час від часу люди лякаються, чи то її, чи то власних гріхів.
У другій частині повісті авторка повертає читача в 1930-1940 років й розповідає вже про молоду пару (батьків Дарусі), які намагалися зберегти від злого людського ока своє кохання. Та зміни влади, війна й людська заздрість та забобони виривають їх із їхнього маленького щасливого світу й кидають на жорна історичних подій. Незважаючи на всі негаразди, сім'я виживає, але врешті їхнє життя нівечать агенти радянської влади, для яких немає нічого святого.
«Драма на три життя», як визначила жанр «Солодкої Дарусі» сама авторка, – це яскравий приклад того, що історія і кожна окрема людина за всіх часів і всіх політичних режимів взаємопов’язані.
Фіалко Н.І. Дві обручки (Т., 2011).
Книга відкриває неупереджену історію українців, які потрапили під владу різних ворогів – Польщі і Росії, про високий патріотизм тернопільської молоді, яка замість того, аби створювати власні родини, народжувати дітей, будувати оселі, здобувати вищу освіту, віддавала життя за Україну.
Це книга про життя високоморальних українців у нестерпних умовах радянських таборів. А ще – про схрещення поглядів двох поколінь на події, які відбувалися на теренах західних областей України у 1940-х роках. Чи можливе примирення людей на схилі віку, які в молодості мали абсолютно протилежні погляди на життя? Чи вийде заміж Слава за свого коханого Арсена, дідусь якого був причетних до катувань вагітної подруги Славиної бабусі? Чи оцінила Україна патріотизм західноукраїнської молоді? Чому Україна вчергове опинилася без єдиного лідера, здатного раз і назавжди утвердити її незалежність? І які величезні, надшкідливі наслідки мала «совєтізація» Тернопільщини та іншої території Західної України? На ці запитання ви знайдете відповіді в романі.
А ще це роман про особливу, надлюдську – фізичну, емоційну витривалість українських жінок, життя яким посилає такі складні випробування – а їм усе під силу, бо вони вірять в Божу підтримку.
Пахомова Т. Я, ти і наш мальований і немальований Бог (Х., 2016).
Це зворушлива історія, яка переконує, що добро та милосердя існує.
Коли Львів накрила хвиля Другої світової війни, не одній єврейській родині довелося пережити усі страхіття німецької окупації та перебування у гетто. Історія однієї такої родини, якій вдалося втекти з гетто і життя якої тісно переплелося з сільською українською родиною, є основою даного роману. У темному підвалі, з іграми на нічному сільському кладовищі, у постійній небезпеці живе єврейська родина. Маленька донечка, яка на певний час абсолютно втратила бажання і розуміння, для чого жити, чекає на кожну нову весну, що приходить до єврейської родини з християнськими пасками, і просить маму подарувати їй на день народження сонце…
Усі ці книжки ви можете прочитати, завітавши до нашої книгозбірні відразу по закінченню карантину.
Підготували: бібліографи Лілія Віжічаніна, Альона Кисельова.
