Головна Новини Михайло Абрамович Годкевич: становлення української державної бібліографії та статистики друку

Михайло Абрамович Годкевич: становлення української державної бібліографії та статистики друку

24.06.2021 13:51

28 червня 2021 року виповнюється 125 років з дня народження Михайла Абрамовича Годкевича, відомого діяча в галузі бібліотекознавства та бібліографознавства, книгознавця.

Трудову діяльність М. Годкевич розпочав у 1916 р. як статистик управління солдатських лавок Земського товариства. Потім обіймав посаду секретаря та завідувача театрально-кінематографічної секції культурно-освітнього відділу Земського товариства у Києві.         

Після встановлення Радянської Влади М. Годкевич працював у Всеукрвидаві і Наркоматі преси та пропаганди. На початку 1920 р., будучи завідуючим Книжковим відділом Київського Губревкому, він брав активну участь у популяризації літератури серед населення і червоноармійців.

У травні  1920 р. Михайло Абрамович переїхав до Харкова, де одержав призначення  на посаду завідувача відділу націоналізації книжкової торгівлі Всеукрвидаву. За ініціативою М. Годкевича та під його керівництвом при Всеукрвидаві було створено Центральний бібліографічний відділ.

Згодом його було реорганізовано в Українську книжкову палату відповідно до Постанови Ради Народних Комісарів від 27 червня 1922 р. "Про організацію Української книжкової палати і про забезпечення головних державних книгосховищ усіма виданнями республіки", директором якої Михайло Абрамович пробув до початку 1933 р. Він був талановитим організатором, дослідником і методистом у галузі державної бібліографії, автором багатьох бібліографічних розвідок.

Як керівник Української книжкової палати, М. Годкевич брав участь майже у всіх науково-бібліотечних і бібліографічних комісіях, нарадах, конференціях, з'їздах України і РРФСР. Він був одним із основних доповідачів на шістьох всесоюзних нарадах книжкових палат (1924-1930 рр.).                          

Багато уваги приділяв організації виставок української книги. Серед них можна відзначити міжнародну виставку "Преса" в Кельні (1928 р.).

Одночасно М. Годкевич входив до складу редколегій журналів "Голос друку" (1921 р.), "Нова книга" (1925 р.), "Радянський книгар" (1929-1932 рр.), а також був відповідальним редактором "Літопису українського друку" й інших видань Української книжкової палати.

М. Годкевич відомий своєю педагогічною діяльністю. Протягом 1930-1933 рр. він викладав у Харківському кооперативному інституті, очолював кафедру бібліографії Всеукраїнського інституту комуністичної освіти (нині Харківський інститут культури). Пізніше перейшов на редакторську роботу до видавництва Спілки радянських письменників України "Радянська література". За пропозицією Всесоюзної книжкової палати здійснював наукове керівництво сектором обов'язкового примірника.

У передвоєнні роки, працюючи у Всесоюзній книжковій палаті, М. Годкевич присвятив багато часу науковій діяльності та методичним розробкам у галузі бібліотекознавства та бібліографознавства. Зокрема він досліджував проблеми раціональної системи комплектування державних книгосховищ, уніфікації опису, класифікації друкованої продукції, розробляв положення про створення системи книжкових палат у союзних республіках.    

За своє недовге життя (на початку Великої Вітчизняної війни добровільно пішов на фронт і невдовзі загинув) М.Годкевич залишив понад 60 друкованих праць, переважна більшість з яких присвячена проблемам організації і теорії державної бібліографії, методологічним і практичним проблемам розвитку книгознавства та бібліографії. Ці проблеми обґрунтовувалися в статтях "Пути развития книжных палат", "На методологічному бездоріжжі. Нотатки про сучасне книгознавство", "До майбутньої каталографічної інструкції (критичні нотатки)", "Система бібліографічної інформації" та інші.                 

Ще на початку 20-х р. М. Годкевич порушує принципове питання про обов'язковий примірник. У його статті "Обязательный экземпляр" (1924 р.) йдеться про створення державної системи обов'язкового примірника.

Слід відзначити вплив М. Годкевича в справі організації і розвитку Української статистики друку. Він розумів значення статистики друку і був компетентний у конкретних питаннях її постановки, про що свідчить хоча б його стаття "Статистика видань" (1925 р.).                                             

Узагальнюючою працею з історії української бібліографії є стаття М. Годкевича "Організація бібліографічної роботи на Україні" (1928 р.), у якій автор прослідкував основні етапи становлення української бібліографії.

Незважаючи на неповну розробленість, невивченість наукової та практичної спадщини М. Годкевича, слід відзначити, що він є одним з фундаторів української бібліографії, визначним теоретиком, науковцем у галузі бібліотекознавства та бібліографознавства. Його науково-бібліографічна діяльність потребує подальшого вивчення та оцінки з позицій сучасності.

Більше про М.А. Годкевича можна дізнатися, звернувшись до документів із фондів ХОУНБГ:

  1. Багрич Н. И. М. А. Годкевич (К 75-летию со дня рождения) // Советская библиография. – 1971. – № 4. – С. 59–60.
  2. Багрич М. І. Михайло Абрамович Годкевич // Бібліотекознавство та бібліографія : міжвід. респ. зб. / М-во культури Української РСР. - Харків : Ред.-вид. від. Кн. палати УРСР, 1971. – Вип. 11. – C. 158–163.
  3. Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст.–1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар; відп. ред. Л. А. Дубровіна. – К.: НБУВ, 2017. – С. 101.

Календар подій

   1234
5 6 7891011
121314 15 161718
19 20 21 22232425
262728293031