Херсонська новелістика пам’яті та стійкості
Третя річниця звільнення Херсона та Правобережної Херсонщини стала особливою подією для всіх, хто зберігає в серці тепло рідного міста. Саме цього дня відбулася онлайн-зустріч читацького клубу «Новела», символічно присвячена історичній даті – дню, коли Херсон знову став вільним.
Під час зустрічі учасники обговорювали твори Костянтина Кириченка – активного члена клубу, який зумів передати пульс міста та його мешканців у вирі війни. Хоча про війну вже написано багато книжок – різних за жанром і настроєм, – саме новел, що тонко відтворюють мить людського переживання, досі бракувало.
Під час зустрічі було прочитано та обговорено три новели:
«Гірка кава» – історія про різні погляди на свободу та самобутність, про зв’язок між мовою й волею, про розрив між поколіннями. Присутні згадували, як під час окупації херсонці розмовляли українською на вулицях, у транспорті, магазинах. Мова ставала маркером свободи – знаком протесту проти окупантів.
«Хто це стукав?» – новела про внутрішній страх і тривогу тих днів, коли кожен звук міг бути останнім. Цей твір глибоко зворушив слухачів. Пані Ганна поділилася, як під час окупації переховувала вдома українські прапори й шеврони військових, боячись кожного стуку у двері.
«Доживем до завтра» – сповідь людей, які, попри темряву, не втратили віри у світанок. Твір про героїчних херсонців, котрі, незважаючи на постійні обстріли, продовжують жити й працювати у своєму місті. Учасники ділилися спогадами про перші обстріли після деокупації та про те, як у близькості смерті починаєш глибше цінувати життя.
У день, коли Херсон знову став вільним, ми зібралися разом, щоб згадати, відчути, осмислити й почути голос херсонців – у словах, що болять, але лікують, бо вони – про рідне, про пережите.
Дякуємо пану Костянтину за щирі, змістовні та емоційні новели, за відкритість і бажання поділитися з нами пережитим. Чекаємо на нові твори, що продовжать літопис стійкості Херсонщини.
