Їх доля – дивитися у книгу: образ бібліотекаря та бібліотеки в художній літературі
Їх доля – дивитися у книгу: образ бібліотекаря та бібліотеки в художній літературі
Бібліотека існує вічно і є творінням Бога.
Х. Л. Борхес «Вавилонська бібліотека»
Професія бібліотекаря – одна з найшляхетніших професій, яка вимагає любові до справи, самовідданості, сили душі. Ця професія вважається соціально значущою, але не престижною, майже непомітною.
Образи бібліотек і бібліотекарів в художній літературі ХХ ст. вельми цікаві та суперечливі. Автори книг відзначають риси, характерні для того чи іншого історичного періоду, показують становище бібліотек в суспільстві, а також створюють суто літературні образи і асоціації, стійкі стереотипи бібліотекарів.
Характер зображення книги, бібліотеки та бібліотекаря в художній літературі постає відображенням ставлення до них суспільства. А твори літератури дозволяють осмислити місце бібліотеки в житті суспільства, усвідомити імідж бібліотекаря в соціумі, бо ставлення до читання, книги, бібліотеки та її співробітників залежить не стільки від статусу установи, кількісних показників її діяльності, його соціальної функції, скільки від існуючих в суспільстві уявлень і стереотипів.
Ми пропонуємо вам «познайомитися» з нашими книжковими колегами – героями творів художньої літератури. 
Єщенко М. Бібліотекарки не виходять заміж : пригод. повість / М. Єщенко ; [літ. ред. П. Коробчук]. – Луцьк : Твердиня, 2017. – 117 с.
Вже в анотації до цього тексту згадано про «величезні зали-склепи», суворих бібліотекарок, про те, що «змінюються епохи, цивілізація по спіралі рухається за визначеною траєкторією, і тільки в бібліотеці нічого століттями не змінюється».
Отож, здавалося б, чим може зацікавити установа, життя якої розмірене, плавне, десятиліттями устатковане, а кадровий склад переважно жіночий? Проте вже в згаданій анотації зазначено, що йтиметься не про погляд зразкового читача на бібліотеку, який приходить до неї за книгами, а про те, що саме за ширмою парадного входу, а там – молодий і хтивий директор, бібліотекарки-жінки зі своїми успіхами і комплексами, різним життєвим досвідом і внутрішнім кодексом моральності.
Чарльз Джанет Скеслін. Паризька бібліотека / Д. С. Чарльз ; пер. І. Стасюк. – Київ : #книголав, 2025. – 416 с.
Роман про дружбу та кохання, сім’ю та силу літератури, заснований на історії Американської бібліотеки в Парижі під час Другої світової війни.
Париж, 1939 рік. У молодої та амбітної Оділь Суше є все: сім’я і коханий, друзі та робота мрії в Американській бібліотеці. Коли нацисти захоплюють Париж, Оділь ризикує втратити і близьких, і улюблену роботу. Разом зі своїми колегами-бібліотекарями Оділь приєднується до руху Опору, та замість зброї в них – книжки. Що відчує дівчина, коли війна нарешті закінчиться: смак свободи чи невимовну гіркоту зради?
Монтана, 1983 рік. Лілі – самотня підлітка в маленькому місті на півночі США, яка шукає розради після смерті матері. Її сусідка – самотня літня пані. Уроки французької, сильні ревнощі, велика туга й радість від того, що тебе розуміють, – те, що об’єднує двох подруг. Та чи готові вони зазирнути в таємниці минулого?
«Паризька бібліотека» – це роман, що досліджує наслідки нашого вибору та стосунки, які формують нас. Це історія про неочевидний героїзм і людей, які живуть поруч із нами, а ще про дружбу…
Винничук Ю. П. Танго смерті : роман / Ю. Винничук. – Харків : Фоліо, 2013. – 378 с.
Побудова книги є дуже цікавою, адже під однією обкладинкою поєднується дві епохи: передвоєнне місто, часи Другої світової війни та сучасність.
Одна сюжетна лінія роману – це історія чотирьох повстанських родин: української, німецької, польської і єврейської у Львові 30-х років, раю дитинства, який ми впізнаємо з розповіді маленького хлопчика Ореста Барбарики і його друзів: поляка Яся, німця Вольфа і єврея Йося. Це діти героїв, вбитих червоноармійцями повстанців Української Народної Республіки, матері яких познайомилися на Янівському цвинтарі, де поховані їхні чоловіки.
Друга сюжетна лінія оповідає про 1980-ті роки і пізніше, це історія про дослідника таємничого мертвого арканумського письма – професора Яроша.
Дуже яскраво автор зображує подорож героя львівською бібліотекою міжвоєнних часів. Книгозбірня виявилася цілим окремим світом, де двері в одне зі сховищ ведуть у залу нескінченних розмірів, якою треба мандрувати кілька днів.
Книжки тут літають у повітрі, як метелики, крізь підлогу пробивається морський запах, а то й намагаються пролізти якісь підводні чудовиська, поміж стелажів проноситься поїзд-привид, можна зустріти також людей, що давним-давно померли чи пропали безвісти.
Аояма М. У пошуках істини завітайте до бібліотек / М. Аояма ; пер. з яп. К. Чемерис. – Київ : АРТБУКС, 2026. – 256 с.
Найзагадковіша бібліотекарка у всьому Токіо, Комачі Саюрі, може безпомилково дібрати відвідувачам книжку, про яку вони не просили, але саме таку, що була їм конче потрібна. Молода продавчиня, майбутній бізнесмен-мрійник, виснажена мати, манґака-ледар і чоловік старшого віку – вони начебто нічим не пов’язані. Усі герої схвильовані певними життєвими негараздами й не знають, що робити. Та їх об’єднує одне: розмова, яку ті ведуть з Комачі-сан у місцевій бібліотеці, і неочікувана книжка, яку вона позичає кожному з них, неодмінно змінять їхнє життя.
П’ять незалежних історій, які можна читати окремо одна від одної, пов’язані спільною ідеєю та надзвичайною бібліотекаркою. Здається, вона прочитала геть усі книжки, що стоять на поличках навколо, а також має унікальну здатність читати душі відвідувачів. Цей твір – гімн магії бібліотек, дружби та спільноти. Ідеальний вибір для кожного, хто колись опинявся у глухому куті та потребує трохи натхнення!
Стед Р. Втрачена бібліотека / Р. Стед, В. Мас ; пер. Т. Добрянська. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2025. – 232 с.
Історія починається у містечку Мартінвіль, де з’являється загадкова маленька бібліотека – просто посеред вулиці. Невдовзі одинадцятирічний Еван бере з неї дві книги й виявляє в одній щось несподіване. Книжки не просто старі – вони мають зв’язок із подією, яка сталася понад двадцять років тому. Разом із другом, а також котом Мортімером, хлопець занурюється в спробу розгадати, чому колись зникла місцева бібліотека.
«Втрачена бібліотека» – це не лише історія про пошук істини, а й про пам’ять, дружбу, відповідальність за минуле. Авторки ненав’язливо торкаються теми втрат, дорослішання та важливості збереження культурної спадщини. Присутність містики не лякає, а навпаки – робить оповідь затишною, дещо осінньою за відчуттям. Книга підійде як школярам, так і дорослим, які цінують спокійні історії з підтекстом.
Гейг М. Опівнічна бібліотека / М. Гейг ; пер. з англ. Г. Яновська. – Харків : Жорж, 2021. – 416 с.
Чи шкодували ви коли-небудь про те, що вчинили так, а не інакше? Чи замислювались над тим, як склалося б ваше життя, якби того самого дня в ту саму секунду ви зробили б інший вибір?
В книзі розповідається про молоду жінку Нору, життя якої, на її думку, не вдалося. Вона вважає себе нещасною, нікому не потрібною, зайвою в цьому світі. З цієї причин Нора вирішує покінчити з таким існуванням і зважується на самогубство. Зненацька жінка опиняється в бібліотеці. Бібліотека наповнена величезною кількістю книг різного формату. Кожна книга - це те життя Нори, яким вона могла б прожити, якби одного разу зробила інший вибір. Що було б, якби Нора вийшла заміж за Дена і втілила в життя їхню мрію? Що було б, якби Нора не покинула плавання? Що було б, якби Нора не відмовилася від поїздки в Австралію?
Бібліотека дає шанс не просто почати нове життя, вона дає можливість обрати те саме ідеальне життя. То котре ж із нескінченної кількості життів обере Нора і чи обере саме життя?
Книга досить мотивуюча і повчальна. Особливо радимо тим, хто дещо в депресивному стані або часто жалкує стосовно здійсненого вибору.
Семпсон Ф. Остання бібліотека / Ф. Семпсон ; пер. з англ. О. Дубневич. – Лабораторія, 2024. – 288 с.
Самотня тридцятирічна помічниця у бібліотеці Джун Джонс ніколи не покидала свого сонного англійського селища Чалкот. Сором'язлива і відлюдькувата жінка, що проводить увесь час за читанням і не любить виходити у світ, одного дня змушена покинути книжкові полиці і рятувати серце своєї громади. Бібліотека, яка зберігає найдорожчі спогади про її матір, під загрозою закриття. Саме тому Джун з групою чудернацьких, але відданих місцевих жителів, вирішує боротися за її збереження і вперше після смерті матері відкривається іншим людям.
До Чалкота несподівано повертається її шкільний друг - Алекс Чен - добродушний адвокат, що готовий простягнути руку допомоги. Його почуття очевидні для всіх, окрім Джун, яка не вірить, що хтось може так піклуватися про неї. Щоб врятувати бібліотеку і книги, які так багато значать, Джун мусить нарешті змінити своє життя. Вона вирішила не здаватися, адже рятуючи свою омріяну бібліотеку - вона рятує себе.
Янкевич В. Вбивство в бібліотеці на Ринку, 9 / В. Янкевич. – Тернопіль : Навчальна книга Богдан, 2019. – 184 с.
Автор детективів разом із приятелькою-бібліотекаркою приїздить із Кременця до Львова в бібліотеку на презентацію власної книжки. Захід задля більшої привабливості називає «Вбивство в бібліотеці». І накаркав: під час представлення спершу гасне світло, потім – знаходять труп літньої жінки. Незабаром у бібліотечному туалеті знайдуть закривавленого чоловіка жертви.
Під підозрою – їхні діти та онуки. Чому? Бо більше ніхто зі сторонніх на презентацію не прийшов. А підозрювати друзів, колег-письменників та бібліотекарів, автор не ризикнув. Хоча грати – так уже до кінця. Міг би заради більшої інтриги по черзі кидати тінь підозри на когось із них.
Cлідство веде бібліотекарка Юлія Левицька. Вже відомо, що з Херсону вона виїхала через проукраїнську позицію. Та невідомо, що до бібліотеки Юлія служила в органах. Саме звідти, а не з закладу культури, її поперла нетерпима до проукраїнських поглядів влада.
Дана інформація підсилює героїню. Бо робить Юлію Левицьку не аматоркою, а фаховою сищицею. Ще й такою, якій не до шмиги закон. З органів, як відомо, виганяють саме нетерпимих до корупції, що є ознакою носія проукраїнських поглядів. Таким чином стає зрозумілим, як Юлії вдалося розкрити вбивство в бібліотеці за одну ніч.
Ітурбе А. Бібліотекарка з Аушвіцу / А. Ітурбе ; пер. з ісп. І. Шевченко. – Харків : Vivat, 2023. – 496 с.
Неймовірна історія дівчини, яка ризикувала життям, щоб зберегти магію книг під час Голокосту, заснована на реальній історії Діти Адлерової - реальної ув'язненої Аушвіцу. Чотирнадцятирічна Діта - одна з багатьох в'язнів Аушвіці. Вирвана разом з батьками з Терезінського гетто у Празі, дівчина пристосовується до постійного насильства і жорстокості у таборі.
Та одного разу інший в'язень Фредді Гірш просить Діту взяти на себе відповідальність за вісім дорогоцінних книжок, які вдалося вберегти попри постійні обшуки. Так вона стає бібліотекаркою Аушвіцу. Ця приголомшлива історія - ода сміливості і любові до книжок. Вона демонструє, що навіть у найтемніші часи можна знайти сенс, який міцно триматиме тебе за життя і подарує надію на виживання.
Книга не тільки розкриває життя в таборі, але й піднімає питання про важливість читання, освіти та наукової діяльності навіть у найекстремальніших обставинах. Вона показує, як культура та знання можуть слугувати не лише інструментом розвитку, а й зброєю проти репресій та байдужості. А ще у вигляді бібліотеки репрезентує нам дуже важливий образ - образ жаги до пізнання, відкриття нового, нестримного пошуку, який не здатні зупинити ні війна, ні політика, ні концтабори, який веде людство до нових горизонтів та нових відчуттів. І навіть у страшні години повного безвихідного становища, коли надії немає, коли всі навколо дегуманізуються, а світ от-от розсиплеться на друзки - він усе ж не розсипається, бо тримає його міцна віра у світле майбутнє. Віра, котру всіляко підживлюють книги.
Палинський В. Бібліотекар : новели й оповід. / В. Палинський. – Львів : Апріорі, 2013. – 242 с.
Дана книга – це ще одна нагода для шанувальників вишуканої літератури отримати справжню насолоду від читання, поринути у світ невичерпної уяви та даровитого хисту.
Його герої екстравагантні та несподівані, а їхні світи – можливості магічних перевтілень, містичних пошукувань. Звернімося до «Бібліотекаря»!
Еко Умберто. Ім'я рози : роман / У. Еко ; пер. з італ. М. Прокопович. – Харків : Фоліо, 2006. – 575 с.
Головним героям роману Вільгельму Баскервільському та його юному супутнику Адсону Мелькському, доводиться розслідувати загибель такого собі Адельма Отрантського, ченця бенедиктинської обителі.
Бібліотека в романі постає перед читачем як лабіринт людського пізнання і лабіринт матеріальний. На думку автора, вона завжди буде містити в собі елемент загадковості і непередбачуваності, оскільки її робота залежить від дуже великої кількості факторів – задуму творців, розстановки фонду, поглядів бібліотекарів, намірів читачів і т.д.
Щоб усвідомити причину того, що відбувається, Вільгельм і Адсон таємно проникають до бібліотеки вночі. Герої блукають, зустрічають привидів, які насправді виявилися пастками, хитрощами людського розуму.
Кульмінацією роману стала пожежа в бібліотеці. «Звільнений від чар» лабіринт знищується, але багато важливих питань залишаються без відповіді. Як все-таки повинна виглядати бібліотека? Чи повинна вона розрізняти добро і зло? Чи повинна вона допомагати читачеві відрізнити істину від брехні? Усі ці питання в тій чи іншій мірі виникають на сторінках роману, але остаточний вибір все ж залишається за читачем.
Ріна Л. Книжкові хроніки Анімант Крамб / Л. Ріна ; пер. з нім. С. Орлова. – Харків : Фабула, 2024. – 496 с.
Захопливий роман німецької письменниці переносить читачів у вікторіанську Англію, де зустрічаються книжкова тиша бібліотек і буремні серця, що прагнуть свободи.
Анімант Крамб – дівчина, яка завжди обирає світ книг замість світських балів. Її родина очікує лише вдалого шлюбу, натомість вона тікає від буденності у літературні світи.
Коли її мати вирішує, що час знайти дочці нареченого, життя Анімант перевертається з ніг на голову.
Несподівана можливість попрацювати у величній бібліотеці Лондона стає для Анімант не просто можливістю втекти від нав’язливих очікувань, а й шансом відкрити новий світ. Простір, наповнений шурхотом сторінок й запахом старовинних книг стає для дівчини справжнім притулком. Тут вона не лише знаходить спокій, а й можливість розкрити свої здібності, здобути незалежність і пізнати життя за межами своєї звичної реальності.
У цьому особливому місці вона відкриє для себе почуття, про які раніше знала лише з книжок.
Мойес Д. Дарующий звезды : [роман] / Д. Мойес ; пер. с англ. О. Александровой. – Москва : Иностранка : Азбука-Аттикус, 2020. – 541 с.
У 1937 році в східній частині Кентуккі (як пише Мойес в післямові – досі одному з найбідніших, але найкрасивіших районів США) в містечку Бейлвілле починає діяти кінна бібліотека – програма Елеонори Рузвельт, створена для підвищення грамотності і загального добробуту населення. Робота з не найпростіших – потрібно розвозити книги по найвіддаленішим будинкам, кожен день, у будь-яку погоду. При цьому ще вмовляти недовірливих жителів гір, що це безкоштовно, що це цікаво, і намагатися не потрапити під приціл. І завдання це виключно жіноче, тому що в чоловіків у цих краях просто немає часу через «справжню» роботу. Ясна річ, що охочих записатися в помічниці бібліотекарям Марджері О'Харе і Бет Пінкер спочатку немає, і засновниця філії бібліотеки місіс Брейді добровільно-примусово записує туди свою доньку, тиху кульгаву Іззі. Останню вакансію займає Еліс – англійка, яка вийшла заміж за найзавиднішого нареченого Бейлвілля та побачила в цій пропозиції можливість вирватися з ненависного будинку чоловіка. І хто б знав, що з цього знаменного вечора почнеться велика пригода, яка міцно здружить цих чотирьох жінок і повністю змінить їхнє життя?
Це розповідь про тих, хто взяв долю в свої руки і спробував щось зробити, змінити щось на краще.
Роман про книги і справжню жіночу дружбу, що викликає теплі почуття і зігріває осінньою порою. ⠀
Робота бібліотекаря складна, відповідальна, різнопланова. Звичайно, він не будує будинки, але своєю щоденною працею бібліотекар прокладає дороги в світ знань і мудрості, в світ людських душ і сердець.
Підготувала: А. Кисельова










