Михайло Жук - вісник відродження України

27 вересня 2023 року стало знаковим для Гончарівки – відбувся перший «Вечір мистецтв з Гончарівкою» в рамках проєкту «Вечори з Гончарівкою».

Дана зустріч була присвячена 140-річчю від дня народження видатного українського художника, уродженця Херсонщини Михайла Жука. Гість вечора – мистецтвознавиця, заступниця директора Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка Владислава Дяченко допомогла нам поринути у захоплюючий свят творчості митця.

Дослідниця розповіла, що з 23 серпня по 27 вересня в  Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові  експонувалася виставка до дня народження Михайла Івановича Жука. Музеї Львова, Одеси, Києва та Чернігова надали роботи зі своїх колекцій на цю виставку, щоб показати всю різноплановість митця. На жаль, картини, які зберігалися в Херсонському художньому музеї імені Олексія Шовкуненка, були представлені на виставці лише в цифровому форматі, адже окупанти під час тимчасової окупації Херсона викрали його роботи «Казка» та «Портрет Василя Василька». Збереглися лише 4 тарілки, розписані Василем Жуком, які були в колекції музеї, мабуть, тому, що фарфор крихкий.

Пані Владислава розповіла, що Михайло Жук був дуже різнобічною особистістю. Він не лише живописець, а ще й графік, майстер  кераміки, фотомитець, плакатист, поет, прозаїк, драматург, мистецтвознавець, літературний  критик, мемуарист, педагог. Але ось його літературна спадщина мало вивчена. Все, що видавалося, було надруковано ще в дореволюційні часи й малим тиражем. Літературна спадщина Жука – бібліографічна рідкість.

Тривалий час його ім’я було забуте, бо Михайло Олександрович не вкладався в «Прокрустове ложе» соціалістичного реалізму.

Пані Владислава розповіла нам, що митець народився на Херсонщині, у містечку Каховка, з 1896 р. по 1899 р. навчався у Рисувальній школі Миколи Мурашка в Києві. У 1899 р. – вступив до Московського училища живопису, скульптури і архітектури. У 1900 р. вступив до Краківської Академії Витончених Мистецтв, де його викладачами стали провідні польські сецесіоністи: Йозеф Мегоффер, Станіслав Віспянський та майстер реалістичного живопису Ян Станіславський тощо. Але в Польщі практично не знають та не пам’ятають такого художника, як Михайло Жук.

У період 1905-1916 Михайло жив і працював у Чернігові. Тут познайомився та потоваришував із Михайлом Коцюбинським. Зблизило їх вивчення народного українського фольклору. Саме в Чернігові Михайло Жук створює портрети своїх сучасників: Михайло Коцюбинського, Павла Тичини, Леся Курбаса, Володимира Винниченка. Він начебто обирав політичних та духовних аутсайдерів доби українського відродження. Тих, хто потім постраждав від тоталітарного режиму.

Пані Владислава розповіла про картину «Казка» (1914), яка зберігалася в колекції Херсонського обласного художнього музею ім. О.О. Шовкуненка. Цей твір був придбаний у приватного одеського колекціонера, інженера Володіна, який, в свою чергу, викупив його у синів Жука після його смерті. Картина виконана в мішаній техніці: акварель, вугілля, пастель, колаж.  Зображення дівчини вирізане  й приклеєне на картину. Українські квіти, такі як мальви, волошки, васильки,  – списані з подвір’я Михайла Коцюбинського. А хто ж ця дівчина на картині?

Цікаве припущення дала доктор мистецтвознавства Людмила Соколюк. Вона пише про подібність композиції «Казки» до картини «Midsummer» («Середина літа») англійського художника Роберта Х’юза, репродукцію якого художник міг бачити, очевидно, в якомусь журналі. Дівчина в період літнього рівнодення бачить у лісі феєрію ельфів. Михайлу Жуку могло спасти на думку зробити таку схему на український манер.

Є також версія, що це його дружина, з якою він познайомився в Чернігові. Вона має впізнати свого зачарованого нареченого серед інших жуків. З цією темою, до речі, перегукуються гуцульські весняники та гаївки з хороводами, які передували сватанню. У них, зокрема, говорилося про пана Жука та Жучиху.

Картина «Портрет Василя Василька», яка теж викрадена росіянами, виконана в техніці сухої голки. Голова режисера Одеського українського музично-драматичного театру виліплена ніжними штрихами і справляє враження скульптури.

В одеський період життя Михайло Жук працює в Одеському політехнікуму образотворчих мистецтв як керівник новоствореної графічної майстерні. Згодом очолює відділ кераміки, розробляє орнаменти. Це проукраїнські геометричні орнаменти, які залишилися в ескізах. Михайло Жук переймається відродженням національної кераміки, широким використанням її в побуті та монументальному мистецтві. Але все українське тоді не визнавалася.

Пані Владислава розповідала, що після смерті Михайла Жука та його дружини сини нічого не зробили, щоб вшанувати спадок батька. Вони зовсім не розуміли його місця як культурної особистості в мистецтві. Більшість картин зберігається в приватних колекціях.

Ми вдячні пані Владиславі за справжній вечір мистецтв, за безцінні дослідження. Зараз, як ніколи, варто вивчати нашу українську культуру та її представників. Будемо вірити, що картини, які були вкрадені з українських музеїв, врешті-решт повернуться на свої місця.

Радимо прочитати:

1. Голобородько Я. Ю. Маляр, письменник, педагог: творча діяльність Михайла Жука / Я. Голобородько // Каховська Зоря. - 2008. - N15/16(21 лют.). - С. 6.
2. Горбачов Д.О. Авангард : Українські художники першої третини XX ст. : [альбом] / Д. О. Горбачов ; упорядкування текст. та ілюстр. матеріалів, вступ. ст., текстівки та розшир. анотації Дмитра Горбачова, пер. англ. К. Калиновської - Київ : Мистецтво, 2016. - 319 с.
3. Демченко О. Наш відомий земляк - Михайло Жук / Олена Демченко // Каховська Зоря. - 2018. - № 39(27 верес.). - С. 2.
4. Квіцинська В. До витоків творчості Михайла Жука: традиції і новаторство / В. Квіцинська // Українська мова і література в школах України. - 2018. - № 3. - С. 25-27 - Бібліогр. наприкінці ст.
5. Козирод І. Михайло Іванович Жук : до 130-річчя від дня народження / І. Козирод, Г. Мироненко // Образотворче мистецтво. - 2014. - № 3. - С. 62-65.
6. Кудлач В. На тлі жорстокої епохи квіти у розніженій душі : до 130-річчя від дня народження Михайла Жука / В. Кудлач // Образотворче мистецтво. - 2014. - №N 1. - С. 112-115. - Бібліогр. наприкінці ст.
7. Костиря Д. В. Постать Михайла Жука в українській культурі XX ст. // Минуле і сучасність: Таврія. Херсонщина. Каховка: зб. матеріалів II Всеукр. наук.-практ. краєзнав. конф. з міжнар. участю, 14-15 верес. 2017 р., [м. Каховка] / [упоряд. М. В. Гончар] - Каховка : Гілея, 2017. - С. 175-178.
8. Лагутенко О. Вплив Станіслава Виспянського на творчість Михайла Жука // Українсько-польські культурні взаємини ХІХ-ХХ століття / редкол.: О. Федорук (гол. ред.) [та ін.] - К. : Вид-во М. П. Коць, 2003. – С. 46-60.
9. Михайлів Ю .С. Михайло Жук: (до ювілею 25-річної мистецької діяльності : стаття / Ю. Михайлов - Одеса : ООУНБГ, 1996. - Вих. дані ориг.: К., б. в., 1929. - С. 121-131.
10. Поліщук Я. "Я ніколи не працював як художник": драма творчої самореалізації Михайла Жука : [укр. художника, уродженця м. Каховки] / Я. Поліщук // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2007. - № 1. - С. 120-130.
11. Романова К. В. Жанровий синкретизм казок М. Жука / К. В. Романова // Вісник Запорізького національного університету. Сер. Філологічні науки. - 2020. - № 2. - С. 195-201 - Бібліогр. наприкінці ст.
12. Скорик Б. Трикрилля Михайла Жука / Б. Скорик // Літературна Україна. - 2013. - № 41(24 жовт.). - С. 16.
13. Чуприна В. Г. Майстер графічних портретів / В. Чуприна // Вечерний Херсон. - 2011. - № 13(17 февр.). - С. 11.
14. Школьна О. Михайло Жук, який дуже голосно мовчав : [художник, уродженець м. Каховки] / О. Школьна // Образотворче мистецтво. - 2008. - № 3. - С. 38-43.