Міжнародний день демократії – вшанування цінностей свободи та поваги до прав людини

Міжнародний день демократії – вшанування цінностей свободи та поваги до прав людини

Ніхто не народжується хорошим громадянином,
жодна країна не народжується демократичною.
Ці процеси продовжують розвиватися протягом всього життя.
Молоді люди мають бути включені в цей процес з самого народження.
Кофі Аннан

Щороку 15 вересня відзначається Міжнародний день демократії. Ініціатором відзначення Міжнародного дня демократії стала Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй. Свято впровадили восени 2007 року на одному з пленарних засідань. І вже наступного року у всьому світі на офіційному рівні відзначали Міжнародний день демократії. Метою цього дня є поширення, підтримка та утвердження принципів демократії у світі.

У Міжнародний день демократії проводиться широка просвітницька робота, якою протягом року займається спеціально заснований Фонд демократії.

Проведення заходів включають:

• допомогу парламентам в удосконаленні системи контролю і поділу влади, яка сприяє розквіту демократії;
• надання допомоги в зміцненні об’єктивності та ефективності національних механізмів в області прав людини і системи судових органів;
• сприяння в розвитку законодавства і можливостей засобів інформації забезпечувати свободу слова і доступ до інформації;
• надання допомоги в проведенні виборів і довгострокової підтримки виборчим комісіям; сприяння участі жінок у політичному та суспільному житті.

Сьогодні демократія – це не тільки форма державного правління, вона використовується в управлінні співтовариствами, федераціями, союзами, невладними організаціями. Демократія є однією з універсальних цінностей людства та важливою засадою діяльності Організації Об’єднаних Націй. Вона ґрунтується на свободі, рівності, правах людини та активній участі громадян у прийнятті рішень. Водночас єдиної моделі демократії не існує – кожна держава формує власний шлях розвитку, базуючись на історії, культурі та традиціях.

Вперше форма правління, яка сьогодні практикується в більшості країнах світу, з’явилась в полісах Давньої Греції. Грецький філософ Аристотель крім демократії (політії) також виокремлював монархію та аристократію. Проте в Давній Греції чужоземці та люди, що перебували в рабстві, не вважалися громадянами полісів. Афіни першими в історії Європи зробили крок до формування основ народовладдя. Афінська демократія справила значний вплив на політичну думку і практики інших грецьких міст-держав, а потім і на Рим.

Після падіння Риму Європа перейшла до феодальної системи, де більшість людей залишалася в стані залежності. Це був час застою в історії демократії. Утім, християнська релігія принесла ідеї про гідність людини як образу Божого, що поступово почало впливати на ставлення до прав людини та цінність життя.

Рух Відродження повернув інтерес до античних ідей і гуманізму, що акцентували увагу на гідності людини, індивідуальних правах та освіті. Протестантська Реформація під керівництвом Мартіна Лютера призвела до поділу церковної влади і посилення ідеї особистої відповідальності.

Просвітництво було епохою в історії Європи, коли мислителі – Джон Локк, Жан-Жак Руссо, Вольтер – почали розвивати ідеї природних прав людини, свободи слова та віросповідання. З’явилася концепція соціального контракту, згідно з якою влада походить від народу, а уряд повинен захищати права кожного громадянина. Це стало базою для подальшого розвитку демократичних ідей.

Американська революція (1776) і Французька революція (1789) стали точками перелому, оскільки в їх результаті були впроваджені нові демократичні конституції, що закріплювали свободу, рівність і братерство як основні принципи.

Французька Декларація прав людини і громадянина (1789) і Конституція США заклали основи для сучасного розуміння прав людини та республіканської демократії.

Індустріальна революція створила нові соціальні класи – робітників і буржуазію, що призвело до зростання демократичних рухів і вимог щодо прав на працю, освіту і соціальні гарантії. Протягом ХІХ століття в багатьох європейських країнах почало відбуватися поступове розширення виборчих прав, спочатку для чоловіків, а згодом і для жінок, що стало важливим елементом демократичного розвитку.

Перша і Друга світові війни вивели історію Європи на межу тоталітарних режимів, таких як Третій Райх і Радянський Союз. Однак перемога над нацизмом і розвиток післявоєнних інститутів, таких як ООН та ЄС, привели до становлення сучасних цінностей демократії.

Створення Європейського Союзу стало не лише економічним проєктом, але й платформою для просування демократії, прав людини та мирного співіснування.

Європейська конвенція з прав людини (1950) стала основним документом, який закріпив принципи гідності людини, права на життя, свободу і недоторканість особи.

Концепції демократії:

1. Класична демократія, яку ще часто називають ліберальною. Її головна мета – особиста, індивідуальна свобода кожної людини. Таким чином, на п’єдесталі знаходиться громадянська свобода, а отже свобода кожної окремої особистості.
2. Плюралістична демократія базується на інтересах різних верств населення. Різні політичні сили конкурують і взаємодіють між собою. Однак, на практиці дуже важко одночасно задовольнити різні соціальні верстви.
3. Корпоративна демократія надає перевагу тільки тим політичним силам, що мають найбільший вплив на населення і працюють під державним керівництвом.
4. Партисипаторна демократія має за мету об’єднання широкого спектру населення, щоб здійснювати контроль та керівництво. Задля цього створюються громадські організації, які контролюють ухвалення різноманітних політичних рішень. Прихильники цього виду демократії вважають, що таким чином досягається рівноправність.
5. Космополітична демократія передбачає відносини не тільки всередині однієї країни, але й між іншими державами. Саме космополітична демократія є важливою в умовах сучасного суспільства.

В наші дні демократія, тобто народовладдя, може суміщатися з різними формами правління: конституційна монархія, олігархія, охлократія тощо. Дуже часто під демократією розуміють форму правління, яка є вигідною для держав з ринковою економікою. Тому вважається, що її характерними особливостями є:

• Можливість вибору органів влади.
• Наявність законодавчої, виконавчої та судової органів влади.
• Права меншин мають бути захищеними.
• Кожна людина може розраховувати на дотримання особистих прав та свобод.

Конституція України унормувала багатий історичний досвід народоправства на українських землях і одночасно возвеличила та легітимізувала демократичний правовий режим в Україні.Дієвість конституційної демократії виявляється насамперед в існуванні усталених інститутів демократії та їх повсякденному функціонуванні.

В Україні утвердилися загальновизнані основні конституційні форми безпосередньої, представницької та партисипаторної демократії. Успішно проводяться демократичні вибори представницьких органів державної влади та місцевого самоврядування. Очікуваним, після прийняття в 2021 році Закону України «Про народовладдя через всеукраїнський референдум», видається відродження референдної демократії.

Парламентаризм переконливо доводить свою політичну зрілість і патріотичну позицію, починаючи з урочистого прийняття Верховною Радою України 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України. Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації публічної влади на засадах децентралізації сприяє розвиткові локальної демократії, поверненню в Україну місцевих референдумів. Україна, яка в новітній час пережила принаймні три революції (Революція на граніті 1990 р., Помаранчева революція 2004 р. і Революція гідності 2014 р.), вчиться застосовувати соціальну енергію для розбудови національного державотворення.

Основні засади демократії в Конституції України.

• Народний суверенітет: носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ (стаття 5). Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та місцевого самоврядування.
• Верховенство права: в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а Конституція України має найвищу юридичну силу (стаття 8).
• Вільні вибори: право громадян брати участь в управлінні державними справами реалізується через вільні вибори і референдуми, які є вільними та відбуваються на основі загального виборчого права (стаття 69, 71).
• Права і свободи людини: людина, її життя і здоров'я, чесність і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3). Конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані.
• Поділ влади: державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (стаття 6).

Особливо відчутним значення демократії стає сьогодні, у час війни. Українці опинилися у найскладніших умовах за всі роки незалежності. Найважче – на тимчасово окупованих територіях, де свобода слова фактично відсутня. Попри небезпеку та перешкоди, українські журналісти, волонтери, партизани продовжують виконувати свою місію: бути голосом тих, хто позбавлений можливості говорити, показувати світові реальну картину подій, відстоювати право України на свободу та справедливість.

Україна щодня виборює свою демократію на полі бою, захищаючи не лише власну незалежність, а й демократичні цінності всього світу.

І обов’язково переможе!

Більше інформації про Міжнародний день демократії можна отримати з таких джерел:

1. Барський В. Р. Вплив Європейської комісії «За демократію через право» на конституційні трансформації та демократичні перетворення в Україні / В. Р. Барський, Д. Ю. Дворніченко // Право і суспільство. – 2019. – № 5. – С. 3–11.
2. Бойко Н. Рухлива (Liquid) демократія доби інтернету / Н. Бойко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2020. – № 3. – С. 167–177.
3. Волинець В. Правові основи забезпечення політичної функції сучасної демократичної держави / В. Волинець // Юридична Україна. – 2012. – № 8. – С. 4–11.
4. Демократії мають перемагати війни … 15 вересня відзначається Міжнародний день демократії [Електронний документ] // НАУКОВА БІБЛІОТЕКА Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.tsatu.edu.ua/biblioteka/demokratiji-majut-peremahaty-vijny15-veresnja-vidznachajetsja-mizhnarodnyj-den-demokratiji/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 15.09.2025. – Дата перегляду : 15.08.2026.
5. Жуковська А. 15 вересня – Міжнародний день демократії [Електронний документ] / А. Жуковська // Буковинський державний медичний університет : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.bsmu.edu.ua/blog/6903-15-veresnya-mizhnarodniy-den-demokratii/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 12.09.2018. – Дата перегляду : 15.08.2026.
6. Кириченко Ю. Воююча Українська Демократія в дії [Електронний документ] / Ю. Кириченко, А. Чиркін // Центр політико-правових реформ: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://pravo.org.ua/blogs/voyuyucha-ukrayinska-demokratiya-v-diyi/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 26.02.2024. – Дата перегляду : 25.08.2026.
7. Коваленко А. Демократія в Україні під час війни: жива, напівмертва чи вже померла [Електронний документ] / А. Коваленко // Політарена: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://politarena.ua/demokratiia-v-ukraini-pid-chas-viyny-zhyva-napivmertva-chy-vzhe-pomerla-159198/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 27.03.2026. – Дата перегляду : 20.08.2026.
8. Конституція України: наук.-практ. комент. / Нац. акад. прав. наук України; редкол.: В.  Я. Тацій (голова) [та ін.] – Харків : Право, 2012. – 1126 с.
9. Машталір Х. В. Реалізація демократії в Україні: політико-правовий аналіз / Х. В. Машталір, С. Р. Леськів // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Сер. Юридичні науки. – 2020. – № т. 31.2, ч. 1. – С. 20–24.
10. Савчин М. Конституційна демократія: конституційні цінності у дискурсі субстантивної і процедурної демократії / М. Савчин // Право України. – 2019. – № 10. – С. 40–65.
11. Скрипнюк О. Категорії «народний суверенітет», «народне волевиявлення», «безпосередня демократія», «форма безпосередньої демократії»: теоретико-методологічні аспекти / О. Скрипнюк, В. Федоренко // Право України. – 2012. – № 9. – С. 281–290.
12. Ставнійчук М. Вибори як ключовий інститут демократичного конституційного ладу сучасної України / М. Ставнійчук // Право України. – 2013. – № 5. – С. 18–29.
13. Стефанчук Р. Юридична природа народовладдя як політико-правової категорії / Р. Стефанчук // Право України. – 2019. – № 10. – С. 13–24.
14. Україна і її демократія на п’ятому році повномасштабної війни [Електронний документ] // Український соціологічний портал: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://usp-ltd.org/ukraina-i-ii-demokratiia-na-p-iatomu-rotsi-povnomasshtabnoi-vijny/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 06.08.2026. – Дата перегляду : 15.08.2026.
15. Федоренко В. Демократія, демократизація та феномен «електоральної революції» 2019 року в Україні / В. Федоренко // Право України. – 2019. – № 11. – С. 200–224.
16.  Харченко-Кушнір Н. М. Ідея середнього класу в концепції «ідеальної держави» Аристотеля / Н. М. Харченко-Кушнір // Економіка та держава. – 2011. – № 11. – С. 68–70.

Підготувала Т. Федько