Невтомний дослідник: до 140-річчя від дня народження М. Яшека
23 листопада 2023 року виповнюється 140 років від дня народження українського бібліографа, літературознавця та перекладача Яшека Миколи Федоровича.
З 1917 р. він розпочав практичну діяльність у галузі бібліографії, друкувався в харківських газетах «Рух», «Наш путь».
Микола Федорович працював бібліографом у Державному видавництві України (ДВУ, 1922-1930), друкував на сторінках журналів «Знання», «Шлях освіти», «Червоний шлях», «Голос друку», «Радянська освіта» та інших рецензії, рекомендаційні списки, бібліографічні огляди. Навчався в аспірантурі Інституту Тараса Шевченка в Харкові (з 1933 р. - Науково-дослідний інститут Тараса Шевченка, нині - Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України). Згодом став його науковим співробітником (1930-1939), працював у кабінеті бібліографії, керував практичними заняттями аспірантів. Паралельно очолював сектор бібліографії Книжкової палати УСРР (1931-1932). В період репресій, гонінь і цькування національно свідомої інтелігенції, діячів культури в Україні вимушено відійшов від активної бібліографічної діяльності. У перші повоєнні роки працював старшим бібліографом Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка(1945–1949).
Провідною темою діяльності М. Яшека була бібліографічна шевченкіана. Він підготував і видав через Центральний бібліографічний відділ ДВУ перший після 1917 р. бібліографічний покажчик «Т. Шевченко : матеріали до бібліографії (р.р. 1903-1921)» (1921, вип. 1), накладом в 6 тис. пр., хронологічно розширивши і продовживши дореволюційну працю М. Комарова «Т. Шевченко в литературе и искусстве» (1903). До свого покажчика М. Яшек вмістив вітчизняну і частково іноземну літературу, у т. ч. брошури, статті зі збірників і періодичних видань (загалом 1 684 записи, згрупованих у 14 розділах), що вийшла друком на території царської Росії, Бессарабії, Буковини, Закарпаття, України (УСРР), РСФРР та деяких зарубіжних країн. Покажчик дістав схвальну оцінку Ю. Меженка. Проте у 1930-х роках це видання було заборонене (через те, що в ньому зазначено імена багатьох репресованих радянською владою літературознавців та інших осіб) і потрапило до фондів спеціального зберігання, відтак стало бібліографічною рідкістю. В наступні роки опублікував загалом 12 різних за формою бібліографічних посібників шевченківської тематики (з них п’ять списків – протягом 1925 р.).
Серед праць бібліографічної шевченкіани, підготовлених і опублікованих М. Яшеком – покажчики «Нове про Т. Шевченка» (в журналах ««Радянська освіта» і «Шлях освіти», 1925 р.), «Шевченківська література в 1925 р.» (в журналі «Червоний шлях», 1926 р.), «Шевченківська література» (в «Радянській освіті», 1927 р.) та ін.
Іншим провідним напрямом бібліографічної діяльності М. Яшека було укладання покажчиків із проблем становлення і розвитку української радянської літератури. Помітною подією стала поява у 1928 і 1930 рр. двотомної фундаментальної праці, одного з найавторитетніших на той час біобібліографічних джерел - «Десять років української літератури (1917-1927)», підготовленої у співавторстві з О. Лейтесом. Видання було відзначено премією ім. Івана Франка Управління наукових установ УСРР (1928) й високо оцінено фахівцями і критикою. В цій роботі М. Яшеком виконана бібліографічна частина відомостей про тогочасних українських письменників, багато із яких згодом зазнали репресій. Тривалий час цей покажчик залишався єдиним джерелом інформації про українських письменників, різні літературні організації, їхні платформи та інші літературні процеси у перше десятиріччя розвитку радянського письменства в Україні. Важливою складовою цього видання є самостійно укладений М. Яшеком покажчик «Літературна дискусія р.р. 1925-1928: бібліографічний дослід», вміщений у т. 2, який став першим тематичним покажчиком в українській літературній бібліографії.
У 1930-ті роки цю двотомну працю також вилучили із загального користування; його вцілілі примірники до кінця 1980-х років зберігались у бібліотечних фондах спеціального зберігання.
М. Яшек приділяв увагу також бібліографуванню літератур інших країн в українських перекладах. В укладеному ним у співавторстві з Ю. Меженком фундаментальному покажчику «Чужомовне письменство в українських перекладах» (1929) з максимальною повнотою відбито майже всі переклади, опубліковані в періодичних виданнях, альманахах і збірниках протягом 1841-1927 рр.
М. Яшек готував покажчик-трилогію «Українські революційні письменники Західної України Галан Ярослав, Тудор Степан, Гаврилюк Олександр (бібліографічне дослідження життя і творчості)» (залишився незавершеним), а також про М. Драгоманова.
Загалом у доробку бібліографа налічується близько 50 праць, що відзначаються типологічною різноманітністю, а методика складання посібників – новаторськими пошуками, завдяки яким М. Яшек залишив помітне місце в історії української літературної бібліографії.
Особовий архівний фонд М. Яшека зберігається в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ф. 276). Після його нового опрацювання у 2020 р. обсяг фонду вміщує 70 од. зб.
Для більш детального вивчення діяльності М.Ф. Яшека пропонуємо ознайомитися з такими джерелами:
- Королевич Н. Ф. Бібліограф Микола Федорович Яшек (1883–1966) : біобібліогр. нарис / Н. Ф. Королевич ; Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 1997. – 29 с.
- Королевич Н. Ф. Микола Яшек // Королевич Н. Ф. Українські бібліографи ХХ століття / Н. Ф Королевич. – Київ : Кн. палата України, 1998. – С. 72-90.
- Пам’яті Миколи Федоровича Яшека // Бібліотекознавство і бібліографія. – Харків, 1967. – Вип. 4. – С. 191.
- Сарана Ф. К. Невтомний дослідник: до 80-річчя з дня народження М. Яшека / Ф. К. Сарана // Літературна Україна. – 1963. – 28 листоп.
- Турчин Н. Творча спадщина українського бібліографа М. Яшека / Н. Турчин // Вісник Книжкової палати. – 2002. – № 11. – С. 40-44.
- Яшек Микола Федорович // Українські бібліографи : біогр. відом., проф. діяльність, бібліогр. / авт.-уклад. Р. С. Жданова, Н. І. Абдуллаєва, В. О. Кононенко. – Київ, 2010. – Вип. 2. – С. 228-230.
