Результати перейменування в Херсоні. Презентація вебсайту та сторінки в соціальній мережі «Фейсбук» проєкту «Звільнена мапа»
Херсонці та всі, хто хотів дізнатися більше про результати перейменування топонімічних обєктів у Херсоні, змогли це зробити на черговому «Вечорі історії з Гончарівкою».
У квітні 2023 р. Президент України підписав Закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії». Це стало приводом до того, щоб розпочати роботу комісії з питань перейменування вулиць у Херсонській міській раді, яка опублікувала перелік зі 135 назв вулиць, провулків, проспектів, що потребують дерусифікації.
Зараз багато українців, в тому числі херсонців, вважає, що це не на часі, треба дочекатися закінчення війни. Але наш гість Дементій Білий, краєзнавець, член бюро Херсонського обласного відділення Соціологічної асоціації України, член комісії з перейменування військової адміністрації розповів присутнім, що перейменування – це природний процес, який постійно відбувався в нашому місті, і більш детально зупинився на історії цього процесу в Херсоні. Перше велике перейменування відбувалося в 1855 р., коли назви вулиць повинні були відображати «вєхі» російської історії. З приходом радянської влади було перейменовано 65 % вулиць. Всі імена царських полководців та видатних діячів були скасовані, це можна назвати першою дерусифікацією в нашому місті. Назви топонімів коливалися з генеральним курсом КПРС. Комуністична влада створювала публічний простір комуністичного Херсону. Перша спроба декомунізації відбулася під час окупації міста нацистами. Всі комуністичні назви перейменували, зникли проімперські назви й з’явилися українські – Шевченка, Чернявського. З 1943 р. Херсон починає перетворюватися в імперський. У середині 1990 р. комуністи заблокували процес перейменування. І тільки в 2018 р. вдалося його розблокувати.
Пан Дементій наголосив, що Херсон ніколи не був російським містом, а, скоріше, був типовим пострадянським. Головне завдання херсонців сьогодні – позбавитися радянських назв і зробити рідне місто українським. А для цього треба створити сталу систему назв, яка б відображала унікальність, самобутність та специфічність Херсона як українського міста, яке зародилося і розвивалося в степах Північного Причорномор’я зусиллями представників багатьох народів.
Наш гість слушно зауважив, що зараз, під час російсько-української війни, багато людей хочуть, щоб вулиці називали на честь героїв, які поклали свої життя на звільнення України. Однак пам'ять героїв можна вшановувати й по-іншому: встановлювати меморіальні таблички, перейменовувати установи, створювати архітектурні ансамблі та ін.
Учасники зустрічі мали змогу поставити гостеві низку запитань, на які отримали обгрунтовані відповіді.
Дякуємо нашому гостеві за змістовну, цікаву та системну розповідь, яка переконала присутніх, що нові назви вулиць стануть символом відродження Херсона та його європейського майбутнього, а також закликала до активної участі у подальших ініціативах з декомунізації та дерусифікації міста.
