Повернення української пам'яті: як Петро Карманський об’єднав Галичину та південь: підсумки зустрічі проєкту «Імена на мапі Херсона»
15 червня відбулася чергова лекція-зустріч у рамках масштабного культурно-просвітницького проєкту «Імена на мапі Херсона». Цього разу фокус уваги небайдужих містян був зосереджений на непересічній, але несправедливо забутій постаті – видатному українському поету-модерністу, перекладачеві, дипломату та педагогу Петру Карманському.
Під час заходу учасники мали змогу ознайомитися з основними віхами біографії митця та проаналізувати його величезний вплив на формування української ідентичності на початку ХХ століття.
Особливий акцент під час зустрічі було зроблено на літературній та громадсько-політичній діяльності Карманського. Він був одним із ключових представників легендарного львівського літературного угруповання «Молода Муза», яке на початку минулого століття кинуло виклик традиційному народництву та торувало шлях європейському модернізму в українській літературі.
Географія життя Петра Карманського вражає своєю масштабністю:
- Освіта: народився 1878 року на території сучасної Польщі (в Надсянні), здобував блискучу освіту не лише у Львові, а й у Ватикані (Collegium Romanum), що заклало потужний філософський та теологічний фундамент його творчості.
- Просвітництво за океаном: працював учителем і редактором серед українських емігрантів у Канаді та Бразилії, допомагаючи діаспорі зберігати національну ідентичність.
- Державотворення: під час визвольних змагань 1917–1921 років брав активну участь у розбудові УНР та ЗУНР. Зокрема, виконував надважливу дипломатичну місію – збирав кошти для молодої української республіки серед українців Північної та Південної Америки.
Окремий, найжвавіший інтерес слухачів викликала саме херсонська сторінка біографії митця. У буремному 1918 році, у період Української Держави, Петро Карманський приїхав до Херсона. Тут він став активним рушієм національного відродження: читав лекції з історії української літератури на місцевих вчительських курсах та викладав у педагогічному інституті. У своїх спогадах він залишив цінні свідчення про тогочасний Херсон. Попри те, що місто тривалий час перебувало під шаленим російським імперським тиском, Карманський розгледів тут колосальний потенціал української ідеї та щирий потяг місцевої молоді до рідного слова.
Торкнулися на заході й багатогранної творчої спадщини митця. Петро Карманський залишив по собі низку глибоких поетичних збірок (зокрема «Ой люлі, смутку», «Блудні огні»), а також увійшов в історію як видатний перекладач – саме він переклав українською мовою частину «Божественної комедії» Данте Аліг'єрі.
Навіть після остаточного встановлення радянської влади та в умовах постійних компромісів із тоталітарною системою, які були необхідні для фізичного виживання, Карманський до кінця життя залишався відданим українській культурі. Помер Петро Карманський 16 квітня 1956 року і був похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Він залишився в історії як «український Одіссей», чия творчість стала ілюстрацією життя Галичини, поєднуючи європейський модернізм із глибоким патріотизмом та трагізмом особистої долі.
Повернення імені Петра Карманського в публічний простір Херсона є критично важливим кроком у процесі деколонізації міста.
Проєкт «Імена на мапі Херсона» продовжує свою місію – розвіювати імперські міфи та відкривати спільноті постаті видатних українців, чия діяльність органічно вплітає історію півдня в загальнонаціональний та європейський контекст. Наступні зустрічі обіцяють відкрити ще більше невідомих сторінок з літопису міста.















