Головна Новини "Про книжкові новинки і не лише про них...": 497-е засідання клубу книголюбів "Кобзар"

"Про книжкові новинки і не лише про них...": 497-е засідання клубу книголюбів "Кобзар"

30.11.2017 08:45

25 листопада 2017 року відбулося чергове, 497-е засідання клубу книголюбів «Кобзар». З оглядом книг краєзнавчої тематики, виданих в Одесі та Херсоні, виступила Лянсберг Ольга Василівна.
Свій огляд вона почала з презентації книги, підготовленої бібліографами науково-технічної бібліотеки Одеської національної академії харчових технологій:

Григорий Вейнштейн – Личность. Город. Время / Н.П. Белявская, Л.П. Еремина, И.И. Зинченко; Одес. нац. академия пищевых технологий, Науч.-техн. б-ка. – Херсон : ФЛП Гринь Д.С., 2017. – 270 с.

Навіть побіжне знайомство з книгою дозволяє припустити, що це видання зацікавить херсонців. У розділі «Херсон. Конец VIII века, век XIX» мова йде про єврейську родину Вайнштейнів, які прибули до Херсона, цілком ймовірно, з Галичини; наведено їх родовід. Окремий розділ книги присвячений Еммануїлу Вайнштейну – засновнику фірми «Братья Вайнштейн» (1844) та їх родинному бізнесу в Херсоні.

У знавців і любителів історії старого Херсона прізвище Вайнштейн (Вейнштейн), як правило, асоціюється з листівкою, випущеною на початку XX століття – «Лесопильный завод Вайнштейна». Лісопильний завод і млин були побудовані в 1859 році на місці старих адміралтейських доків. У херсонських купців братів Вайнштейн – Еммануїла (1820-1881) і Бера (1818-1880) був не тільки паровий лісопильний завод, а й паровий млин – один із перших у Новоросії, другий у Херсоні, а також з десяток шерстемийок на Карантинному острові.
У 60-ті роки XIX ст. брати зі своїми сім'ями переїхали до Одеси.

З низки довідкових видань відомо, що фірма «Братья Вайнштейн», заснована у Херсоні в 1844 році Еммануїлом Вайнштейном, у 60-і змінила свого власника і назву; вона стала називатися «Эммануил Вейнштейн и сыновья», а в 1880 році фірму очолив один із синів Еммануїла – Григорій.
Ольга Василівна представила книгу про Григорія Вейнштейна – інженера-технолога, мануфактур-радника, найбільшого промисловця, видатного підприємця і громадського діяча. Про великого мірошника з херсонським корінням...

Копітка робота над реконструкцією біографії Г. Е. Вейнштейна велася протягом кількох років. Бібліографи НТБ академії провели величезну пошукову роботу, вивчили солідний масив документів, що зберігаються у бібліотеках і архівах Одеси і Херсона, представлених у мережі інтернет. Усі факти життя і діяльності найбільшого мірошника Півдня України підтверджені документально. Книга написана легкою простою мовою, що робить її цікавою не тільки для вузького кола науковців, але й для всіх, кому цікава історія розвитку промисловості Півдня України.

Видання відрізняється прекрасним поліграфічним виконанням, наявністю багатого ілюстративного матеріалу. Легкому сприйняттю тексту сприяє добре організований допоміжний апарат: текстові посилання до всіх розділів книги, інформативний іменний покажчик, бібліографічний список доповідей, виступів і публікацій Г. Е. Вейнштейна. Але найголовніше – це зміст книги!
Символічно, що одеська книга про Григорія Вейнштейна була надрукована в Херсоні – місті, де він народився і провів дитячі роки, вулиці якого зберігають його сліди...

Учасникам засідання були також представлені видання Одеської національної наукової бібліотеки: «Книжные знаки одесских библиофилов» (2014), «Общество независимых художников в Одессе» (2012), «Черный квадрат над Черным морем» (2007).

Особливий інтерес бібліофілів викликала книга: Поети брати Бурлюки. Тонкофінгерпринт : [поезії]/ Д.Д. Бурлюк; М.Д. Бурлюк; пер. О. Вертіль, передм. В. Скуратівський, післямова Д. Горбачов - К. : Ярославів Вал, 2014. - 249 с. - (TransЛІТera. Перекладна поезія). Це перше в історії літератури видання, де оригінали віршів Давида і Миколи Бурлюків російською мовою співіснують з їх перекладами українською. Автор перекладу – сумський поет і письменник Олександр Вертель.

Цікавим було знайомство з книгами одеського журналіста і літератора Фелікса Зінька – «Одесситами не рождаются» (2007), «Отец русского футуризма» (2009) про Давида Бурлюка і «Три лика Ликса» (2006) про Фелікса Дзержинського; з останніми херсонськими виданнями – «Культурна спадщина родини Скадовських» (Херсон, 2017), «Вулиці рідного Скадовська» (Херсон, 2017).

Книголюби також оцінили по достоїнству відомий літературно-художній, історико-краєзнавчий альманах «Дерибасовская – Ришельевская». Напередодні Дня міста побачив світ його ювілейний, 70-й випуск. З періодичністю чотири номери на рік, альманах безперебійно виходить вже 17 років, і це, за свідченням краєзнавців і бібліографів, є рекордом в історії одеської журнальної справи. З 2000 року альманах видається під егідою Всесвітнього клубу одеситів у співпраці з освіченими меценатами. Сьогодні аудиторія альманаху різноманітна. Це і шанувальники традиційних паперових журнальних книжок, і любителі електронних варіантів – для них є спеціальний розділ на сайті Всесвітнього клубу одеситів https://www.odessitclub.org/index.php/literatura/nashi-izdaniya/almanakh

А сьогодні ряди шанувальників альманаху поповнилися членами херсонського клубу любителів книги «Кобзар»!
***
Засідання пройшло в теплій дружній обстановці і закінчилося, як завжди, чаюванням.

Коментарі

Напишіть свій коментар

Календар подій

    12 3
4 5 6 7 8 910
1112 13 14 15 16 17
1819 20 21 22 23 24
25 26 27 282930