Дослідник творчості Великого Кобзаря, бібліограф, фольклорист: до 130-річчя від дня народження Олександра Васильовича Багрія

23 квітня 2021 року виповнюється 130 років від дня народження Олександра Васильовича Багрія – українського літературознавця, бібліографа та дипломата.

Народився він у містечку Летичів Кам'янець-Подільської (нині Хмельницької) області. Батьки зробили все можливе, щоб їхні діти отримали гарну освіту. У 1909 р. Олександр вступає на російсько-слов'янське відділення історико-філологічного факультету Київського університету святого Володимира, який закінчує достроково у 1912 році, відразу залишений на кафедрі російської мови. Пізніше О.В. Багрій переїхав до Петрограда, де читав лекції у Петроградському університеті.

У 1922 р. Олександр Васильович приїхав до Баку. Працював викладачем російської літератури в Азербайджанському державному університеті. Брав активну участь у створенні одного з перших наукових центрів республіки – «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану». При Товаристві був створений бібліографічний відділ, який і очолив науковець. У 1926 р. виходить його праця «Матеріали для бібліографії Азербайджану» в трьох томах. Ця дослідницька робота охоплює величезний період діяльності органів друку (1820-1923 рр.). У збірник включено понад 4800 наукових праць, що охоплюють історію, літературу, економіку, етнографію Азербайджану та великий бібліографічний покажчик із фольклору азербайджанського народу. Ця книга вченого є актуальною для науковців і сьогодні. Дане дослідження сприяло створенню в Азербайджані галузевої бібліографії.

У 1923-1929 рр. професор працював головою бібліографічної секції «Товариства ...», а з 1929 по 1932 рр. – старшим фахівцем, бібліографом Азербайджанського державного науково-дослідного інституту (Аз ДНДІ).

Олександру Васильовичу належить важлива роль у дослідженні усної народної творчості, вивченні та узагальненні фольклору азербайджанського народу та інших народів Кавказу.

У 1930 р. під його редакцією було видано літографічну фольклорну серію «Фольклор Азербайджану і прилеглих країн». У першому томі цієї серії О.В. Багрій вперше представив читачам казки народів Кавказу. Значним досягненням у даному дослідженні є те, що вчений, збираючи і записуючи оповіді корінного населення, представив фольклор багатьох районів Азербайджану.

У другому томі автор представив легенди і казки народностей Кавказу. У третьому томі окремими розділами представлені: тюркський фольклор, казки ширванських вірмен, фольклор черкесів, чеченців, інгушів, осетин, абхазців, а також карачі (циган).

З 1933 по 1939 рр. професор О.В. Багрій був директором фундаментальної бібліотеки Азербайджанської філії АН СРСР (АзФАН).

Професор, живучи в Азербайджані і спілкуючись із представниками наукової інтелігенції республіки, завжди прагнув познайомити їх із літературною спадщиною кращих українських письменників і поетів. Саме тому, вже в цей період, він пише і публікує низку статей, які принесли йому широку популярність як великому дослідникові історії української і російської літератури. Особливе місце в літературознавчому доробку бакинського періоду життя О. В. Багрія займають його фундаментальні праці, присвячені життю і творчості Т. Г. Шевченка.

Широку популярність у 30-ті роки ХХ століття отримали такі його дослідження як: «Т.Г. Шевченко в літературному оточенні»; «Шевченко в російських перекладах»; «До рукописної традиції поширення «Кобзаря»Т. Г. Шевченка»; «Шевченко і Схід». Саме за ініціативи професора О.В. Багрія в Азербайджані було засновано нову наукову галузь – шевченкознавство. Він підготував ціле покоління знавців творчості Т. Г. Шевченка.

О.В. Багрій брав участь в організації філологічного факультету Азербайджанського Державного університету. У 1939 р. вчений був призначений першим деканом філологічного факультету АДУ. При його сприянні в 1939/1940 навчальному році на факультеті було відкрито сім кафедр з азербайджанського і російського мовознавства та літературознавства. До 1942 року він працював деканом, керівником аспірантури і завідувачем кафедри російської літератури.

Проте Олександр Васильович не обмежувався тільки проведенням наукових досліджень у галузі літературознавства, бібліографії, фольклору, він завжди шукав нові можливості для застосування свого таланту. Він був прекрасним педагогом, підготував плеяду фахівців із літератури та мовознавства, бібліографів, фольклористів.

О.В. Багрій опублікував понад 100 статей, різних наукових праць і досліджень із питань літератури, фольклору та бібліографії.

Так склалася доля, що до смерті він працював та проживав в іншій країні, але його праці, присвячені Великому Кобзареві, актуальні й сьогодні, і він заслуговує на пам'ять у своїх земляків.

Пропонуємо вам дізнатися більше про О. В. Багрія:

1. Джабраїлов І. Роль професора Олександра Васильовича Багрія в історії педагогіки / І. Джабраїлов // Українська мова і література в школі. – 2016. – № 6. – С. 47–49.
2. Марченко В. Професор Олександр Васильович Багрій / В. Марченко // Хроніка 2000. – 2011. – № 1. – С. 229–233.