Костенко Ліна

• Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.
• Те, що вчора було прогресом, завтра стане іхтіозавром.
• Не було епохи для поетів, але були поети для епох!
• Не бий на сполох в невідлитий дзвін.
• Де воля спить, її ще й приколишуть.
• Страшні слова, коли вони мовчать.
• Адресовані людям вірші – найщиріший у світі лист.
• Бог нам усе щось хоче сказати, а ми все не чуємо.
• Єдиний, хто не втомлюється, – час.
• Диктат приматів. Куди поділась людина?
• Жіночий імператив завжди один: ти винен і ти повинен.
• У нас така глибока чаша терпіння, що, здається, без дна.
• Найгірше в нашого народу те, що він до всього звикає.
• Поет – це медіум історії.
• Є боротьба за долю України. Все інше – то велике мискоборство.
• В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім – Батьківщина.
• Чи нас Господь почує усіх разом, коли так просить кожен про своє?
• Я знаю грамоту свободи – її підписують мечі!
                                                                                                                                  

Ліна Костенко