«Поетка і музик»: поэтическая встреча с Алисой Тютюнниковой в Гончаровке
В субботу, 2 февраля, в Гончаровку заглянула талантливая херсонская поэтесса Алиса Тютюнникова с поэтической программой «Поетка і музик».
В этот зимний вечер в стенах библиотеки звучали добрые, нежные, чувствительные, романтические и ироничные стихи.
Поскольку встреча с Алисой происходила на курсах украинского языка, то одно из первых стихотворений, которое она зачитала, было посвящено именно нашему родному языку:
Українська рідна мово,
ти розкішна і багата,
ти прекрасна і чудова:
є у нас і дім, і хата,
любим щиро і ласкаво,
а кохаєм до нестями!
Запашну смакуєм каву
із духмяними млинцями.
Робим ми красиві фото,
і сміємось на світлинах.
Йдемо вранці на роботу
і працюєм без упину…
Про красу й чарівність мови
можна довго гомоніти,
бо прекрасна і чудова!
Хай їй квітнуть і мужніти!
Читала Алиса стихи об Украине, о маленькой своей Родине – селе Сивашовка Новотроицкого района, природе, любви и дружбе...
Есть у поэтессы и стихи с элементами иронии, которые, кстати, очень понравились присутствующим. В них – отражение нашей действительности со всеми ее проблемами, трудностями, на которые можно посмотреть с улыбкой. Вот одно из таких стихотворений:
Святкова казочка
про важливість обов'язкової сертифікації продуктів
Бухгалтерка Аделаїда
Вже вийшла з дитячих літ,
Але у душі артистичній
Якийсь особливий світ.
Чекає на свято щороку –
Коли ж той прийде Миколай,
Хоч має багато, нівроку.
Комусь тільки цього й бажай.
Не треба нову їй машину,
Не хоче навіть айфона,
Хотіла би мать суперсилу,
Щоб в небо полинуть з балкона.
Хоч знає, що це неможливо,
Та мріє вона все одно.
А поки не сталося диво,
На "Марвел" ходить в кіно.
Сьогодні прокинулась Ада,
Мугиче під носа слова,
Бо ж свято, то дівчина рада,
Та раптом щось дивне вчува.
Бо стеля полинула вгору,
І ноги рвуться з землі,
Так легко навкруг і просторо,
Внизу десь там люди малі.
Збулось заповітне бажання
У небо полинула Ада
І вже без якогось вагання
Танцює на хмарі ламбаду...
...Прокинулась Аделаїда
І що воно за дива –
Чи справді літала, чи снила?
І чом так болить голова?
Бухгалтерка Аделаїда
Уже не дитина давно,
І знає, що супергероєм
Лиш можна стати в кіно.
Подумала Аделаїда:
"Ех, Адо, так більш не роби!
Дарма купувала в сусіда
Ті кляті сушені гриби!"
А с любителями селфи Алиса поделилась вот такими советами:
Селфі
Начиталась я рекомендацій
Як робити селфі круті,
Якщо раптом мільйони овацій
Назбирати хтось захотів.
"Станьте прямо, розправте плечі,
Вгору голову підійміть.
І ще погляд зробіть, як в овечки,
І живіт посильніше втягніть".
Тож стою, як фігурна статУя,
Намагаюсь не зареготать.
Що оце взагалі тут роблю я?
А, ну так, треба ж селфі склепать!
Та чи в мене короткі руки,
Чи цукерки даються взнаки –
Я дивлюся на всі ці муки
Й маю лиш нецензурні думки.
Та не візьме мене гризота!
Вже досягнута селфі-мета,
Бо я маю секрет гарних фото:
Треба просто додати кота.
Спасибо Алисе за прекрасный вечер! Мы желаем тебе вдохновения, новых стихов и будем ждать презентацию твоего первого поэтического сборника!
Ознакомиться с творчеством Алисы можно в Фейсбуке и по ссылке.
Лилия Вижичанина, библиограф ХОУНБ имени Олеся Гончара,
руководитель клуба «Дивослово»
