Відображення Чорнобильської катастрофи в українській художній літературі

Дихає Чорнобиль… у слові літератора (відображення Чорнобильської катастрофи в українській художній літературі)

Про чорнобильську катастрофу в українській літературі написано чимало. Крім віршів багатьох поетів, що писалися відразу й згодом після аварії, найбільш відомі твори – документальна повість Юрія Щербака «Чорнобиль» (1987), поема Івана Драча «Чорнобильська мадонна» (1988), роман Володимира Яворівського «Марія з полином у кінці століття» (1988).

У російській літературі найбільш прикметне явище – трагедія Володимира Губарєва «Саркофаг» (1986), у білоруській – книжка Світлани Алексієвич «Чорнобильська молитва» (1997); яку українською мовою переклала Оксана Забужко, давши творові (за погодженням з авторкою) назву «Чорнобиль: хроніка майбутнього». Авторка створила оповідь на основі інтерв'ю із сотнями очевидців: ліквідаторами та посадовцями, які приймали важливі рішення щодо ходу подій; потерпілими та їхніми родичами; вимушеними переселенцями та тими, хто вирішив повернутися назад у зону відчуження.

Уже в 1987 році побачила світ книга «Чорнобиль. Дні випробувань: книга свідчень» (К.,1987), до якої ввійшли вірші, розповіді, уривки з романів та повістей, інтерв'ю.

Книга «Сталкери» (К., 1996) – це документальна розповідь, написана на основі свідчень постраждалих від катастрофи на ЧАЕС.

«Вогонь Чорнобиля: книга мужностi й болю» (К., 1998) – це лiтопис Чорнобильської трагедiї у документах, фактах та свiдченнях самовидцiв. Книгу проiлюстровано фотознiмками, зробленими безпосередньо в 30-кiлометровій зонi, а також свiтлинами iз буднiв пожежної охорони України.

Сергій Трохим у своєму всебічному журналістському репортажі «1986. Чорнобильські хроніки» (Брустурів, 2016) оповідає про катастрофу з місця події. У книзі розповідається про те, як через об’єктиви телекамер українських журналістів світ дізнавався, що ж реально відбувалося в зоні відчуження. Автор не тільки торкається фактів з історії трагедії Чорнобиля. Він доводить, що ця масштабна катастрофа стала саме тією безповоротною подією в історії Радянської імперії, що призвела до її розпаду. Зоря Полин – прикінцевий акорд сумної мелодії, що передує остаточному фіналу. Далі – агонія величезної країни. У книжці можна знайти багато деталей про зйомки з місця подій, ризики, на які йшли журналісти та оператори задля кадру на рівні з ліквідаторами аварії.

Олександр Есаулов у книжці «Мамо, а що це було?» (Вінниця, 2016) розповідає про перші, найстрашніші після аварії дні. Одразу після аварії місто Прип'ять зникло, воно начебто ніколи не існувало. У газетах, по телебаченню, по радіо місто Прип’ять скромно називали селищем енергетиків. Селище, де жило п'ятдесят тисяч населення, де лише дітей було стільки, скільки мешканців у Чорнобилі, який геть несподівано став символом цієї жахливої трагедії. Жах раптової евакуації накрив Прип'ять разом із хмарою радіоактивного пилу.

У романі Володимира Яворівського «Марія з полином наприкінці століття» (Харків, 2016) трагедія чорнобильської катастрофи розкривається через долю родини Мировичів, батьківська оселя якої знаходилась у селі Городища, розташованому всього за двадцять кілометрів від атомної станції. Автор, нічого не приховуючи і називаючи речі своїми іменами, оприлюднює страшну правду про справжні наміри й шляхи імперії до дешевого збагачення, нехтування Москвою долями України й українців, адже нікому не спадало на думку розташовувати «мирний» атом під стінами білокамінної.

У виданні Марії Сущенко «Екскурс у Чорнобиль: ...земля загублених надій...(Insight into Chernobyl : ...land of the lost hopes.) (К., 2016) показано нинішній стан населених пунктів Чорнобильської зони відчуження, які були покинуті внаслідок аварії на АЕС. Книга проведе читача пустими приміщеннями, дасть можливість заглянути в порожні квартири, зайти в осиротілі дитячий садок, школу, магазин та інші будівлі.

Книга Галі Аккерман «Пройти крізь Чорнобиль» (пер. з фр. Петра Таращука; Київ, 2018) – це подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Це проходження крізь очисний вогонь нового знання, трагічних відкриттів, крізь драму людських доль. Ця книжка також про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. Незаперечна цінність видання і в тому, що це погляд людини з іншої культури – адже авторка суміщає в собі єврейську, російську і французьку культури, родинно пов'язана з Україною.

Камиш М. Оформляндія, або Прогулянка в Зону (Київ, 2015).
Стиль книги Маркіяна Камиша будує у уяві картину справжньої Прип'яті, але не внаслідок документальності опису. У книзі ви не знайдете стандартних описів Зони, нудних історичних викладок і роздумів над істинними причинами Чорнобильської аварії. Тут – погляд зсередини на явище нелегального туризму в Чорнобильську Зону відчуження. Тут – смарагдові болота, міліцейські засідки, і збиті до кривавих мозолів ноги.
Тут загрозливі зливи нічної Прип’яті та світанкові чари Полісся. Тут спроба відповісти на питання, що коїться в душі людини, яка роками і потай досліджує заборонену землю. Тому читаючи книгу, ви відчуєте запах поліського болота та адреналін втечі від місцевої поліції.

Шовкошитний В. Ф. Чорнобиль: я бачив : повість (Київ, 2019).
Це нова спроба одного з провідних українських сучасних письменників Володимира Шовкошитного, самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино літературу пам'яті й літературу факту. Адже, на його думку, не існує жанрів поза життям, а воно, життя, є жанром всеохопним.
Отож, у творі поєднані спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації її наслідків, простежені долі літературних героїв, проаналізовані техногенні, економічні, соціальні й медичні наслідки наймасштабнішого рукотворного лиха, показані перспективи повернення забруднених територій в народногосподарський обіг.
Ця книга дає відповідь на головні питання, що постали після Чорнобиля, вона показує духовний зв'язок героїв Чорнобиля, майданівців та учасників АТО. Адже всі 33 роки після Чорнобиля автор був в епіцентрі Українського життя. У книзі спростовується безліч міфів, зокрема, породжених серіалом каналу НВО «Чорнобиль».

Низький уклін всім хто боровся зі страшною бідою. Священна пам'ять про Ваш подвиг не згасне у віках і збережеться в серцях народу!

Усі ці книжки ви можете прочитати, завітавши до Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара.

Підготували: бібліографи Алла Тягай, Лілія Віжічаніна