Щоголів Я. Вчіться, діти!
Щоголів Яків
Вчіться, діти!
Вчіться, діти: мудра книжка
Скаже вам чогось багато
З того, що колись другими
І посіяно, й пожато.
Тільки ви не озивайтесь
У книжках на кожен голос:
Геть відкиньте
чорний кукіль,
Вибирайте чистий колос!
Та і те запам’ятайте,
Що для кожного народу
Ще одна є з книжок книжка,
Та, що ми зовем природа.
Йдіть на гори, тихий берег,
В гай, зеленую діброву:
Там ви вчуєте щось друге,
Інші річі, іншу мову.
На траві й квітках росинка,
Шелестіння й гомін гілки,
Щебетання й пісня пташки,
Скрип жука,
гудіння бджілки.
Там, де гаму не буває,
Другим чимсь на вас подишуть
І в душі добра і правди
Свій святий закон напишуть.
А як станете шукати
Серед жизненної ниви
Чоловіка, — не жалійте
Лити чистої оливи
У ліхтарню; бо без світла
Наткнетесь на ліс дрімучий,
Де розшарпають вас звірі
І пожале гад шипучий.
Перед Сильним не згинайтесь;
Хто ж на землю впав без сили,
Щоб того нагодували,
Щоб того ви напоїли!