Роман Г. Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський» - сімейна хроніка життя українського панства ХVІІІ ст.
Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) вважається батьком української художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Народився він у дворянській родині біля Харкова у слободі Основа. У сім’ї шанували рідну мову, історію та культуру. Влаштовували літературні вечори, на яких звучали твори українських митців. А ще в маєтку був аматорський театр, у якому Григорій часто грав комічні ролі. Змалку любив розглядати картини в художній галереї дому, тут було зібрано чимало полотен талановитих художників, серед яких зберігався портрет поетеси Марусі Чурай.
З 1827 року почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 році. У 1840 році Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843 року, похований у Харкові.
Знаменитий роман «Пан Халявський» – сімейна хроніка життя українського панства ХVІІІ століття, було написано за порадою російського письменника В. Жуковського, який в 1837 році проїздив через Харків та привітав тут Г. Квітку. Він заохочував письменника брати сюжети для творів з навколишнього життя. Пізніше В. Жуковський передав Квітці через графа В. Паніна доручення – описати старовинний побут українців, їхні заняття і все, що того стосується. Це збіглося з планами самого Г. Квітки-Основ'яненка описати життя на Україні з кінця XVIII ст.
Отже, «Пан Халявський» – це історично-побутовий роман. Автор подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту українських поміщиків кінця XVIII - початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема виховання дітей, є детальний опис пригощання полковника-благодійника, ставлення до жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків. Ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту. Г. Квітки-Основ'яненко викриває такі характерні для поміщиків риси характеру як лінощі, зосередженість лише на власній ситості, жадібність тощо. Читати далі.
