Степан Балей – один із засновників української школи психології початку XX століття: до ювілею від дня народження

Степан Балей – один із засновників української  школи психології початку XX століття: до ювілею від дня народження

Виховати самого себе – одна з найважчих задач,
котру може людина поставити перед собою
Степан Балей
 

4 лютого 1885 року в с. Великі Бірки Тернопільського повіту (нині – Тернопільська область) народився Степан Балей – один із найвидатніших вчених першої половини XX століття, філософ, педагог, психолог, медик.

Як учений, С. Балей належав і до української, і до польської культури. У сучасній Польщі він добре відомий і пошанований, а в Україні – практично забутий. Майже 40 років радянська влада замовчувала досягнення видатного психолога. Лише зараз наукова спадщина С. Балея повертається до України.

Степан-Максим Балей народився в сім’ї вчителів початкової школи. Закінчивши гімназію у м. Тернополі, навчався на філософському факультеті Львівського університету (тепер – Львівський національний університет ім. Івана Франка). Склав державний екзамен на вчителя середньої школи. Вдосконалювати свої знання подався до Берлінського університету, де працював під керівництвом Карла Штумпфа (німецького психолога), навчався у Відні та Парижі. Саме там Степан здобув медичну освіту.

У 1911 році Балей став доктором філософії та медицини. Повернувшись до Львова, займався публіцистикою, друкувався у львівському журналі «Учитель». Ще в 1896 році С. Балей опублікував рецензію на працю педагога Юліана Пейо «Виховання волі».

Працював у державних гімназіях з українською мовою викладання в містах Перемишлі, Тернополі, Львові. Викладав руську (українську) та польську мови; в окремі роки – латинську та німецьку мови; математику, фізику і пропедевтику філософії (з розділами з психології та логіки). Викладав у Таємному українському університеті (м. Львів).

Навчання та працю С. Балей поєднував з публіцистичною діяльністю, зокрема, в журналі «Учитель», що виходив у Львові з 1889 року по червень 1914 року, та «Літературно-науковому віснику». Журнал «Учитель» був виданням Українського педагогічного товариства, в якому друкували статті з питань педагогіки, психології, науково-популярні нариси з різних галузей знань.

Викладацьку діяльність поєднував з лікарською практикою у Крайовому загальному шпиталі у Львові (тепер – Обласна клінічна лікарня), у відділенні нервових і психічних захворювань, а також із приватною лікарською практикою.

Паралельно він працював над книгами «Нарис психології» (1922) та «Нарис логіки» (1923) – першими в Галичині підручниками українською мовою з цих галузей науки. У 1923 році отримав ступінь доктора медицини.

Отримавши посаду професора у Варшавському університеті (1927 р.), разом  з дружиною вони переїхали до Варшави. У 1928-му році  С. Балей очолив кафедру дитячої та педагогічної психології. Протягом1936-1951 років обіймав керівні посади в університеті. За цей період було написано чимало праць з питань дитячої, педагогічної та соціальної психології, найвідоміші з яких – «Психологія підліткового віку» (1931); «Нариси психології у зв’язку з розвитком дитячої психіки» (1938); «Нарис психології виховання» (1938); «Характерологія і типологія дітей і молоді» (1946); «Дорогою самопізнання» (1947); «Психологічна проблематика підростаючого віку» (1950).

Наукові погляди Степана Володимировича формувалися під впливом філософської традиції К. Твардовського. Під його керівництвом він написав дисертацію «Про потребу реконструкції поняття психологічної основи почувань» (1911). Досліджував індивідуальний процес поступальних змін у психіці людини на стадії дитинства і дозрівання. Висунув ідею іманентно-природного характеру процесу формування психіки людини; сформував концепцію психофізичної цілісності процесу становлення та розвитку особистості.

С. Балей також заклав напрями вивчення психології дитини і психології розвитку в українській науці й має суттєві заслуги в цій галузі в польській психології.

У 1947 р. науковець провів чотири місяці у США, вивчаючи методи боротьби зі злочинністю серед молоді. А після повернення до Варшави опублікував працю «Проблема боротьби з підлітковою злочинністю в контексті сучасного досвіду США». У такий спосіб С. Балей став іще й фундатором польської психології дитячої злочинності.

Уся наукова спадщина Балея умовно поділяється на два періоди – львівський і варшавський. Під час львівського періоду він писав українською мовою та друкувався в українських періодичних виданнях. Саме тоді було написано наукові й навчальні праці з філософії, психології, етики, логіки, дослідження творчості Тараса Шевченка.

Опублікована 1916-го року у Львові брошура С. Балея «З психології творчості Шевченка» – перша й поки що остання спроба створити психобіографію Кобзаря. Як стверджують сучасні українські дослідники історії психології П. Петрюк і Л. Бондаренко, це найкраща українська праця в галузі психоаналітичних досліджень першої половини ХХ ст.

Використовуючи дані біографії Кобзаря, вчений, на противагу «Едіповому комплексу» З. Фрейда, запровадив поняття «Ендиміонського мотиву». «Ендиміон, згідно із стародавнім грецьким міфом, – пишуть П. Петрюк і Л. Бондаренко, – прекрасний юнак, якого покохала богиня Селена. Вона спустилася до нього з небес, заздалегідь приспавши юнака, щоб пестити його без перешкод. Отже, ендиміонське кохання – це такі стосунки між закоханими, в яких жінка – активна, вона не тільки кохана, а й піклується про чоловіка, як мати. Тоді чоловік – пасивний, інфантильний, він більше мріє про щастя, ніж практично за нього бореться». Шевченкових матерів-покриток С. Балей вважав наслідком глибоких особистих переживань Т. Шевченка, який рано втратив матір і потребував власне ендиміонського кохання.

Свої дослідження психології творчості С. Балей продовжив у працях «Психологічні замітки про виникнення поеми Словацького «У Швейцарії» і «Творча особливість Жеромського» (1936). Окрім цього, Балею належать такі праці, як «Наука Павлова і психологія» (1925) і «Вступ до соціальної психології» (1959). За заслуги на науковій ниві українського вченого обрали членом Польської Академії Наук, нагородили Хрестом Ордена Відродження.

С. Балей також заклав напрями вивчення психології дитини і психології розвитку в українській науці й має суттєві заслуги в цій галузі в польській психології. В останній період своєї наукової кар’єри вчений здебільшого працював у цій галузі.

Зараз С. Балей відомий у Польщі як представник львівсько-варшавської філософської школи К. Твардовського і співфундатор польської психології. Психологи України згадали про С. Балея в роки незалежності, коли гостро постала проблема повноцінного заповнення всіх без винятку аспектів української культури.

«Поєднання в одній особі суттєвих рис вдумливого філософа, ...ґрунтовної обізнаності в галузі психології на рівні останніх світових здобутків із глибокою зацікавленістю українською і польською літературою породило оригінальні і плідні витвори строгої аналітичної думки, можливо, новий жанр в теорії літератури і літературній критиці – жанр психологічного підходу до осмислення творів мистецтва» – так оцінює С. Балея дослідник його творчості, організатор багатотомного видання його творів М. М. Верніков.

Помер 67-річний учений Степан Балей у Варшаві 13 вересня 1952 року.

Ім’я Степана Балея присвоєно Великобірківській загальноосвітній школі-гімназії; іменем вченого названо вулиці у Варшаві, Тернополі, Великих Бірках.

Твори С. В. Балея

1. Балей С. Про поняттє психольоґічної основи почувань / С. Балей // Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка. – Львів, 1911. – Т. 105. – Кн. 5. – С. 116-147.
2. Балей С. З психольоґії творчости Шевченка / С. Балей. – Львів : Шляхи, 1916. – 91 с.
3. Балей С. Нарис психольоґії / С. Бадей. – Львів; Київ : Нові шляхи, 1922. – 142 с.
4. Балей С. Нарис льоґіки / С. Балей. – Львів : Наукове Товариства ім. Т. Шевченка, 1923. – 52 с.
5. Балей С. Про ріжницю між почуттями осудними і представними / С. Балей // Записки Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. – Львів, 1911. – Т. 105. – С. 135–168.
6. Балей С. Експеримент в науці психольогії / С. Балей // Звіт дирекції ц. к. гімназії з руською викладовою мовою в Перемишлі за шкільний рік 1912/1913. – Перемишль, 1913. – С. 3–23.
7. Балей С. Осудні почування і «наставлення» / С. Балей // Записки Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. – Львів, 1918. – Т. 26-27. – С. 1–58.
8. Балей С. Нарис логіки / С. Балей. – Львів : НТШ, 1923. – 52 с.
9. Балей С. Зібрання праць: у 5 т. і 2 кн. / С. Балей. – Львів : Національний університет «Львівська політехніка», 2009. – Т. 2. – 512 с.

Література про Степана Балея:

1. Верніков М. М. Життя і наукова діяльність академіка Степана Балея / М. М. Верніков // Балей С. Зібрання праць : у 5 т. – Львів; Одеса : Cogito, 2002. – Т. 1. – 487 с.
2. Верніков М. М. Філософські і психологічні погляди Степана Балея: до 110-річчя з дня народження вченого / М. М. Верников // Український освітній журнал. – 1995. – № 1. – С. 29-36.
3. Вінтюк Ю. В. Умови і чинники формування особистості С. Балея в дитинстві / Ю. В. Вінтюк // Молодий вчений. – 2017. – № 9 ч. 1. – С. 89-93.
4. Ганаба С. Потенціал концепції цілісної особистості Степана Балея в осмисленні проблем освітньої діяльності / С. Ганаба [Електронний ресурс] – Електрон. дані. – Режим доступу : https://radio.kpi.ua/index.php/2227-6246/article/view/159724. – Назва з екрана. – Дата публікації : 04.02.2023. – Дата звернення : 22.01.2025.
5. Гончаренко О. Степан Балей у світлі провідних філософських напрямів ХХ століття / О. Гончаренко, С. Іваник, В. Малецький. – Львів : ПП «Арал», 2014. – 360 с.
6. Маланчук-Рибак О. Тарас Шевченко у психоаналітичних дослідженнях Сепана Балея / О. Маланчук-Рибак. [Електронний ресурс] – Електрон. дані. – Режим доступу : https://lnam.edu.ua/files/Academy/nauka/visnyk/pdf_visnyk/25/11.pdf. – Назва з екрана. – Дата публікації : 04.02.2022. – Дата звернення : 22.01.2025.
7. Малецький В. Мотиви соціально-філософської антропології в працях Степана Балея / В. Малецкий. – Одеса : Астропринт, 2020. – 224 с.
8. Маслюк А. М. Творчість Тараса Шевченка крізь призму матеріалістичних поглядів Г. Костюка та психоаналітичних С. Балея та Я. Яреми / А. М. Маслюк // Освіта та розвиток обдарованої особистості. Сер. Педагогіка та психологія. – 2017. – № 1. – С. 18-22.
9. Петрюк П. Т., Бондаренко Л. І. Академік Степан Володимирович Балей – видатний український і польський психолог, лікар, психоаналітик та філософ // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2001. – № 1. – С. 118-125.
10. Степан Балей: Виховати самого себе – одна з найважчих задач [Електронний ресурс] – Електрон. дані. – Режим доступу : https://news.blog.net.ua/2024/02/stepan-baley-vykhovaty-samoho-sebe-odna-z-nayvazhchykh-zadach/. // News&Blog: [вебблог]. – Назва з екрана. – Дата публікації : 04.02.2024. – Дата звернення : 22.01.2025.

Підготувала Т. Федько