Сучасні тенденції розвитку бібліотек як соціокультурних центрів

Сучасні тенденції розвитку бібліотек як соціокультурних центрів

На сучасному етапі розвитку суспільства бібліотекознавці називають бібліотеку найважливішим соціально-культурним центром, що викликано певними закономірностями розвитку суспільства.

Сучасну соціокультурну діяльність можна представити у вигляді формули: культурна діяльність = творча діяльність + комунікаційна діяльність. Метою соціокультурної діяльності бібліотек є організація раціонального і змістовного дозвілля читачів (користувачів), задоволення і розвиток їх культурних потреб, створення умов для самореалізації і самоосвіти кожного індивідуума, розкриття його здібностей, самовдосконалення і аматорської творчості в рамках вільного часу.

Завдання бібліотек сьогодні – стати відкритим простором для освіти, спілкування і дозвілля, щоб кожний користувач відчув себе учасником живого творчого процесу. А стратегічним завданням бібліотеки стає створення комфортних умов для читачів, атмосфери неформального спілкування за рахунок значного зниження рівня офіційності та збільшення ступеня довіри у взаємовідносинах.

Соціокультурна діяльність сучасної бібліотеки визначає обличчя бібліотеки, сприяє формуванню її позитивного іміджу. При цьому бібліотека все частіше виходить за межі винятково книжних форм діяльності, встановлюючи тісні культурні зв'язки з іншими галузями (мультикультуралізм). Характерною рисою розвитку сучасної публічної бібліотеки як соціокультурного центру є орієнтація та інтегративні форми роботи, використання варіативних моделей бібліотечного обслуговування дозвіллєвих потреб користувачів.

Соціокультурна діяльність бібліотек на сучасному етапі вирізняється різноманітністю застосування форм та засобів. На практиці під цим здебільшого розуміють форми індивідуальної та масової роботи з користувачами: виставкову діяльність, організацію тематичних вечорів, зустрічі з діячами культури. Характерним є застосування розмаїття форм; у рамках вже згаданих форм це диспути, читацькі конференції, презентації книг за участю їх авторів, усні журнали, вечори запитань і відповідей, години цікавих повідомлень, поетичні колажі, бібліоінформини, екологічні ігри, виставкові проекти, спільна діяльність бібліотек із музеями, архівами, видавництвами, краєзнавча діяльність, вебінари, літературні бібліоквести, буккросинги, флешмоби тощо. До блоку цих форм часто включають і зв’язки з громадськістю та рекламування бібліотеки. Проте за всіх умов ефективність соціокультурної діяльності бібліотек можлива за умови цілеспрямованої роботи з формування і розкриття (популяризації) бібліотечних фондів.

Активно впроваджуються в практику роботи бібліотек сучасні форми роботи: відеолекторії, електронні виставки, інтерактивні форми – поліфонічні мозаїки нової літератури, періодичних видань, бліц-інтерв’ю, дебати, книжкові композиції, анонси ювілеїв на наступний місяць, афіши визначних дат, фестивалі юнацької літератури, паради суперкниги, театралізації літератури. При обласних та міських бібліотеках працюють клуби, об’єднання, студії, використовуються інтерактивні форми: усні журнали, літературні карнавали, тижні літератури, літературні брейн-ринги, літературні посиденьки, поетичні альбоми, літературні портрети, виставки-вікторини, уроки-дослідження, уроки-ігри, уроки-салони, літературні аукціони, уроки-телемости, літературно-історичні композиції, вечори любовної лірики, цикли вечорів-портретів, літературні ігри, театралізовані екскурси у світ зарубіжної літератури, літературні марафони, літературні маскаради тощо.

Бібліотечні фахівці Національної парламентської бібліотеки України неодноразово у своїх виданнях піднімають питання актуальності функціонування бібліотеки як соціокультурного центру. Зокрема у збірнику «Соціокультурна діяльність: Публічні бібліотеки» подається історичний аналіз розвитку бібліотек як соціокультурних центрів, підкреслюється важливість організації культурно-масової роботи бібліотек, розглядаються технології проведення масової роботи у бібліотеках, наводяться практичні поради щодо проведення масових заходів, подаються кращі зразки передового досвіду бібліотекарів України, зарубіжний досвід бібліотек.

Серед форм заходів, які проводяться у бібліотеках, слід відзначити роботу сімейних клубів, тематичні вечори, книгоношення, бесіди, індивідуальне інформування, складання тематичних довідок, рекомендаційних списків літератури, зустрічі з цікавими людьми, перегляди кінофільмів, проведення акцій «Свято читання», «Живи, книго», бібліотечні форуми, бібліотечні плакати, бесіди, читання вголос, книжкові виставки, перегляди літератури, бібліографічні огляди літератури, виставки малюнків, фотографій, доробків читачів, активні ігри, поетичні колажі, бенефіси читача, години цікавих повідомлень, вечори запитань і відповідей, інформ-хвилинки, презентації книг, мультимедійних матеріалів.

У творчих лабораторіях бібліотек, методичних центрах, школах передового досвіду накопичено великий досвід проведення заходів, різних за змістом, методикою, з врахуванням професійних, інтелектуальних і любительських запитів читачів. Важливою формою масової роботи є Дні спеціаліста, Дні інформації, конкурси, театральні вистави, інформаційно-музичні композиції, марафони, екскурсії по бібліотеці. Розкриваючи закономірності розвитку бібліотек як соціокультурних центрів в Україні, необхідно звернути увагу на вибір форм та методів роботи, які в свою чергу залежать від врахування ряду факторів: сучасних тенденцій в освіті, культурі, мистецтві, мети та завдань бібліотеки, її умов та можливостей, вікових та психологічних особливостей читачів, гендерного підходу, досвіду бібліотечних працівників та інших. Сучасний користувач, вихований на мозаїчно побудованому телевізійному зображенні, звик складати уявлення про оточуючий світ на основі окремих фрагментів і, відповідно, прочитавши лише фрагмент із книги, побачивши та прийнявши участь в тому чи іншому заході, може сприйняти ідею автора. Найбільш вдалими за формою проведення заходами на сучасному етапі є ті, що проходять з використанням технічних засобів: телевізора, відео-, аудіо-, комп’ютерної техніки.

Досліджуючи закономірності розвитку бібліотек як соціокультурних центрів на сучасному етапі, важливо враховувати думки відвідувачів бібліотеки. А вони віддають перевагу таким формам масової роботи, як зустрічі з цікавими людьми, тематичні вечори, театралізовані вистави, бесіди, ігри, вікторини. Важливою формою роботи бібліотеки респонденти-користувачі вважають також діяльність клубів за інтересами та любительські об’єднання при бібліотеках, що сприяють розвитку творчої самореалізації особистості. Серед тематичних спрямувань клубів за інтересами слід відзначити науково-пізнавальний, літературний, краєзнавчий, екологічний, історичний, естетичний, правовий напрямки.

На шпальтах фахових видань з бібліотечної справи в останні роки висвітлюються матеріали щодо трансформації бібліотек у соціокультурні, дозвіллєві центри, головною функцією яких є організація неформального спілкування читачів, зустрічей з цікавими людьми, інформування про літературно-художні новинки.

Пошук нових форм та методів соціокультурної діяльності бібліотек в Україні сприяє активному поширенню досвіду реорганізації бібліотек з конкретним читацьким призначенням, диференціацією напрямів. Йдеться про ділові бібліотеки, бібліотеки духовної літератури, бібліотеки-музеї, бібліотеки-салони, бібліотеки-театри, бібліотеки як центри національної культури, центри дозвілля молоді, центри сучасного бестселера, як культурні центри. У різних регіонах з’явились екологічні «зелені» бібліотеки, які пропагують перехід від проблем захисту природи до екології душі, відродження моральних цінностей, бібліотерапевтичну реабілітацію людей з обмеженими можливостями.

Слід також відзначити, що незважаючи на відмову від усіх норм і правил заідеологізованого суспільства, не можна ігнорувати науково обґрунтовані нормативи, розроблені бібліотекознавчою наукою. Тому в роботі з користувачами обов’язково потрібно звертати увагу на наступні аспекти:

• актуальність – користувач повинен вчасно отримати те, на що він розраховує;
• оперативність – інформація про актуальні проблеми має відображатися негайно; вчорашня інформація, як правило, не цікавить сьогодні;
• конкретний характер – вибір конкретних питань мусить бути обґрунтований, базуватися на аналізі інтересів відвідувачів, можливостях бібліотек, традиціях обслуговування; кожний захід повинен мати конкретне спрямування;
• комплексний підхід – широке, багатогранне розкриття проблеми.

Досить часто саме масові заходи, присвячені актуальній темі, стають чинником, який сприяє зверненню населення до бібліотеки.

Умовами дієвості масового заходу є:

• чітке цільове і читацьке призначення;
• влучний вибір назви;
• місце, час і тривалість;
• склад організаторів і виконавців;
• попередня реклама;
• формування аудиторії.

Саме за умови копіткої роботи з кожним потенційним учасником заходу, коли проводяться бесіди, вивчаються уподобання, враховуються зауваження і побажання користувачів, бібліотека може гармонійно вписуватися у соціокультурне середовище свого регіону.

Таким чином, в останні роки за бібліотекою в Україні поступово все більше закріплюється статус соціального, освітнього, інформаційно-культурного закладу, центру міжособистісного спілкування і змістового проведення дозвілля.

Бібліотеки – це поліфункціональні заклади, їх повноцінний розвиток як соціокультурного феномену визначається багатством напрямків діяльності. Прогнозуючи майбутнє бібліотеки, передбачаємо її розвиток як соціокультурного, дозвіллєвого центру, що організовує неформальне спілкування користувачів, зустрічі з цікавими людьми, інформує користувачів про літературно-художні новинки, публіцистику, у процесі бібліотечного обслуговування формує у користувачів уявлення про бібліотеку як соціокультурний центр. Розвиваючись, трансформуючись і адаптуючись, бібліотека залишається культурно-цивілізаційним феноменом з функціями суспільного інституту, що володіє універсальною компетенцією, яка включає всі досягнення культури та цивілізації. 

Лілія Віжічаніна, провідний бібліограф ХОУНБ ім. О. Гончара