Світлій пам'яті Вайнштейна Едуарда Борисовича

«Час минає! - звикли ви говорити внаслідок усталеного невірного поняття. Час вічний: проходите ви!»
Цей вислів належить німецькому письменнику-сатирику М. Г. Сафіру. Письменник мав рацію: проходимо саме ми, прості смертні; проходимо свій земний шлях до кінця і... йдемо. А згадався цей афоризм недарма: 22-го квітня 2016 року на 82 році життя помер один з найстаріших членів херсонського клубу любителів книги «Кобзар» Вайнштейн Едуард Борисович.
Він прожив велике, насичене гіркими і радісними подіями, життя. У ньому були і воєнне дитинство, і робота, і сім'я, і друзі, і книги. Едуард Борисович ніжно любив Херсон, тому спроба змінити місце проживання не вдалася... Виїхавши до сина в Ізраїль, він незабаром повернувся додому. Едуард Борисович любив і знав старе місто, із задоволенням розповідав про життя, що вирувало на центральних херсонських вулицях в ті часи, коли сам він був молодий... Останнім часом його часто можна було побачити на лавці на Суворівській...
Вайнштейн Е. Б. був активним членом клубу любителів книги «Кобзар». Його доповіді викликали великий інтерес слухачів, відрізнялися змістовністю. Пригадуються останні з них: «Сувої рукописної Тори», «До 75-річного ювілею В.А. Бистрова», «Книжкові палітурки - минуле і сьогодення», «Долі бібліотек Г.В. Юдіна та А.Б. Ільїна», «Творчість Ігоря Северяніна». Северянін був одним із улюблених поетів Едуарда Борисовича. Пам'ятається, на одному засіданні він демонстрував hand made книгу «Громокипящий кубок». Процес виготовлення такої книги досить трудомісткий: скачати текст в Інтернеті, зверстати, роздрукувати і переплести. Але Едуард Борисович був справжнім майстром книжкової палітурки!
Бажаним гостем був Едуард Борисович і в обласній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара. Зустрічі з ним завжди проходили в теплій, затишній атмосфері відділу рідкісних і цінних видань. Старий книжник розповідав про своє захоплення палітурною справою, про історію палітурки, про художню структуру книги, про різні види плетінь і зовнішнє оформлення видань.
Він був цікавим оповідачем і, крім того, займався літературною творчістю. Так, Едуард Борисович брав активну участь у створенні збірки «Былицы из жизни херсонских книжников», виданої клубом «Кобзар». Його розповіді з цієї книжки можна знайти в мережі на сайті «Віртуальний бібліограф»: http://biblio.lib.kherson.ua/ru-a-mi-sche.htm

Про життя в окупованому німцями Києві:
http://www.kordi.info/hystory/dedushka.html

Спогади про Херсон 40-50-х років:
http://www.oboznik.ru/?p=36306
http://www.oboznik.ru/?p=36148

***

25 квітня 2016 року в Свято-Стрітенському соборі священик о. Іоанн Замараєв з причетом здійснили чин поховання. Похований Едуард Борисович на Комишанському кладовищі.