Мовними перехрестями України: мовний калейдоскоп до Дня рідної мови
21 лютого 2025 року в рамках відзначення Міжнародного дня рідної мови відбувся яскравий та багатогранний онлайн-захід «Мовними перехрестями України», що зібрав представників різних національностей, які проживають на території України. Він став справжнім святом єдності та культурного обміну, підкресливши важливість збереження та шанування кожної мови як невід'ємної частини світової культурної спадщини.
Організатором свята виступила Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара, яка прагне сприяти розвитку міжкультурного діалогу та зміцненню взаєморозуміння між мешканцями багатонаціональної України та Херсонщини.
Завідуюча відділом документів іноземними мовами Тетяна Донченко розповіла про мови національних меншин, які населяють Херсонщину – гагаузьку, болгарську, угорську, польську, єврейську, вірменську, грецьку та інші.
Лілія Віжічаніна, бібліотекарка, модераторка розмовних клубів з української мови, розповіла про особливості української мови, її спільні риси з деякими іншими слов’янськими мовами, а також про засоби милозвучності.
Наталія Бімбірайте, голова правління «Культурний центр Україна-Литва», розповіла про особливості становища литовської мови в Україні, навела приклади взаємовпливів староукраїнської та литовської мови одна на одну.
На території України проживають три корінні народи – кримські татари, караїми та кримчаки. Вони є носіями самобутньої мови й культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України.
Під час заходу присутні могли дізнатися більше про особливості мови та її становища в сучасній Україні двох корінних народів – кримських татар та караїмів.
Лейла Джаксім, представниця кримськотатарського культурно-спортивного центру «Куреш», розповіла про кримську мову, традиції її збереження в родинах, її становище та перспективи розвитку в Україні.
Надія Васильчук, молодший науковий співробітник Музею караїмської історії та культури Національного Заповідника «Давній Галич», розповіла про становище караїмської мови, яка належить до кипчацько-половецької підгрупи кипчацької групи тюркських мов. Вона зазначила, що на сьогоднішній день литовські караїми використовують литовський варіант латинської абетки, караїми Криму користуються на письмі кирилицею. Караїмська мова на сьогоднішній день відноситься до загрожених мов – тобто живих мов, чисельність носіїв яких скорочується або може критично скоротитися у близькому майбутньому. Задля її підтримки і сталого розвитку ще на поч. 1920-х років відомий караїмський діяч Олександр Мардкович (1875-1944) розпочав видавництво творів рідною мовою. Насправді безцінними скарбами сьогодні, через майже століття, є його твори, перекладом яких займається Володимир Шабаровський
Мова – це не лише слова, вимовлені голосом, а й жести, що здатні передати думки, почуття та навіть складні ідеї. Жестова мова є повноцінною комунікативною системою, яка дозволяє людям із порушеннями слуху спілкуватися без бар’єрів. Вона має свою граматику, структуру та унікальні виразні можливості.
За даними Мінсоцполітики України станом на 2021 рік, для понад 40 000 українців жестова мова є головною можливістю комунікувати та взаємодіяти, а для понад 200 000 українців вона є рідною. Поринути у світ жестової мови та дізнатися про її особливості, роль у суспільстві та значення для мільйонів людей по всьому світі допомогла перекладачка жестової мови Катерина Пархомова. Крім того, вона розкрила особливості мови для людей з вадами зору – шрифт Брайля.
Захід ще раз нагадав, наскільки важливо берегти й розвивати рідну мову. Мова – це не лише засіб спілкування, а й душа народу, його історія, культура та самобутність. Учасники переконалися, наскільки багатий і мелодійний мовний скарб нашого народу, скільки сили та краси в словах, які передають наші думки й почуття. Присутні також зрозуміли, що деяким народам дійсно вкрай важко зберігати рідну мову. Це вимагає неабияких зусиль і потребує підтримки на державному рівні.
Нехай цей день стане для кожного з нас ще одним стимулом плекати рідне слово, передавати його наступним поколінням і з гордістю нести у світ.
Дякуємо всім учасникам, організаторам і гостям за теплу атмосферу, цікаві виступи та спільну любов до мови! Зберігаймо і шануймо свою рідну мову щодня!
