Кузьмич Володимир Савич (1894-1943) – український письменник, репресований під час війни
Український прозаїк Володимир Савич Кузьмич народився 27 червня 1894 року на станції Бахмач на Чернігівщині в сім'ї робітника-залізничника. Після смерті батька у 9-річному віці разом з братом потрапив до сирітського притулку у Полтаві. З неймовірними труднощами здобув гімназійну освіту і спеціальність, працював в чоботарській майстерні та друкарні. Був у комсомолі, а в 1924 році вступив до лав комуністичної партії. У 1925 році приїхав до Харкова, щоб здобути вищу освіту. Вступив на юридичний факультет Харківського інституту народного господарства, який закінчив у 1929 році. Одружився з Агріпіною Євстахіївною Сеніною у 1927 році. Продовжив навчання і в 1932 році закінчив аспірантуру при кафедрі літературознавства Українського інституту марксизму-ленінізму.
В. Кузьмич був закоханий в авіацію, фактично на світанку її буйного розвитку в СРСР. Він втерся в дружбу до відомого авіаконструктора Калініна. Одним із перших поміж письменників літав тільки над Харковом. Написав роман «Крила» (1930), в якому змалював образи робітників-новаторів літакобудівної промисловості. Ще Володимир захоплювався есперанто – був чи не єдиний есперантист поміж українських письменників.
З 1930 по 1932 рр. В. Кузьмич знаходився на будівництві Дніпрельстану (Дніпровської електростанції), де писав історію радянських заводів, чорновий варіант якої був забракований владою в 1934 році. Володимир Кузьмич добре володів французькою мовою, завдяки чому вільно спілкувався з бельгійськими інженерами на будівництві Дніпрельстану в 1930-х рр. та листувався з Анрі Барбюсом. Іншим захопленням митця було малювання: у фондах ЦДАМЛМ України збереглися виконані ним аквареллю на папері замальовки до своїх творів та фотокопії його розписів декоративних блюд.
Письменник був членом літературних організацій: «Гарт» (1923-1925), «Молодняк» (від 1926), СРПУ, СПУ та Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (від 1932), одним із керівників Міжнародної асоціації революційних письменників-есперантистів, входив до художньо-політичної ради Харківського театру опери і балету. Читати далі.
