Академік Володимир Володимирович Копєйчиков – засновник української наукової школи з проблем прав і свобод людини і громадянина
Академік Володимир Володимирович Копєйчиков – засновник української наукової школи з проблем прав і свобод людини і громадянина
«Ця людина – метр, для якого служба
Батьківщині та науці – не просто красиві та
патетичні слова, а повсякденна, кропітка, вельми
важна справа, яка заслуговує на повагу та шану»
О. Д. Тихомиров
Серед плеяди відомих вітчизняних науковців-правознавців чільне місце посідає постать Володимира Володимировича Копєйчикова – доктора юридичних наук, професора, академіка Академії правових наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, талановитого педагога, засновника наукової школи з вивчення проблем прав людини та їх забезпечення в діяльності правоохоронних органів, консультанта Президента України з питань державного будівництва (1995 р.), члена спеціалізованих вчених рад Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Національної Академії внутрішніх справ України.
В. В. Копєйчиков народився 17 листопада 1923 року в Харкові. Брав участь у боях під час радянсько-німецької війни. Нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеня, медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні», «50 років Збройних Сил СРСР», тощо.
У 1948 році закінчив Харківський юридичний інститут, продовжив навчання в аспірантурі. Протягом 1953-1971 років працював доцентом, виконуючим обов'язки професора кафедри теорії держави і права, вченим секретарем вченої ради Харківського юридичного інституту.
У 1971 році переїхав до Києва, працював професором юридичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1978 року – старший науковий співробітник відділу прав людини Інституту держави і права АН СРСР, з 1983 року і до смерті – професор кафедри теорії держави і права Національної академії внутрішніх справ України.
В. В. Копєйчиков успішно працював над розв’язанням різних державно-правових проблем, проте найбільший внесок здійснив у розроблення таких теоретико-правових і конституційно-правових питань як права людини, конституційний механізм захисту прав людини. Значним є внесок дослідника і в розроблення чинного законодавства, вдосконалення практики його реалізації та застосування. Він був активним учасником нормотворчої діяльності зі створення вітчизняної системи законодавства, зокрема щодо підготовки проектів Конституції України, законів України «Про міліцію», «Про державну службу» тощо.
Володимир Володимирович був активним учасником усіх процесів у державі. Його наукова концепція щодо проблеми захисту прав людини формувалася в епоху так званого «розвинутого соціалізму» і відповідала духу того часу.
Саме В. В. Копєйчиков доклав чимало зусиль для того, щоб права людини були на першому місці при побудові держави. Володимир Володимирович писав чимало статей, які присвячував вирішенню питань прав і гідності людини. Стаття «Закон, особа, суспільство», яку опублікував в журналі «Радянське право» у 1977 р., наголошує: «Радянська людина не відокремлює себе від суспільства, від держави…». З цієї публікації можна зробити висновок, що людина – лише гвинтик у великому механізмі суспільного ладу, і що її інтереси мають так чи інакше співпадати з інтересами соціуму, у якому вона перебуває.
У 1991 р. академік пише монографію «Народовладдя і особистість», яка стала продовженням захисту прав людини. Він приходить до висновку, що чим вищий розвиток людини, тим організованішим є суспільство. Ця монографія стала джерелом історико-правової спадщини В. В. Копєйчикова. Коли Копєйчиков розглядав проблеми, які стосувалися прав людини, то завжди ставив питання: «яким чином це рішення буде впливати на долю людини?». Він залишався відданим своїм поглядам, стверджував, що дотримання і захист прав людини, найголовніше завдання держави.
Останні десять років свого життя В. В. Копєйчиков працював в Університеті «КРОК» на посаді професора і завідувача кафедри теорії та історії держави і права.
Указом Президента України був призначений членом робочої групи з розробки та прийняття нової Конституції України, де плідно працював протягом 1991-1996 рр. У тексті нової Конституції України за ініціативою Копєйчикова і на підставі багатьох міжнародних і європейських декларацій та конвенцій з прав і свобод людини був значно розширений каталог основнихправ громадян України. Правознавець є автором понад 250 наукових праць. Під його керівництвом підготовлено шість докторів наук та 24 кандидати наук. Серед основних праць В. В. Копєйчикова варто виокремити: монографії «Механізм радянської держави» (1968 р.), «Державний механізм радянської федерації» (1973 р.), «Народовладдя і особистість» (1991 р.), навчальний посібник «Теорія держави і права» (1995 р.).
В. В. Копєйчиков був членом кількох вчених та спеціалізованих рад із захисту кандидатських та докторських дисертацій з юридичних спеціальностей, а також членом редакційної колегії видання «Вісник Академії правових наук України».
За багаторічну науково-педагогічну та громадську діяльність Указом Президента в 1996 р. академіку Копєйчикову присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки». 22 серпня 1996 р. він був нагороджений Президентом України «Почесною відзнакою». У 1997 р. Міністерство освіти України присвоїло Володимиру Володимировичу звання «Відмінник освіти». 1998 р. нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
У 2002 р. ректорат Університету економіки та права «КРОК» нагородив Копєйчикова В. В. Знаком Шани за його плідну багаторічну педагогічну й виховну роботу в Університеті.
В. В. Копєйчиков помер 9 червня 2002 р.
На вшанування пам'яті завідувача кафедри теорії та історії держави і права Університету економіки та права «КРОК», доктора юридичних наук, професора, академіка АПрН України Копєйчикова Володимира Володимировича, зважаючи на значний внесок у розвиток юридичної науки в Україні та особливі заслуги перед Університетом, у 2003 році на фасаді Університету встановлено меморіальну дошку.
Вченою радою Вищого навчального закладу «Університет економіки та права «КРОК» засновано дві стипендії імені академіка Академії правових наук України Володимира Володимировича Копєйчикова – засновника та першого керівника кафедри теорії та історії держави та права юридичного факультету Університету для студентів V курсу та студентів магістратури юридичного факультету.
Внесок у вітчизняне законодавство України В. В. Копєйчикова неможливо оцінити. Він по праву вважається одним із співавторів Конституції України 1996 року та одним із творців сучасної правової системи України. Його погляди та ідеї завжди вирізнялися глибиною змісту і відповідністю потребам часу.
У фондах нашої книгозбірні збереглися видання академіка В. В. Копєйчикова:
- Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія: (Основи юрид. дiяльностi: теорет., практ. та деонтол. аспекти): наук.-метод. та навч. посiб. / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров; за ред. В. В. Копейчикова. К., 2000. 506 c.
- Загальна теорія держави і права: навч. посiбник / за ред. В. В. Копейчикова. К., 2000. 320 c.
- Збірник матеріалів ІХ-х наукових читань, присвячених пам’ятіакадеміка В. В. Копєйчикова (м. Київ, 20 листопада 2019 року) https://elar.naiau.kiev.ua/items/490aa0c5-0fc7-4c97-8ccf-f53df75ac653 (дата звернення 20.10.2023)
- Капічон О. Г. Участь академіка В. Копєйчикова в констиційному процесі України (1990-1996) https://library.bdpu.org.ua/informatsiyno-navchalʹna-diyalʹnistʹ/virtualni-vistavki/vydatnyi-pravoznavets-ukrainy/. (дата звернення 22.10.2023)
- Копейчиков В. В. Права человека: Мифы и реальность. К., 1987. 85 c.
- Копейчиков В. В. Народовластие и личность. К., 1991. 275 с.
- Копєйчиков В. Державний устрій. Забезпечити баланс інтересів / В. Копейчиков, В. Селіванов. Віче. 1994. № 7 (28). С. 33–42.
- Основи конституційного права України: пiдручник / М. І. Козюбра [та ін.]; ред. В. В. Копєйчиков. К. 2000. 288 с.
- Правознавство: навч. посiб. / ред. В. В. Копєйчиков. К., 2000. 638 c.
- Сто років із дня народження Володимира Копєйчикова (1923-2002) http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2015/5_2015/part_1/6.pdf (дата звернення 01.11.2023)
Підготувала Т. С. Федько