«Анатомія котячих змов та інтернет-шахрайств»: досвід Гончарівки на міжрегіональній конференції
Як за допомогою кумедних котиків пояснити складні механізми дезінформації та навчити розпізнавати телефонне та інтернет-шахрайство? Своїм досвідом поділилися фахівчині Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара під час міжрегіональної онлайнової конференції «Медіа- та інформаційна грамотність: твоя роль, твій вибір, твоя відповідальність», організаторами якої стала Хмельницька центральна бібліотека.
Захід відбувся 29 жовтня 2026 року до Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності під гаслом «Minds Over AI – MIL in Digital Spaces». Конференція об’єднала фахівців для обміну досвідом із медіаосвіти, протидії дезінформації та формування інформаційної стійкості громад. У програмі були представлені бібліотечні практики з різних регіонів України та Литви, можливості медіаосвіти в телеефірі, корисні навчальні ресурси.
Гончарівку представили Лілія Віжічаніна, завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії, і Тетяна Донченко, завідувачка відділу документів іноземними мовами, – тренерки бібліотечного проєкту «Школа інформаційного комфорту». Їхній виступ «Анатомія котячих змов та інтернет-шахрайств» продемонстрував, як гумор, яскраві образи та ігрові завдання допомагають зробити навчання медіаграмотності доступним і цікавим.
В основі представленого матеріалу – знайомий багатьом образ котика, навколо якого поступово вибудовується цілий ланцюжок інформаційних викривлень. Звичайне повідомлення перетворюється на сенсаційний заголовок, вигадану «новину», упереджене судження, емоційну маніпуляцію, пропагандистський заклик або шахрайську приманку. Такий підхід дає змогу на зрозумілих прикладах простежити, як змінюються зміст повідомлення, його мета та спосіб впливу на людину.
Особливу увагу доповідачки приділили розпізнаванню клікбейту, фейків, упереджень, маніпуляцій і пропаганди, а також вішингу та фішингу. Навчальні приклади показували, як зловмисники використовують довіру, сильні емоції, посилання на нібито офіційні установи й обіцянки грошової допомоги, щоб спонукати людину перейти за небезпечним посиланням або розкрити банківські дані.
Окремий акцент було зроблено на поєднанні різних прийомів впливу. Правдивий факт може стати основою оманливого повідомлення, емоційний заклик – послабити пильність, а підроблений сайт – завершити шахрайську схему. Саме тому важливо оцінювати не лише окремі слова чи зображення, а й джерело інформації, контекст та дію, до якої нас підштовхують.
Практичним підсумком презентації став базовий протокол інформаційної безпеки: зупинитися, якщо повідомлення викликає надто сильні емоції; перевірити першоджерело; берегти особисті й фінансові дані. Ці прості кроки допомагають ухвалювати зважені рішення та відповідальніше поводитися в цифровому просторі.
Участь у конференції стала нагодою поділитися напрацюваннями «Школи інформаційного комфорту» й долучитися до професійного обміну бібліотечними медіаосвітніми практиками. Адже бібліотека сьогодні – це також простір, де вчать ставити запитання, перевіряти інформацію та зберігати самостійність мислення.
Дякуємо організаторам за можливість представити досвід Гончарівки, а колегам – за обмін ідеями та спільну роботу задля інформаційно стійких громад!
