Антін Якович Горбачевський – український адвокат, доктор права, громадсько-політичний діяч (до 170-річчя від дня народження)

Антін Якович Горбачевський – український адвокат, доктор права, громадсько-політичний діяч
(до 170-річчя від дня народження)

Буремне двадцяте століття з його безперервними змінами влад, війнами,
спалахами насильства постійно випробовувало на міцність його переконання
та життєву позицію. І здається, на своєму довгому життєвому шляху
Антін Горбачевський жодного разу не зрадив своїй місії інтелігента,
просвітителя та захисника людських прав.
Олександр Степаненко

27 січня 2026 року виповнюється 170 років від дня народження Антіна Горбачевського – адвоката, правознавця, видавця, мецената, дипломата, громадського, політичного та державного діяча. Ювілей уперше відзначатиметься на державному рівні відповідно до Постанови Верховної Ради України від 15 грудня 2025 року «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026–2027 роках».

Життя Антіна Яковича Горбачевського – одного з перших на Галичині правників українського походження – було плідним та яскравим.

Антін Горбачевський народився у 1856 р. у селі Зарубинці Збаразького повіту (нині Збаразька міська громада Тернопільського району Тернопільської області) в сім’ї священника Якова Горбачевського. Навчався в Тернопільській класичній гімназії.

Ще в гімназійні роки Антін долучився до громадської діяльності – входив до учнівської організації «Громада», яка мала на меті заохочувати молодь до вивчення української історії та культури.

Антін закінчив гімназію у 1874 році, у 1879 році – курс правничого факультету Львівського університету ім. Франца I (зараз  Львівський національний університет імені Івана Франка). Навчаючись в університеті, він долучається до народницького гуртка студентської молоді, потім – до руху «народовців».

Вже в 1880 році, щойно вийшовши із університетських аудиторій, молодий правник А. Горбачевський став одним із видавців львівської газети «Діло» – провідного народовського часопису, першого, найстарішого і впродовж багатьох років єдиного українського періодичного видання на Галичині.

Протягом 1880–1884 років, пройшовши стажування на здобуття звання доктора права, він долучається до кола українських адвокатів, які разом із правничою діяльністю дбали про громадський і культурний розвиток краю. Протягом двох років А. Горбачевський на громадських засадах керував бібліотекою львівського товариства «Просвіта».

У 1884 році Антін Горбачевський переїхав до Перемишля (нині – Пшемисль у Польщі),  в якому відкрив свою першу адвокатську канцелярію.

1 квітня 1889 р. з ініціативи адвокатів Костя Левицького, Антіна Горбачевського та Євгена Олесницького вийшло друком перше число українського професійного правничого видання «Часопис правнича» («ЧАСОПИСЬ ПРАВНИЧА. Місячник для теорії і практики»). А. Горбачевський був незмінним членом редколегії цього видання.

У 1894 році «Часопис правнича» стає друкованим органом Правничої комісії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові. У цей історичний період більша частина України входила до складу Російської імперії, політика якої робила неможливим видання будь-якої правничої літератури українською. Відтак видавці «Часописи правничої» мали намір поширювати її за підпискою як у Австрійській, так і в Російській імперії.

Отже, «Часопис правнича» став першим в історії професійним правничим часописом, який видавався українською мовою. Змінивши назву на «Часопись правнича і економічна», видання продовжувало виходити впродовж 1900–1912 рр.

У 1893 році доктор права А. Горбачевський відкриває адвокатську канцелярію в Чорткові. Від перших років свого перебування в Чорткові Антін Горбачевський виступив активним розбудовником у місті громадського життя. Авторитетний правник, людина широкого кола зацікавлень та високої культури,  блискучий оратор, який володів кількома іноземними мовами – він заслужив повагу та авторитет, причому не лише у середовищі однодумців та земляків.

З того часу його професійні та громадські справи значною мірою були пов’язані з Чортківом. Як свідчили його сучасники, зокрема доктор Степан Баран (український адвокат, журналіст, політичний і громадський діяч), у роки перед Першою світовою війною практично всі українські громадські, культурницькі та політичні організації Чорткова зароджувалися в адвокатській канцелярії Антіна Яковича Горбачевського.

Так він став засновником та першим головою культурно-просвітницького товариства «Українська бесіда», кредитної спілки «Надія», Українського педагогічного товариства, Українського народного дому. Переважно з його ініціативи та його стараннями було засновано в 1911 році в Чорткові першу українську приватну гімназію. Одночасно був одним з фундаторів та меценатів польської гімназії імені Юліуша Словацького. Він вважав, що чим освіченішою буде молодь – як польська, так і українська, – тим більш спроможною вона стане до взаємного порозуміння. У 1913 році А. Горбачевський – єдиний українець серед членів Найвищого державного трибуналу у Відні (Австрія). Впродовж 1918–1919 рр. брав активну участь у розробці законодавства Західно-Української Народної Республіки, був членом Української Народної Ради. З 1921 року знову проживав у Чорткові. Очолював філію Товариства допомоги українським інвалідам, був членом наглядових рад «Повітового союзу кооператорів», кооперативу «Українська книгарня» тощо.

Адвокатська діяльність А. Горбачевського не залишилась непоміченою. Він проявив себе на багатьох резонансних кримінальних процесах, зокрема, в 1897 р. у Тернополі – над селянами-українцями, звинуваченими в порушенні громадського спокою під час виборів до австрійського парламенту.

Антін Якович – автор багатьох публікацій з правової тематики, його праці друкувались в юридичних вісниках Інсбруку та Відня. У 1910 році керівництво Львівського університету кілька разів запрошувало А. Горбачевського до читання лекцій з цивільного права для студентів юридичного факультету.

Разом із адвокатами Костем Левицьким та Теофілом Окуневським Антін Горбачевський виступив захисником у судовому процесі над українським студентом Мирославом Січинським, який у 1908 році застрелив цісарського намісника Галичини Анджея Потоцького. Вчинок Січинського був засуджений провідниками українського національного руху – очільниками української фракції в австрійському парламенті Юліаном Романчуком, Миколою Васильком, Євгеном Олесницьким, лідерами Церкви, зокрема митрополитом Андрієм Шептицьким.

Проте, незважаючи на несприйняття терору як засобу політичної боротьби, адвокат Антін Горбачевський вважав, що визнати людину винною може тільки незалежний суд у відкритому судовому процесі.

Іншою відомою справою, у якій А. Горбачевський працював як адвокат, був «берестейський процес» 1931 р. над членами опозиції диктатурі Ю. Пілсудського та репресивної політики в Східній Галичині, серед яких було шість українських послів Сейму. У «берестейському процесі» він виступав захисником посла Івана Лещинського.

У 1917–1918 рр., доктор права Антін Горбачевський, захищав перед австрійським військово-польовим судом у Граці свого колегу, адвоката з Чорткова Мелітона Видрака, звинуваченого у державній зраді. Докторові М. Видраку загрожувала смертна кара. А. Горбачевський зробив усе можливе, аби спростувати звинувачення австрійських прокурорів і домогтися для М. Видрака виправдувального вироку.

Антіну Яковичу Горбачевському належить значний доробок правничих студій та видань. Спільно з Костем Левицьким, Омеляном Огоновським та Євгеном Олесницьким він уклав німецько-український правничий словник, який вийшов у світ у 1893 р. У журналі «Життя і право» опублікував статті «Справа судів присяжних» (1937) і «За вдержанням судів присяжних» (1938).

А. Горбачевський був одним із засновників Українського народно-демократичного об’єднання. До вересня 1939 року він перебував у складі його центрального органу – Народного комітету. Протягом 20-30-х років XX століття А. Горбачевський тричі обирався депутатом польського сейму у Варшаві. У 1935 році відкривав сесію Сейму як найстарший сенатор. Очолював Український парламентський клуб.

З нагоди 80-річчя адвоката, громадського і політичного діяча Антіна Яковича Горбачевського, 28 червня 1936 року в Чорткові відбулися урочистості, які стали помітною подією в житті української громади міста. Зі Львова прибули представники Союзу українських адвокатів, до керівництва якого він належав.

Наприкінці 1930-х років у Чорткові практикувало біля 30 адвокатів. Антін Горбачевський був одним із найавторитетніших діячів. Його учнями та послідовниками стали українські адвокати молодшого покоління: Милетій Видрак, Остап Юрчинський, Михайло Росляк, Іван Хичій та Володимир Електорович, який деякий час працював у адвокатській канцелярії А. Горбачевського.

Після окупації Західної України радянськими військами у вересні 1939 року, Антіна Горбачевського разом з донькою і зятем – Іваном-Романом Носиком – викликали на допит до відділку НКВС. У січні 1940 року вночі влаштували обшук і погром у помешканні адвоката, під час якого він упав і зламав руку.

Адвокату з родиною вдалося виїхати з Чорткова. Два місяці він переховувався у Львові, у 1940–1941 рр. проживав у Кракові. Останні роки життя провів у Чорткові, відновив роботу адвокатської канцелярії. Проте з наближенням фронту змушений був покинути рідний край назавжди.

Застудившись у дорозі, Антін Горбачевський помер 25 квітня 1944 року в лікарні міста Сянок (нині на території Польщі). Похований на місцевому цвинтарі.

У травні 2021 року, під час відкриття Кабінету-музею адвокатури Чортківщини, на стіні колишньої будівлі Окружного суду було встановлено меморіальну дошку на честь Антіна Горбачевського.

Отже, і як адвокат, і як громадський лідер, і як сенатор Антін Якович Горбачевський доводив, що можна бути активним політиком та правозахисником, але у той же час не бути ворогом існуючої держави. Можна бути українським патріотом і в той же час не поширювати ненависті на інші народи.

Біографія Антіна Яковича Горбачевського відображає драматизм української історії кінця XIX – першої половини XX століття: здобуття державності та її втрату, легальну боротьбу за збереження українства у Польській державі та вимушену еміграцію.

«Та здається, на своєму довгому життєвому шляху Антін Горбачевський жодного разу не зрадив своїй місії інтелігента, просвітителя та захисника права. Він переконував виключно аргументами права. Захищав – без меча. Знання і слово були його зброєю» – зауважив Олександр Степаненко, правозахисник, голова громадської організації «Гельсінська ініціатива-ХХІ», член правління Української Гельсінської Спілки з прав людини.

За детальнішою та цікавішою інформацією радимо звернутися до відповідних джерел:

Праця Горбачевського у співавторстві:

1. Німецько-руський словар висловів правничих і адміністраційних / уклад. К. Левицький. – Львів : НТШ, 1893. – 528 с.

Про нього:

1. Басара-Таліщак Г. Антін Якович Горбачевський – видатний український адвокат, громадський і політичний діяч [Елетронний документ] / Г. Басара-Таліщак, І. Василик // Вища школа адвокатури НААУ : [онлайн-платформа]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.hsa.org.ua/blog/antin-yakovych-gorbachevskyj-vydatnyj-ukrayinskyj-advokat-gromadskyj-i-politychnyj-diyach. – Назва з екрана. – Дата публікації : 30.09.2020. – Дата перегляду : 12.01.2026.
2. Лахманюк Т. Антін Горбачевський: життя і діяльність / Т. Лахманюк // Українська історична біографістика: забуте і невідоме / Терноп. нац. пед. ун-т ; за заг. ред. проф. Л. Алексієвця. – Тернопіль, 2008. – Ч. 2. – С. 103-108.
3. Степаненко О. Антін Горбачевський та його доба / О. Степаненко. – Сер. «Адвокатська біографістика». – Київ; Львів: Манускрипт-Львів, 2025. – Т. V. – 344 с.: іл.
4. Степаненко О. Переконувати – аргументами, захищати – без меча… [Електронний документ] / О. Степаненко // Газета Свобода Тернопільщини : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://svoboda.te.ua/perekonuvaty-arhumentamy-zahyschaty-bez-mecha/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 33.02.2016. – Дата перегляду : 20.01.2025.
5. Шаповал Ю. Коли джерела не пересихають: життєвими дорогами редакторів часопису «Діло» (1880–1931 р.) / Ю. Шаповал // Дзвін. – 1999. – № 5–6. – С. 100–101.

Підготувала Т. Федько